Якщо працівник не виходить на зв’язок і немає підтвердження його готовності працювати, роботодавець може прийняти рішення про припинення оплати простою до моменту встановлення зв’язку з працівником.

Відповідно до статті 113 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n680) час простою не з вини працівника оплачується в розмірі не менше двох третин тарифної ставки (окладу). Однак, якщо працівник не виходить на зв’язок і немає підтвердження його готовності працювати, роботодавець може прийняти рішення про припинення оплати простою до моменту встановлення зв’язку з працівником. Складайте акти про відсутність працівника на робочому місці та неможливість встановлення з ним зв’язку. Це допоможе обґрунтувати рішення про припинення оплати. Якщо працівник не виходить на зв’язок і немає інформації про причини його відсутності, рекомендується табелювати його як «НЗ» — неявка з нез’ясованих

Якщо згодом з’ясується, що відсутність працівника була з поважних причин, табель можна скоригувати, використовуючи позначку «І» — інші причини неявки.

Раді допомогти, звертайтесь ще!