Мобілізація працівника: правові наслідки та відповідальність підприємства

Це порушення.
Стаття 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП) зобов'язує роботодавця увільнити працівника, якого призвали на військову службу. Якщо ж роботодавець цього не зробив, інспектор праці може застосувати фінансові санкції.
Під час проходження військової служби особа є військовослужбовцем і не може займатися іншою оплачуваною діяльністю, якщо це не передбачено законом

Поєднання директорських обов’язків та військової служби — справа рзикована. Адже, навіть якщо керівник підприємства не є військовою посадовою особою в розумінні Закону № 1700, який прямо забороняє оплачувану підприємницьку діяльність зазначеним у ньому особам, податкові ризики для підприємства все одно залишаються.

Тож наполегливо радимо в разі мобілізації керівника піти надійним шляхом — передати повноваження іншій особі.
Мобілізований директор не може бути відповідальним за ведення ВО і не повинен виконувати офіційні трудові фунції.
Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, яких залучають до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 № 1975-XII, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, — у чотирикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. До юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовують попередження;
Порушення інших вимог законодавства про працю — у розмірі мінімальної зарплати за кожне таке порушення.
Підстава — стаття 265 КЗпП.

Але більше ризик для працівника, а не роботодавця, оскільки йдеться про порушення антикорупційного законодавства.

Раді допомогти, звертайтесь ще!