Дискримінація зарплати на підприємстві: порушення норм законодавства

Розглянемо Ваші запитання.

1. Дискримінація. Кожна людина без будь-якої дискримінації має право на рівну оплату за рівну працю (ч. 2 ст. 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948).

Роботодавцеві заборонено знижувати розмір оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання (ч. 3 ст. 21 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n115).

Різний розмір окладів для працівників, що обіймають однакові посади, можна визнати дискримінацією в оплаті праці (ч. 1 ст. 1 Конвенції Міжнародної організації праці про дискримінацію в галузі праці та занять № 111, ратифікована Україною 04.08.1961).

Розмір посадового окладу — деперсоніфікований показник, який встановлюють для кожної посади у штатному розписі. Обов’язки за однією посадою, як правило, однакові, тож і оклади мають збігатися.

2. Відповідальність. Працівник з меншим околадом може звернутися до суду. Якшо цього не станеться, штраф від Держпраці як за інші порушення закодавства про працю — 1 МЗП.

Раді допомогти, звертайтесь ще!