Потрібна службова записка від безпосереднього керівника працівника та Ваш наказ.

Роботодавець приймає рішення про звільнення працівника внаслідок нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за п. 5 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231) на підставі записів у табелі обліку використання робочого часу, листків непрацездатності (немає значення, скільки їх було – головне, аби між ними не було перерви) та службової записки безпосереднього керівника цього працівника. Звільнити працівника за зазначеною підставою можливо вже на наступний день після спливу чотиримісячного строку (можна і пізніше, приміром, через п'ять-шість місяців). Заборона щодо звільнення з ініціативи роботодавця у період тимчасової непрацездатності на звільнення за цією підставою не поширюється (ч. 3 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231)).

Текст наказу може бути таким: «ЗВІЛЬНИТИ: такого-то працівника такого-то числа у зв'язку з нез'явленням на роботу протягом більш як чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, п. 5 ст. 40 КЗпП України».

Лікарняний слід буде оплатити, оскільки це є страховим випадком, який стався під час трудових відносин. Це потрібно буде зробити у стандартному порядку після того, як лікарняний буде готовий до сплати (це не вважатиметься невиплатою з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n697), оскільки у даній ситуації відсутня вина роботодавця – в день звільнення лікарняний ще не був готовий до сплати і з ним не можна було працювати).

Раді допомогти, звертайтесь ще!