Вам потрібно уточнити кілька нюансів з працівником.

1. Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n43 у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

У такому разі роботодавець зобов'язаний надати таку відпустку (оформити наказ), але з обмеженням 90 календарних днів під час дії всього воєнного стану зі всіма продовженнями, і за цією частиною (ч.4 ст. 12 Закону № 2136) працівнику, який вже виїхав за кордон надається відпустка без збереження зп.

2. Якщо ж це буде надання відпустки відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n43, а саме: протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки", без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки", то тут роботодавець має право, а не обов'язок надати згоду на таку відпустка, але ця відпустка надається без обмеження терміну.

Раді допомогти, звертайтесь ще!