Законодавство не встановлює обов'язку роботодавця перевіряти чи навчається працівник в ВНЗ, за якою формою тощо. Тож можна прийняти на роботу.

Для студентів денної форми навчання під час навчання між ними та навчальними закладами не виникають трудові відносини і не укладається трудовий договір. Тому таке навчання не є основною роботою студента. Отже, якщо студента приймають на роботу або навпаки він працював, а потім вступив на навчання до навчального закладу (це його єдине місце роботи), то це його основне місце роботи, а не робота за сумісництвом (лист Мінсоцполітики від 25.05.2015 р. №198/06/186-15). Так, відповідно до ч. 3 п. 14 постанови №13 робота за трудовим договором осіб, які поєднують її з денною формою навчання, не є сумісництвом і оплачується на загальних підставах.
У листі Мінсоцполітики від 25.07.2014 р. №301/13/116-14 щодо прийняття на роботу студентів, зазначалось, що трудовим законодавством не передбачено обмежень щодо поєднання студентами , у тому числі тими, які навчаються за денною (очною) формою навчання, роботи і навчання. Тому можна приймати на роботу таких працівників, у тому числі й на умовах повного робочого дня. Якщо ваш працівник є повнолітнім, тому норма робочого часу для нього становить 40 годин, як для звичайних працівників. Якщо неповнолітній, то скорочений робочий час відповідно до ст. 51 КЗпП. Проте для студентів, як правило, встановлюють режим неповного робочого часу, аби вони мали змогу відвідувати заняття у навчальному закладі. Отже, як правило, якщо студент дійсно навчається на денній або вечірній формі, то виконувати свої трудові обов’язки він може тільки у вільний від навчання час (увечері/зранку або у вихідні дні, а також у період канікул). Тому в більшості випадків таких осіб приймають на роботу на умовах неповного робочого часу або встановлюють неповний робочий час. Утім, такому працівнику можна і залишити роботу на умовах повного робочого часу, якщо це не впливає на його навчання

Раді допомогти, звертайтесь ще!