Звільнення працівника, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3-х (або 6-ти) років, може бути лише за ініціативою самого працівника або за згодою сторін.

Звільнити такого працівника з ініціативи роботодавця заборонено (крім випадків повної ліквідації підприємства). Найбільш поширені способи:

звільнення: за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) або за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Згідно зі ст. 184 КЗпП, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — за наявності медичного висновку), з ініціативи роботодавця не допускається. Винятком є лише повна ліквідація підприємства, де звільнення можливе з обов’язковим подальшим працевлаштуванням.

Якщо працівниця виявила бажання звільнитися, процедура наступна:

Працівник подає заяву про звільнення. Переривати відпустку для цього не обов'язково — звільнення може відбутися безпосередньо в період відпустки.
Роботодавець видає наказ про припинення трудового договору. У наказі обов'язково зазначається дата звільнення (останній день роботи) та підстава.
У день звільнення роботодавець зобов'язаний виплатити всі належні суми (ст. 116 КЗпП):
Грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Компенсацію за додаткову соціальну відпустку на дітей (якщо працівник має на неї право згідно зі ст. 19 Закону «Про відпустки»).
Роботодавець видає копію наказу про звільнення та письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми (ст. 47 КЗпП).
Зразок наказу про звільнення за власним бажанням - Наказ про звільнення за власним бажанням

Раді допомогти, звертайтесь ще!