Суперечності щодо надання додаткових відпусток технічним працівникам закладу

Так, управління освіти говорить вірно.Ви повинні надавати додаткові відпустки.

Статтею 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n43 передбачено, що в період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Це правило не поширюється на щорічні додаткові відпустки.

Тобто, Закон № 2136 дозволяє роботодавцю обмежити тривалість саме щорічної основної відпустки до 24 календарних днів за поточний робочий рік, а не щорічної додаткової відпустки (за ненормований день, особливий характер праці тощо) та інші види відпусток (соціальні, навчальні).

Проте існує інше обмеження. Так, під час воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). Тобто якщо працівник зайнятий на таких роботах, то роботодавець може відмовити йому в наданні щорічної додаткової відпустки.

Оскільки у вашому колективному договорі прописані декілька видів додаткових відпусток для технічних працівників - вони мають надаватися на загальних підставах. Положення колективного договору продовжують діяти під час воєнного стану, якщо роботодавець офіційно не ухвалив рішення про зупинення дії окремих його пунктів (згідно зі ст. 11 Закону № 2136).

Накопичення великої кількості невикористаних днів створює значне фінансове навантаження на бюджет у майбутньому (при звільненні працівника доведеться виплатити компенсацію за всі роки).

Раді допомогти, звертайтесь ще!