Відпустка без збереження зарплати під час воєнного стану: норми

Ні, під час воєнного стану немає єдиного «ліміту в днях» для всіх неоплачуваних відпусток: одна «воєнна» відпустка за згодою сторін може бути фактично безстроковою в межах воєнного стану, інша — для ВПО/тих, хто за кордоном — обмежена 90 днями за весь період воєнного стану.

Обґрунтування

1. «Воєнна» відпустка за згодою сторін без загального ліміту днів
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження зарплати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.

• Її тривалість визначається домовленістю сторін.
• Може надаватися неодноразово, у будь-якій кількості днів, але лише в період дії воєнного стану.
• Роботодавець має право відмовити, бо це відпустка «за згодою сторін».

2. Обов’язкова «воєнна» відпустка для ВПО та тих, хто за кордоном — максимум 90 днів
За ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження зарплати працівнику, який виїхав за межі України або набув статусу ВПО.

• Тривалість визначається у заяві, але загалом не більше 90 календарних днів за весь період дії воєнного стану (з урахуванням усіх продовжень).
• 90 днів можна використати одразу або частинами.
• Відмовити можна лише в загальному «воєнному» винятку для критичної інфраструктури / оборонного виробництва, але не через власний розсуд.

3. «Звичайні» неоплачувані відпустки за Законом про відпустки — діють свої ліміти
Ст. 25 і 26 Закону про відпустки продовжують діяти під час воєнного стану паралельно з «воєнними» відпустками.

• За ст. 25 — обов’язкові відпустки без збереження зарплати для окремих категорій (інвалідність, сімейні події тощо) зі своїми граничними тривалостями.
• За ч. 1 ст. 26 — відпустка за сімейними обставинами та з інших причин за згодою сторін — не більше 30 календарних днів на рік.
  Ці ліміти не скасовуються воєнним станом, просто до них додаються спеціальні «воєнні» відпустки за ст. 12 Закону № 2136.

Рекомендація:

Для конкретного працівника рахуйте окремо: скільки він бере «воєнної» відпустки за ч. 3 ст. 12, скільки — за ч. 4 ст. 12, і окремо контролюйте 30 днів за ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки та інші ліміти за ст. 25.

Практично роботодавець може надавати відпустку без збереження зарплати на будь-яку тривалість у межах воєнного стану за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, а для ВПО/тих, хто за кордоном, додатково — до 90 днів обов’язкової відпустки за ч. 4 цієї статті.