Оптимальні дати звільнення співробітника під час відпустки

Ні, звільнення не обов’язково прив’язувати до виходу з відпустки чи до робочого дня, тож ви можете звільнити працівника або 14.08, або 16.08, або 17.08, але з різними наслідками щодо вже оплачених відпускних, і з точки зору бажання працівника «якнайшвидше» найоптимальніше обрати дату 14.08 або 16.08, залежно від того, чи хоче він фактично припинити трудові відносини раніше чи саме в останній день відпустки.

Обґрунтування

1. Звільнення під час відпустки за ініціативою працівника дозволене
Згідно з ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю заборона на звільнення під час відпустки стосується лише звільнення з ініціативи роботодавця.

• Звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) або за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) під час будь‑якої відпустки, у тому числі щорічної, є правомірним.
• Переривати відпустку чи виводити працівника на роботу в день звільнення не потрібно, все оформлюється наказом і розрахунком.

2. Варіант 1: звільнення 14.08 (п’ятниця, під час відпустки)
Це можливо, навіть якщо відпускні за період до 16.08 уже виплачені.
У цьому разі:

• Відпустка фактично закінчується 14.08 як день звільнення.
• Дні відпустки з 15.08–16.08 вважаються невикористаними. Далі два сценарії:
  • якщо ці дні працівник уже «заробив» (відпустка не наперед) — суму відпускних за 15–16.08 сторнуєте і за ці ж дні нараховуєте компенсацію за невикористану відпустку;
  • якщо частина відпустки була надана наперед, за невідпрацьовані дні маєте право утримати відпускні за рахунок зарплати згідно зі ст. 22 Закону № 504/96‑ВР, крім випадків, коли ця стаття прямо забороняє відрахування.
    Такий варіант відповідає бажанню працівника звільнитися «якнайшвидше», але потребує коректного перерахунку відпускних.

3. Варіант 2: звільнення 16.08 (неділя, останній день відпустки)

• Закон прямо допускає надання відпустки з наступним звільненням, при цьому датою звільнення є останній день відпустки (ст. 3 Закону № 504/96‑ВР).
• КЗпП не містить заборони на звільнення у вихідний день; дата звільнення — це останній день трудових відносин, незалежно від того, робочий це день чи вихідний.
• Усі дії за ст. 47 та ст. 116 КЗпП (наказ, розрахунок, повідомлення, трудова книжка) доцільно виконати в останній робочий день до неділі (тобто 14.08), але в наказі й у табелі днем звільнення зазначити 16.08.
  Цей варіант дозволяє працівнику використати всю відпустку до кінця і звільнитися найближчою «природною» датою — в останній день відпустки.

4. Варіант 3: звільнення 17.08 (понеділок, після відпустки)

• Повністю безперечний технічно, але не є «найближчою можливою датою», оскільки продовжує трудові відносини на один день після завершення відпустки.
• Відпускні перераховувати не потрібно, оскільки відпустка фактично відбулася у повному обсязі до 16.08.
• Таку дату доцільно обирати лише тоді, коли роботодавцю або працівнику принципово важливо, щоб день звільнення був робочим днем і/або працівник фактично вийшов на роботу для передачі справ.

Рекомендація: якщо головний інтерес працівника — припинити трудові відносини якомога раніше, оберіть:

• 14.08 — якщо він готовий погодитися з перерахунком відпускних за дні після звільнення;
• 16.08 — якщо він хоче «догуляти» відпустку до кінця, а ви готові оформити розрахунок і документи ще 14.08 із датою звільнення 16.08 у наказі.

Вибір дати звільнення у вашій ситуації залежить не від заборон закону, а від балансу між бажаною датою припинення трудових відносин і зручністю перерахунку відпускних та оформлення документів.