Як табелювати працівників під час повітряних тривог

У час повітряної тривоги, коли працівники перебувають в укритті й не працюють, цей період рекомендують оформлювати як простій не з вини працівника з оплатою не менше 2/3 окладу, але роботодавець може своїм рішенням оплачувати його як звичайний робочий час і табелювати повні 8 годин; Держпраці перевірятиме наявність та достовірність обліку робочого часу, але формального співставлення кожної тривоги з даними табеля зазвичай не здійснює, якщо документи оформлені послідовно.

Обґрунтування

1. Як табелювати час повітряної тривоги протягом робочого дня. Якщо під час тривоги працівник не може виконувати роботу в укритті, цей період є простоєм не з вини працівника, який оформлюють наказом та відображають у табелі окремим кодом простою (наприклад «П») із зазначенням годин, а решта дня табелюється як відпрацьований час звичайним кодом, тобто у клітинці дня можуть стояти «Р/П» із розподілом годин між роботою і простоєм відповідно до описаного механізму у КЗпП та практиці застосування ст. 113 КЗпП (ст. 113 КЗпП, Кодексу законів про працю).
2. Чи можна ставити повні 8 годин у табелі. Закон прямо не забороняє оплачувати час тривоги як звичайний робочий час, і багато роботодавців свідомо обирають варіант повної оплати 100% окладу, табелюючи увесь день як звичайну роботу без виділення простою, якщо внутрішні документи (наказ, положення про оплату праці, колдоговори) прямо передбачають, що час перебування в укритті оплачується як робочий; при цьому мінімальна гарантія не може бути нижчою, ніж 2/3 окладу за час простою за ст. 113 КЗпП (ст. 113 КЗпП).
3. Чи потрібно відпрацьовувати години після робочого дня. Час, протягом якого робота була зупинена через повітряну тривогу, є вимушеною зупинкою виробничого процесу (простій) з причин, не залежних від працівника, тому вимагати «відпрацювання» цих годин після закінчення робочого дня або у вихідні без оформлення надурочної роботи й відповідної підвищеної оплати є порушенням трудового законодавства, адже простій уже має бути врахований і оплачений у табелі як невідпрацьований, але оплачуваний час (прямо випливає зі ст. 34 та 113 КЗпП, на які орієнтуються органи праці, ч. 1 ст. 34 Кодексу законів про працю, ч. 1 ст. 113 КЗпП).
4. Чи та як це може перевіряти Держпраці. Держпраці контролює ведення достовірного обліку робочого часу і може вимагати табелі, накази про простій, положення про оплату праці, а за відсутність обліку робочого часу накладається фінансовий і адміністративний штраф (ст. 30 Закону про оплату праці, ст. 265 КЗпП). Формальний обов’язок порівнювати кожну оголошену тривогу з табелем не встановлений, але при перевірці послідовність: «порядок дій при тривозі – накази про простій чи внутрішнє правило повної оплати – табель» має бути логічною й узгодженою, щоб у інспекторів не виникало сумнівів у достовірності даних.

Найбезпечніший варіант — затвердити письмовий порядок дій і оплати часу повітряної тривоги та табелювати години у точній відповідності до нього.