Прийняття працівника на звільнене місце за сумісництвом допустимо

Можна прийняти на місце звільненого працівника особу за сумісництвом на неповний робочий час, якщо грантовий Порядок та договір не містять прямої вимоги щодо повної зайнятості або заборони сумісництва для саме цих робочих місць, але при цьому потрібно виконати всі інші показники щодо кількості зайнятих, строку працевлаштування та сум сплачених податків і ЄСВ.

Обґрунтування

1. Ключові вимоги грантових програм – не «тип працівника», а показники зайнятості та сплати податків. Для виробничих грантів Порядками передбачено обов’язкові умови:

   • створення певної кількості робочих місць і працевлаштування на них працівників в еквіваленті повної зайнятості на строк не менше 36 місяців;
   • сплата протягом трьох років податків, зборів та ЄСВ у розмірі не менше суми отриманого гранту;
   • сплата ЄСВ на зарплату працівників на грантових місцях у розмірі не менше 20 % суми гранту (для переробних виробництв) за Порядками, затвердженими постановами КМУ № 739 та № 813. Аналогічна логіка діє і в інших грантових програмах.

2. Факт «нового робочого місця» та його заміщення іншим працівником. Порядки прямо допускають заміну працівників на грантових місцях за умови, що:

   • у разі звільнення працівника на його місце в межах установленого строку працевлаштовується інша особа;
   • це робоче місце продовжує враховуватися як створене в рамках проєкту, якщо збережено штатну чисельність та критерії «нового робочого місця» (створене понад попередню чисельність, підтверджене штатним розписом та наказами) див. Порядок, затверджений постановою КМУ № 739.

3. Сумісництво та неповний робочий час у трудовому законодавстві не обмежені для бізнесу. Для комерційного сектора закон не містить обмежень щодо:

   • можливості приймати працівника за сумісництвом;
   • мінімальної тривалості робочого часу за сумісництвом;
   • можливості встановлення повної чи неповної зайнятості суміснику ч. 1 ст. 102-1 КЗпП. Отже, сама форма зайнятості (сумісник, неповний день) не є порушенням, якщо спеціальним грантовим Порядком не встановлено інше.

4. Ризиковий момент – вимога «в еквіваленті повної зайнятості». Частина Порядків прямо вказує, що:

   • робочі місця мають бути заповнені працівниками в «еквіваленті повної зайнятості» та з оплатою не нижче мінімальної зарплати;
   • виконання цієї умови підтверджується приростом середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості та даними податкового розрахунку Порядок, затверджений постановою КМУ № 739. Якщо прийнятий сумісник працює на неповний день, він може «давать» менше ніж 1 одиницю повної зайнятості, що ризиковано, коли програма вимагає чітко визначену кількість FTE (full-time equivalent).

5. Практичний підхід.

   • Якщо у вашому грантовому договорі та відповідному Порядку прямо не вимагається, що всі робочі місця мають бути лише з повною зайнятістю та без сумісництва, формально ви можете взяти сумісника на неповний день.
   • Але потрібно, щоб сукупно по всім працівникам виконувався критерій: потрібна кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості, встановлений розмір зарплати та мінімальні суми ЄСВ і податків за період реалізації проєкту.
   • Якщо за рахунок іншого персоналу ви «добираєте» потрібний FTE та податкове навантаження, ризик менший; якщо ж це робоче місце критичне для виконання норми «не менше N повних одиниць», без повної ставки тут можуть виникнути претензії при перевірці.

Зверніть увагу

Якщо у вашому договорі гранту чи додатку до нього прямо вказано, що всі створені робочі місця мають бути зайняті працівниками на повний робочий день і як основне місце роботи, прийняття сумісника на неповний час на це місце може бути розцінене як невиконання умов гранту, що спричиняє обов’язок повернення грантових коштів згідно з відповідним Порядком і договором.

Рекомендується письмово уточнити позицію свого регіонального центру зайнятості / Мінекономіки щодо можливості зарахування такого сумісника до показників виконання умов саме вашого договору.