Звільнення працівниці під час відпустки: порядок та компенсації

Так, наказ про звільнення можна оформити 02.10.2026 із датою звільнення 03.10.2026, а відпускні за невідпрацьовані дні щорічної відпустки при звільненні потрібно утримати, якщо немає пільгових підстав, коли відрахування заборонено.

Обґрунтування

1. Дата звільнення — останній день відпустки, навіть якщо це субота. За бажанням працівника при звільненні йому може бути надана невикористана відпустка з наступним звільненням, а датою звільнення є останній день відпустки, незалежно від того, чи це робочий чи вихідний день, що прямо передбачено ч. 1 ст. 3 Закону №504/96-ВР. Наказ про звільнення у такому випадку доцільно видати в останній робочий день перед датою звільнення (02.10.2026), вказавши датою звільнення 03.10.2026, що відповідає наведеній практиці застосування ст. 3 Закону про відпустки та норм ст. 47, 116 КЗпП.

2. Звільнення під час відпустки за заявою працівника допустиме. Заборона звільнення під час відпустки стосується лише випадків розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, тоді як звільнення за власним бажанням або за угодою сторін під час відпустки, у тому числі в останній день відпустки, законодавством дозволено, що випливає з загальних норм КЗпП та прямо узгоджується із змістом ст. 3 Закону №504/96-ВР. Тому оформлення наказу 02.10.2026 із датою звільнення 03.10.2026 є коректним.

3. Відрахування за «перегуляну» щорічну відпустку при звільненні є обов’язковим. Якщо працівниця до 30.06.2027 не відпрацює повний робочий рік, за який вже отримала щорічну відпустку повної тривалості, то дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, вважаються «перевикористаними», і за них потрібно провести відрахування із заробітної плати при звільненні згідно зі ст. 22 Закону про відпустки. Винятки, коли таке відрахування не проводиться (призов, переведення, вихід на пенсію, скорочення тощо), прямо перелічені в цій статті; якщо звільнення відбувається за власним бажанням без таких підстав, відрахування є правомірним і необхідним.

4. Суму відпускних, що підлягають поверненню, визначають за раніше розрахованою середньою. Сума утримання за «перегуляні» дні розраховується як середньоденна зарплата, за якою було нараховано відпускні, помножена на кількість невідпрацьованих днів, що відповідає підходу, який випливає з застосування ст. 22 Закону про відпустки до випадків надання щорічної відпустки авансом.

У вашій ситуації правомірно видати наказ 02.10.2026 із датою звільнення 03.10.2026 і при остаточному розрахунку утримати відпускні за невідпрацьовану частину робочого року, якщо немає пільгової підстави звільнення зі ст. 22 Закону про відпустки.