Зміна робочого часу і окладу: варіанти для сумісників

Працівника-сумісника можна залишити у вас на 0,5 окладу із неповним робочим часом та/або гнучким режимом, але режим роботи все одно треба визначити й зафіксувати, «плаваючий» без будь-якого графіка не допускається.

Обґрунтування

1. 0,5 окладу = неповний робочий час, оплата пропорційно годинам. Робота на 4 години на день означає роботу на умовах неповного робочого часу, тривалість і режим якого сторони визначають за домовленістю, а оплата провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку, що випливає зі ст. 56 Кодексу законів про працю України. Тому в будь-якому варіанті вам потрібно зафіксувати, скільки годин і в які періоди працівник працює.

2. Варіант 1: неповний робочий час + індивідуальний графік. Стаття 56 КЗпП дозволяє встановити неповний робочий день, тиждень чи їх поєднання за угодою сторін, у тому числі і після прийняття на роботу. Працівник подає заяву із проханням встановити неповний робочий час та індивідуальний графік, а роботодавець видає наказ, у якому можна зазначити, що працівник працює за індивідуальним графіком з оплатою пропорційно відпрацьованому часу, а конкретні дні й години визначаються щомісячним (або квартальним) графіком, з яким працівника ознайомлюють до початку періоду.

3. Варіант 2: гнучкий режим робочого часу. За ст. 60 КЗпП гнучкий режим дозволяє працівнику самостійно визначати час початку та закінчення роботи в межах установленої норми, за умови наявності фіксованих та змінних годин і дотримання норми робочого часу за день, тиждень чи обліковий період. Ви можете: 1) встановити працівнику 0,5 ставки; 2) закріпити гнучкий режим роботи наказом або додатковою угодою; 3) визначити, наприклад, фіксований проміжок, коли він точно має бути на роботі (2–3 години) та змінний час, який він відпрацьовує в межах «вікна» 08:00–20:00 залежно від потреб і свого основного графіка.

4. Чому повністю «без графіка» не можна. Режим роботи (у тому числі індивідуальний або гнучкий) є істотною умовою праці, про зміну якої працівника потрібно повідомляти завчасно, а щонайменше — до запровадження нових умов під час воєнного стану відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП і ст. 3 Закону № 2136-ІХ. Тому повністю «вільний» режим, коли ні роботодавець, ні працівник не знають заздалегідь, у які дні він працюватиме, не відповідає вимогам про визначеність режиму та облік робочого часу.

5. Оптимальний варіант у вашій ситуації. З огляду на те, що дні на основному місці плавають, а щомісячний детальний графік вам незручний, найпрактичніше: 1) перевести працівника у вас на 0,5 ставки за сумісництвом із неповним робочим днем (4 години) за гнучким режимом; 2) у наказі/додатковій угоді прописати, що він працює не більш як 4 години на день у проміжку з 08:00 до 20:00 за погодженим із роботодавцем індивідуальним графіком, з оплатою пропорційно відпрацьованому часу; 3) фактичні години фіксувати в табелі щоденно, на підставі погодженого з працівником робочого розкладу (можна у формі коротких щотижневих узгоджень, електронних листів тощо).

У будь-якому обраному варіанті ключове — зафіксувати режим у наказі (і додатковій угоді, якщо договір письмовий) та забезпечити реальний облік відпрацьованих годин.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?