Вимоги до оформлення робочого часу в умовах дистанційної роботи

Режим роботи дистанційного працівника не зобов’язаний збігатися з режимом роботи підприємства, а для оформлення потрібні загальні документи про прийняття плюс договір/наказ із фіксацією умов дистанційної роботи.

Обґрунтування

1. Чи повинен режим роботи збігатися з режимом підприємства. За дистанційної роботи працівник виконує роботу поза територією роботодавця, у будь-якому місці за своїм вибором, з використанням ІКТ, самостійно визначає робоче місце і несе відповідальність за безпечні умови праці, а загальна тривалість робочого часу не може перевищувати установлених норм (стаття 602 Кодексу законів про працю України). При цьому на дистанційного працівника не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено трудовим договором, тобто його режим може відрізнятися від загального режиму підприємства.

2. Мінімальний пакет документів при прийнятті на дистанційну роботу. При прийнятті дистанційного працівника застосовують загальні правила: працівник подає документи, визначені статтею 24 КЗпП (паспорт, трудову книжку або відомості про стаж, у передбачених випадках — документи про освіту, стан здоров’я, військово-обліковий документ тощо), роботодавець видає наказ про прийняття на роботу, подає повідомлення до податкового органу про прийняття, формує особову справу (стаття 24 КЗпП).

3. Документальне оформлення саме дистанційної форми роботи. Дистанційна робота є окремою формою організації праці, для якої за загальним правилом укладають письмовий трудовий договір за типовою формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 05.05.2021 № 913-21, а в період воєнного стану форма договору може визначатися за домовленістю сторін, зокрема допускається запровадження дистанційної роботи наказом без обов’язкового письмового договору (стаття 602 КЗпП, стаття 2 Закону № 2136-IX). У договорі/наказі слід зафіксувати: що робота є дистанційною, місце роботи (будь-де чи конкретна адреса), режим робочого часу або підтвердження самостійного розподілу часу, питання застосування ПВТР, період «відключення», порядок обміну документами, способи зв’язку, забезпечення обладнанням і (за потреби) компенсації.

4. Переведення чинного працівника на дистанційну роботу. Запровадити дистанційну роботу працівнику, який уже працює, можна: за його заявою і наказом роботодавця, або за ініціативою роботодавця як зміну істотних умов праці, з попередженням за правилами статті 32 КЗпП, крім випадків, коли діє спеціальна норма про можливість установлення дистанційки наказом на час загрози збройної агресії, епідемії, надзвичайної ситуації, що дозволяє не застосовувати двомісячне попередження (стаття 602 та стаття 32 КЗпП).

Дистанційний режим дає змогу встановлювати працівникові індивідуальний порядок роботи, але всі істотні умови такого режиму мають бути чітко закріплені в договорі або наказі.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?