Відрядження працівника за кордоном: дистанційна робота чи ні

Так, поїздка працівника, який працює дистанційно за кордоном, до іншої іноземної фірми може і повинна оформлюватися як службове відрядження, якщо він тимчасово їде в інше місце для виконання службового доручення, а в наказі про відрядження треба окремо зазначити маршрут (пункт відправлення і повернення), навіть якщо в наказі про дистанційну роботу визначено лише країну.

Обґрунтування

1. Дистанційна робота не виключає відряджень. За визначенням дистанційної роботи працівник виконує роботу поза приміщеннями роботодавця в будь-якому місці за своїм вибором з використанням ІКТ, а особливості направлення такого працівника у відрядження визначаються трудовим договором про дистанційну роботу і наказом про відрядження, як це випливає зі ст. 60-2 КЗпП та її застосування до дистанційних працівників, у тому числі закордонних (ст. 60-2 КЗпП).

2. Ознаки відрядження для дистанційника зберігаються. Відрядженням є поїздка працівника за розпорядженням керівника до іншого населеного пункту / місця для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи, а для дистанційника місцем постійної роботи є місце дистанційної роботи; відповідно поїздка з місця дистанційної роботи до іншої фірми за кордоном відповідає ознакам відрядження за Інструкцією № 59.

3. У наказі про відрядження треба зафіксувати маршрут. Для дистанційного працівника пункт відправлення та повернення встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту і зазначаються в наказі про відрядження, причому пунктом відправлення буде конкретне місце дистанційної роботи, а пунктом призначення – місцезнаходження іноземної фірми, незалежно від того, що в наказі про дистанційну роботу вказано лише країну (ст. 60-2 КЗпП).

У вашій ситуації поїздку слід оформити як відрядження з визначенням у наказі конкретних пунктів відправлення і повернення та інших стандартних реквізитів відрядження.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?