Відповідь на запитання: Стаття 38 КЗпП передбачає, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Під час військового стану працівник може звільнитися за власним бажанням без двотижневого попередження, як визначено в ст. 38 КЗпП, у зв'язку із веденням бойових дій у районі, де розташоване підприємство, та загрозою життю і здоров'ю, вказавши про це в заяві про звільнення (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури) (ст. 4 Закону України «Про організацію трудових відносин у період військового стану»)

Якщо вищезазначені умови не підходять, то можна звільнити за угодою сторін п.1.ст.36 КЗпП України , за заявою працівника в строк про який він просить . Раді допомогти, звертайтесь ще!