Заголовок тимчасово відсутній

Звільнення під час воєнного стану повинні відбуватися за тими ж підставами та процедурами, які діяли в Україні і раніше. Слід розуміти, що звільнення з ініціативи роботодавця можливе лише з підстав, наведених в ст.40 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231 та ст. 41 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n247.

Законодавець додав чотири підстави для припинення трудових відносин з урахуванням особливостей воєнного стану, а саме:

1. Відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (пункт 8³ частини 1 статті 36 КЗпП);
2. Смерть, визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим працівника (пункт 8² частини 1 статті 36 КЗпП);
3. Смерть, визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим роботодавця-підприємця (пункт 8¹ частини 1 статті 36 КЗпП);

4. Неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (пункт 6 частини 1 статті 41 КЗпП).

Єдиною підставою (з урахуванням особливостей воєнного стану) звільнення з ініціативи роботодавця є звільнення з причин неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. По суті, дана підстава є своєрідним аналогом звільнення за скороченням, однак з деяким спрощенням процедури.

Раді допомогти, звертайтесь ще!