Заголовок тимчасово відсутній

Має право.

Мінекономіки в листі від 08.11.2023 р. № 4706‑05/60275‑09 дає таку пораду: якщо в трудовій книжці працівника відсутній запис про звільнення з попереднього місця роботи та відсутні відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, але є належним чином оформлена копія наказу про звільнення, роботодавець може рекомендувати особі, що працевлаштовується, звернутися на попереднє місце роботи для внесення до трудової книжки працівника запису про звільнення, після чого внести запис про прийняття на роботу.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінʼюсту та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. І жодних варіантів, щоб такий запис вносив наступний роботодавець, немає.

Якщо працівник не зможе отримати відповідний «звільнюючий» запис, але наполягають на внесенні запису про прийняття на роботу, то роботодавець на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі (ч. 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р.)

І, як зазначає Мінекономіки, законодавство про працю не зобов’язує роботодавця перевіряти трудову книжку на наявність усіх необхідних записів, які мав унести попередній роботодавець. Тож в такому випадку просто внесіть запис про прийняття наступним порядком номером без відступу пустих рядків.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. (Ст. 24 КЗпП). Основне місце роботи або сумісництво визначає працівник у заяві про працевлаштування. Основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі. (Ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!