Заголовок тимчасово відсутній

Якщо працівник відмовляється від процедури звільнення-прийняття чи подання ним заяви про визначення Вашого місця роботи як основного, то можете залишити все, як є – підприємству це нічим не загрожує.

На відміну від двох одночасних основних місць роботи, наявність місця роботи за сумісництвом без основного не матиме для Вас жодних негативних наслідків – роботодавець не зобов'язаний перевіряти у працівника факт укладання та припинення трудового договору за його основним місцем роботи. І хоча відповідно до ст. 102-1 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n633) сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві (тобто у працівника має бути основне місце роботи), якщо таки сталося так, що у Вас працюватиме сумісник без основного місця, жодних правових наслідків для Вас це не матиме – у законодавстві про працю відсутні норми щодо відповідальності за це роботодавця.

Якщо ж Ваш працівник все ж таки погодиться змінити статус працівника із сумісника на основного, то можете застосувати «стандартний» спосіб звільнення-прийняття (за таких обставин при повторному прийнятті на роботу обов'язково потрібно буде подати повідомлення до податкової, зазначивши як характер роботи категорію 1 (за основним місцем роботи)).

Також у 2021 році до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17/conv#n9) було внесено зміни, відповідно до яких основним місцем роботи є місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі. Таким чином, основне місце роботи працівника може визначатися за його заявою, на підставі якої Ви можете видати відповідний наказ і, відповідно, надалі у звітності показувати працівника як основного. Текст наказу може бути, приміром, таким: «НАКАЗУЮ: 1. Змінити з такого-то числа умови трудового договору, оформленого наказом від __ № _, з працівником таким-то. Вважати трудові відносини такими, що укладені на умовах основного місця роботи. 2. Бухгалтерії відобразити зміну умов трудового договору з працівником таким-то у відповідних формах податкової, фінансової та статистичної звітності». За таких обставин повідомлення до податкової подавати не потрібно – трудові відносини тривають, змінюється лише їх характер.

Раді допомогти, звертайтесь ще!