Посадова інструкція лікаря-нейрохірурга

 

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «_______________» (назва підприємства)

ЗАТВЕРДЖУЮ   Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «________________» підпис       Ім’я ПРІЗВИЩЕ  «__» ________ 20__ р.

 

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

лікаря-нейрохірурга

(Код КП - 2221.2)

 

1.      Загальні положення

1.1. Ця посадова інструкція визначає функціональні обов’язки, права та відповідальність лікаря-нейрохірурга.

1.2. Лікаря-нейрохірурга приймають на посаду і звільняють із неї наказом директора лікарні за поданням медичного директора.

1.3. Лікар-нейрохірург безпосередньо підпорядковується ______________________.

1.4. Мета роботи лікаря-нейрохірурга - діагностувати й лікувати патологічні процеси, які впливають на центральну, периферичну нервові та судинну системи людини, усувати біль оперативним та неоперативним шляхом; проводити нейрореабілітацію пацієнтів.

1.5. У роботі лікар-нейрохірург керується Положенням про відділення нейрохірургії, принципами та правилами медичної етики й деонтології, Правилами внутрішнього трудового розпорядку та локальними нормативними актами лікарні, цією посадовою інструкцією, розпорядженнями й дорученнями вищого керівництва.

1.6. За відсутності лікаря-нейрохірурга (хвороба, відпустка, відрядження тощо) виконувати його посадові обов’язки доручають іншому медичному працівнику відділення нейрохірургії у порядку, передбаченому законодавством.

1.7. Лікар-нейрохірург діє виключно на основі доказової медицини, застосовує на практиці лише ті методи лікування та діагностики, ефективність яких доведена в наукових клінічних дослідженнях.

1.8. Під час роботи повинен мати охайний вигляд, бути одягненим у спеціальний медичний одяг, дотримувати санітарно-гігієнічних норм.

1.9. Лікар-нейрохірург проходить періодичні профілактичні медичні огляди в установлені терміни.

 

2.      Завдання та обов’язки

Лікар-нейрохірург:

2.1. Оглядає хворого та оцінює його загальний стан, визначає етіологію, патогенез, класифікацію, клінічну картину судинних захворювань головного та спинного мозку, нервової системи.

2.2. Визначає найінформативніші методи клінічної та інструментальної діагностики залежно від виду судинних захворювань.

2.3. Установлює (підтверджує) діагноз, попередньо оцінює тяжкість стану, диференціює види судинної патології на підставі обстеження, збору анамнезу, даних клініко-лабораторних та інструментальних досліджень.

2.4. Оцінює стан судинної патології в нейрохірургічному аспекті, нейроонкології, функціональної та відновної нейрохірургії тощо; за необхідності призначає допоміжні діагностичні методи, консультації з лікарями інших спеціальностей.

2.5. Визначає показання до невідкладних оперативних втручань у разі порушень кровообігу головного мозку, прогнозує подальший перебіг хвороби, основні ускладнення та наслідки судинних уражень, оцінює можливі ризики.

2.6. Визначає алгоритми невідкладної допомоги хворим із судинною патологією, а також консервативного та хірургічного лікування гострих і хронічних порушень мозкового кровообігу відповідно до встановлених правил і стандартів та з огляду на характер хворого, рівень його культури, тяжкість захворювання, особливості психіки й віку.

2.7. Призначає та контролює передопераційну підготовку пацієнта, у необхідному обсязі виконує високоточне оперативне втручання за допомогою спеціалізованих оптичних приладів, шовного матеріалу та інструментів.

2.8. Розробляє схему післяопераційного лікування хворого та профілактику ускладнень, контролює побічні дії лікарських засобів.

2.9. У стаціонарі щодня оглядає хворого, вносить зміни в план лікування залежно від стану пацієнта і визначає необхідність додаткових методів обстеження.

2.10. Надає консультативну допомогу лікарям інших підрозділів лікарні за своєю спеціальністю.

2.11. Бере участь у роботі консультативної поліклініки лікарні:

–– консультує хворих нейрохірургічного профілю;

–– співпрацює з суміжними спеціалістами та службами закладу.

2.12. Надає невідкладну допомогу хворим з нейротравмою і гострою патологією судин головного мозку за гіпертензійного синдрому, у стані епілептичного статусу тощо.

2.13. Контролює проведення діагностичних і лікувальних процедур у відділенні, експлуатацію медичного інструментарію, апаратури й устаткування, раціональне використання реактивів і лікарських препаратів молодшим медичним персоналом з медичною освітою та молодшим медичним персоналом.

2.14. Бере участь у проведенні занять з підвищення кваліфікації медичного персоналу.

2.15. Бере участь в експертизі тимчасової непрацездатності й готує необхідні документи для медико-соціальної експертизи.

2.16. Уживає заходів, зокрема своєчасно інформує завідувача нейрохірургічного відділення, щодо усунення порушень норм охорони праці, протипожежних і санітарних правил, що загрожують діяльності нейрохірургічного відділення, його працівникам, пацієнтам і відвідувачам.

2.17. Бере участь у роботі установ і громадських організацій, які проводять санітарно-освітню роботу і пропаганду здорового способу життя, сприяє поширенню медичних знань серед населення.

2.18. Оформлює медичну та іншу документацію відповідно до встановлених правил і термінів.

 

3.      Права

Лікар-нейрохірург має право:

3.1. Самостійно встановлювати діагноз на підставі клінічних спостережень і обстеження, збору анамнезу, даних клініко-лабораторних та інструментальних досліджень.

3.2. Визначати тактику та методи лікування гострих і хронічних захворювань пацієнта відповідно до встановлених правил і стандартів залежно від перебігу захворювання, фізичного стану та віку хворого.

3.3. Призначати необхідні для комплексного обстеження пацієнта методи діагностики.

3.4. Залучати у спірних або складних випадках лікарів інших спеціальностей для консультацій, обстеження й лікування пацієнтів.

3.5. У межах своєї компетенції віддавати молодшим медичним спеціалістам та молодшому медичному персоналу відділення вказівки, що стосуються виконання їхніх посадових обов’язків, вимагати своєчасно їх виконувати.

3.6. Повідомляти третім особам відомості, що становлять лікарську таємницю, незалежно від згоди пацієнта або його законного представника, але лише у випадках, передбачених законом.

3.7. Уносити пропозиції керівництву лікарні щодо вдосконалення лікувально-діагностичного процесу, зокрема й щодо поліпшення роботи адміністративно-господарських служб, питань організації та умов праці.

3.8. Запитувати й одержувати інформаційні матеріали й нормативно-правові документи, необхідні для виконання своїх посадових обов’язків, та користуватися ними.

3.9. Брати участь у науково-практичних конференціях і нарадах, на яких розглядають питання, пов’язані з вивченням та лікуванням нейрохірургічних захворювань, роботою відділення.

3.10. Підвищувати/підтверджувати свою кваліфікацію в установлені терміни.

3.11. Бути забезпеченим робочим місцем із необхідним медичним устаткуванням, засобами медичного призначення для виконання посадових обов’язків.

 

4.      Відповідальність

Лікар-нейрохірург несе відповідальність за:

4.1. Неякісне та несвоєчасне виконання покладених на нього посадових обов’язків.

4.2. Несвоєчасне проведення організаційно-методичних заходів щодо поліпшення якості діагностики, обстеження та лікування пацієнта.

4.3. Несвоєчасну перевірку готовності до роботи медичного устаткування та роботу на несправних апаратах, приладах, пристроях медичного призначення.

4.4. Неправомірне використання наданих посадових повноважень, зокрема в особистих цілях.

4.5. Неналежну організацію своєї роботи, несвоєчасне й некваліфіковане виконання наказів, розпоряджень і доручень керівництва, порушення вимог нормативно-правових актів у галузі охорони здоров’я.

4.6. Порушення правил внутрішнього розпорядку лікарні та відділення, санітарно-гігієнічних норм, протипожежної безпеки й охорони праці.

4.7. Несвоєчасне інформування керівництва про порушення у відділенні правил охорони праці, протипожежних і санітарних правил, що загрожують діяльності лікарні, її працівникам, пацієнтам і відвідувачам.

Роботу лікаря-нейрохірурга оцінює завідувач відділення нейрохірургії за показниками діяльності, якістю виконання посадових обов’язків та виявленими недоліками в роботі.

 

5.      Повинен знати

5.1. Законодавство про охорону здоров’я та нормативні акти, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я.

5.2. Основи права в медицині.

5.3. Права, обов’язки та відповідальність лікаря-нейрохірурга.

5.4. Показники роботи лікувально-профілактичних установ, травмпунктів, хірургічних стаціонарів.

5.5. Принципи роботи лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій.

5.6. Організацію нейрохірургічної допомоги.

5.7. Топографічну анатомію центральної та периферичної нервової системи у віковому аспекті.

5.8. Нормальну та патологічну фізіологію центральної та периферичної нервової системи.

5.9. Константи гомеостазу, водно-електролітного обміну.

5.10. Загальні, функціональні та спеціальні методи дослідження.

5.11. Сучасну класифікацію нейрохірургічних захворювань.

5.12. Принципи інтенсивної терапії та реанімації.

5.13. Основи та принципи роботи медицини катастроф.

5.14. Принципи і методи відновлювального лікування.

5.15. Принципи дієтології в нейрохірургії.

5.16. Показання і протипоказання до санаторно-курортного лікування.

5.17. Правила оформлення медичної документації.

5.18. Інформаційні та інтернет-технології.

5.19. Сучасну фахову літературу та методи її узагальнення.

 

6.      Кваліфікаційні вимоги

На посаду лікаря-нейрохірурга призначається особа, яка має вищу освіту другого (магістерського) рівня в галузі знань «Охорона здоров’я» за спеціальністю «Медицина», пройшла інтернатуру, курси спеціалізації за фахом «Нейрохірургія»; виконує вимоги до безперервного професійного розвитку; має сертифікат лікаря-спеціаліста, а також стаж роботи за фахом понад 10 років.

 

7.      Взаємовідносини (зв’язки) за професією, посадою

Лікар-нейрохірург взаємодіє з:

- приймальним відділенням;

- структурними підрозділами лікувально-профілактичного та діагностичного профілю;

- адміністрацією лікарні;

- організаційно-методичним відділом;

- відділом кадрів;

- господарським відділом.

- закладами санаторно-курортного лікування.