Новий Трудовий кодекс VS КЗпП: що очікувати працівнику та роботодавцю

5 січня на сайті Мінекономіки оприлюднено повідомлення про підготовку проєкту Трудового кодексу. Основні напрямки змін озвучені міністерством, це: боротьба з мобінгом, відмова від паперових трудових книжок та легалізація надомної, дистанційної роботи та роботи на умовах нефіксованого робочого часу. Останнє викликало лише подив, адже вказані форми праці присутні зараз у чинному Кодексі законів про працю. І от на сайті об'єднань профспілок з'явився текст проєкт Трудового кодексу. Одразу відзначу, що ним передбачено перехід на новий Трудовий кодекс з 1 січня року, наступного за днем його опублікування. Разом з Кодексом законів про працю втратять чинність Закон «Про відпустки», Закон «Про оплату праці» і низка інших важливих документів. Як бачимо, нас очікує справжня трудова реформа. Тому пропоную не зволікати й пройтись по найважливішим моментам, викладеним у проєкт Трудового кодексу.

І почнемо з трудових книжок. Паперова форма трудових книжок дійсно не передбачена. Проєкт Трудового кодексу передбачає ведення обліку трудової діяльності виключно в електронній формі. А це ще раз підтверджує, що невдовзі ми перейдемо з паперових трудових книжок на електронні. Тому пам'ятайте про необхідність передачі скан-копій паперових трудових книжок до Пенсійного фонду, цей процес триває протягом 2024 року.

Далі трудові договори. Проєкт Трудового кодексу уже не передбачає укладення трудового договору в усній формі. Трудові договори укладатимуться у письмовій або електронній формі. До речі у проєкт Трудового кодексу нарешті йдеться про додатки до трудового договору, такі як доповнення та додаткова угода, в якій фіксуються зміни за трудовим договором. Більше того прикінцевими та перехідними положеннями проєкт Трудового кодексу передбачено, що усі усні трудові договори, незалежно від дати виникнення трудових відносин, мають бути переукладені у письмовій формі протягом року з дня набрання чинності цим Кодексом. Для підприємств, де працюють понад 1000 працівників на процедури переходу з усних на письмові трудові договори відведено 2 роки.

Крім того, у проєкті Трудового кодексу визначено ознаки трудових відносин. Тобто якщо відносини мають три й більше наведених ознак, то вони вважаються трудовими, навіть якщо сторони уклали договір цивільно-правового характеру. Серед них виконання робіт за професією або посадою, виконання роботи на робочому місці згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, систематична виплата особі, яка виконує роботу ви нагороди у грошовій формі. У такий спосіб законотворець посилить протидію з неоформленими трудовими відносинами, адже після набрання чинності Трудового кодексу ще більш ретельно потрібно буде підходити до формулювань у договорі цивільно-правового характеру. Сама ж процедура прийняття на роботу залишиться без змін. Крім трудового договору в письмовій або електронній формі видається наказ про прийняття на роботу і подається повідомлення до податкової. Але додається й нова вимога: роботодавець інформує працівника про таке повідомлення протягом 7 днів, з дня його направлення у спосіб визначений трудовим договором.

Тепер про робочий час. Зауважу, що нормальна тривалість робочого часу на тиждень, як і зараз, по суті зберігається на рівні 40 годин. Так у проєкт Трудового кодексу визначено, що нормальна тривалість робочого часу (норма робочого часу) може визначатись законодавством та/або трудовим колективним договором (угодою) і не може перевищувати 40 годин протягом кожного семиденного періоду. Проте додана нова умова: тривалість щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем з урахуванням специфіки його діяльності та консультацій з представниками працівників.

Перейдемо від роботи до відпочинку. Святкових та неробочих днів 11 і їх склад залишається не змінним, а ось тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки збільшується. Зараз тривалість цієї відпустки у загальному випадку становить 24 календарних дні. Проєкт Трудового кодексу передбачає, що базово тривалість щорічної основної відпустки становитиме 28 календарних днів. Зміняться підходи до визначення відпускного стажу для цілей визначення тривалості щорічної основної відпустки. Фактично до відпускного стажу будуть зараховувати час роботи, коли працівник не працював, але отримував виплати та час щорічних відпусток. Зберігається право на відпустку без збереження зарплати через сімейні обставини тривалістю до 30 календарних днів на рік та через зокрема загрозу збройної агресії проти України. Кардинальні зміни очікують на відпустку на дітей. Нагадаю, що зараз така відпустка надається одному із батьків, тобто або матері, або батькові. Проєкт Трудового кодексу передбачає надання соцвідпустки на дітей матері та батьку за наявності відповідних підстав. Тривалість соцвідпустки на дітей зменшиться і становитиме 7 календарних днів (зараз вона 10), а при поєднанні двох та більше підстав – 10 календарних днів (тоді як зараз 17).

Тепер про звільнення. Як і раніше трудовий договір може бути припинено через закінчення строку його дій, за згодою сторін, з ініціативи працівника та з ініціативи роботодавця. А також через незалежні від волі сторін трудового договору обставини та за підставами викладеними у трудовому договорі. При цьому вводяться й нові підстави. Наприклад, розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у зв'язку з порушенням або грубим порушенням працівником умов трудового договору. Також роботодавець отримує право розірвати трудові договори у зв'язку з нез'явленням працівника на роботу протягом більш як 80 робочих днів підряд або 100 робочих днів протягом робочого року внаслідок тимчасової непрацездатності. Крім того, трудовий договір може бути розірвано з ініціативи роботодавця у зв'язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 40 робочих днів підряд. Зараз Кодекс законів про працю передбачає звільнення через прогул або відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Що ще очікувати від проєкту Трудового кодексу?

Конкретизовано, що саме вважається мобінгом, вводяться нові поняття «страйк» та «локаут». З'являється можливість призупиняти дію трудового договору навіть за мирних часів (за чинним трудовим законодавством призупинення можливе виключно під час воєнного стану). Проєкт Трудового кодексу передбачає трудовий договір з домашніми працівниками, учнівський трудовий договір. Більш суттєво розкриті юридичні тонкощі для строкового трудового договору, умови для його переукладення та трансформації у безстроковий. Крім того, прописується повноваження контролюючого органу, зараз це Держпраці, з приводу проведення перевірок. Змінюються підходи до штрафів.

Маєте професійні питання за темами відео?

Отримайте вичерпні відповіді та роз’яснення експертів Кадрової Платформи №1 у сервісі «Консультації».