Обов’язки роботодавця у день звільнення: у разі невиконання – суд
Держпраці нагадало щодо обов’язків роботодавця у день звільнення.
Нагадаю, що про них перш за все йдеться у ст. 47 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП).
Отже, у день звільнення роботодавець повинен внести запис про звільнення до трудової книжки, якщо вона зберігається у працівника. Якщо паперова трудова книжка ще зберігається на підприємстві, то у день звільнення роботодавець зобов’язаній внести до неї запис про звільнення (незалежно від того, є чи немає вимоги від працівника) та видати паперову трудову книжку на зберігання працівнику.
Крім того, у день звільнення роботодавець зобов’язаній видати працівникові копію наказу про звільнення, а також провести остаточний розрахунок.
Як раз на остаточному розрахунку й акцентує Держпраці. Й додає, спираючись на ст. 116 КЗпП:
«Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому при звільненні суми з зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору й відповідно до законодавства) та провести з ним розрахунок. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені йому не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок».
При цьому у ст. 233 КЗпП визначено:
«Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, – у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.»
Слід зауважити, що у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт № 11107, в якому наведено нові строки для звернення до суду, зокрема, у частині порушення зобов’язань щодо остаточного розрахунку. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці законопроєкт передбачає звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, без обмеження строку незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
До речі, у новому курсі «Трудова книжка – 2024: швидкий перехід на електронну» Людмила Смердова розповідає про обов’язки роботодавця щодо трудової книжки, паперової та електронної, у день звільнення.
Звільнення «одним днем» в умовах воєнного стану можливе?
У роз’ясненні Держпраці йдеться про звільнення працівника без відпрацювання двох тижнів.
Так, найпоширенішою підставою для звільнення день у день – є звільнення за угодою сторін (п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю від 10.12.1971, далі – КЗпП). Головне, щоб між працівником та роботодавцем було досягнуто згоди про дату звільнення. І краще таку домовленість оформлювати у письмовій формі.
Щодо підстави для звільнення за власним бажанням, то працівник не обов’язково повинен відпрацювати два тижні перш ніж звільнитись (ст. 38 КЗпП). Існують поважні причини звільнення, які дають можливість звільнитися працівнику в день, визначений ним у заяві.
І такими поважними причинами, наприклад, є: переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до закладу освіти, вагітність тощо. Зауважу, що перелік поважних причин не є вичерпним, тому в кожному конкретному випадку працівник має вказати таку поважну причину, наголошує Держпраці.
Зауважу, що в умовах воєнного стану діє спеціальна норма, коли працівник може звільнитися за власним бажанням у день, визначений у заяві. Якщо підприємство розташоване в районах бойових дій та існує загроза для життя і здоров’я, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Можливість звільнення працівника в будь-який день зберігається й у випадках, коли «роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили», наголошує Держпраці. Але для звільнення за цими підставами працівник повинен мати доказову базу, яка вкаже на порушення його законних прав.
Про нюанси звільнення дивіться в модулі 6 «Звільнення працівників: лайфхаки для уникнення судів» відеокурсу «Професія. Кадровик ПРО».
Бронювання через високі зарплати/доходи не буде… принаймні поки що
Неодноразово нардепи та представники влади порушували питання бронювання працівників через високі зарплати, доходи чи сплачені в певній сумі податки та збори.
За однією концепцією передбачалося, що право на бронювання матимуть особи:
-
які отримують зарплату від 35 000 грн;
-
які чи за яких сплачують ПДФО від 6,3 тис. грн та ЄСВ від 7,7 тис. грн;
-
працівники ІТ-сфери, а саме резиденти «Дія сіті», за умови сплати ПДФО від 6,3 тис. грн.
Подібне за змістом рішення виносилось на обговорення офісом Президента. Цією концепцією передбачалося бронювання працівників у разі наявності зарплати від 30 000 – 35 000 грн.
Так ось, як зазначив нардеп Ігор Копитін, правки щодо бронювання військовозобов'язаних, які отримують певну зарплатню та сплачують податки, були відхилені комітетом Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Проте нардеп додав: «Можливо, у сесійній залі Верховної Ради під час другого читання автори цих правок зможуть ініціювати їх врахування».
Ми будемо продовжувати слідкувати за просування ініціатив і будемо про них повідомляти.
Проте зараз бронювання працівників (у тому числі повторне) продовжуємо здійснювати перш за все згідно з механізмом, визначеним постановою Кабміну № 76.
Про чинні правила бронювання розповідала Вікторія Поліщук у лекції «Бронювання працівників: від підготовки документів до успішного оформлення відстрочок», запис доступний передплатникам Кадрової Платформи №1.
Обов’язок з ведення військового обліку: як призначити відповідальну особу
Фахівці Держпраці роз’яснили, що організація військового обліку на підприємствах покладається на їхніх керівників. А ось обов’язки з ведення військового обліку на підприємствах покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом.
Зауважу, що Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, не передбачає можливості ведення військового обліку, сторонньою особою, яка не перебуває в трудових відносинах із підприємством.
Однак, є підприємства, у штатному розписі яких відсутня окрема штатна одиниця служби персоналу. В такому випадку, як зазначає Держпраці, «обов’язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників на підприємстві». За своєю посадою такий працівник може бути, наприклад, юрисконсультом, бухгалтером, який веде кадри тощо.
Звертаю увагу, що одним з обов’язкових документів на підприємстві повинен бути наказ про покладення обов’язків щодо ведення військового обліку. Офіційне покладення додаткових обов’язків з ведення військового обліку оформте у вигляді наказу, де вкажіть розмір доплати. Але не забудьте попередньо отримати згоду працівника.
Якщо ж ведення військового обліку передбачене посадовою інструкцією працівника, то отримувати згоду і встановлювати доплату не треба.
Зразок наказу про покладання обов'язків із ведення військового обліку є в нашій рубриці «Документи».
Додаткова відпустка водіям автобусів в умовах воєнного стану: надати чи відмовити
Держпраці роз’яснила, що «водій автобуса має право на 7 календарних днів додаткової відпустки за особливий характер праці».
Чи має право роботодавець відмовити в наданні щорічної відпустки за особливий характер праці в умовах воєнного стану водію автобуса?
Стаття 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дозволяє роботодавцеві відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, до робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
Оскільки транспорт, в тому числі автобусні перевезення, належать до секторів критичної інфраструктури, «тож надавати водієві додаткову відпустку чи ні, вирішує роботодавець», наголошує Держпраці. Зауважу, що сектори критичної інфраструктури визначені в постанові КМУ від 09.10.2020 № 1109 «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури».
Однак, варто нагадати, що додаткова відпустка за особливий характер праці належить до щорічних відпусток, тому в разі, якщо роботодавець відмовить працівнику в наданні відпустки відповідно до графіка, накопичені дні не втрачають. Накопичені дні щорічної відпустки, будуть надані в інший період погоджений з роботодавцем, або перенесені на період після припинення або скасування воєнного стану. Крім того, при звільненні обов’язково має бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні такої відпустки.
Про особливості надання відпусток водіям розповідає Тимур Алієв в ексклюзивному курсі «Водій на підприємстві: професійні вимоги, матвідповідальність, робота та відпочинок, медогляди».
Що очікувати кадровику в квітні: норми, подання Звіту з праці, закон про мобілізацію
У квітні 2024 року продовжує діяти воєнний стан. А це означає, що ми продовжуємо застосовувати норми Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
При цьому в квітні 2024 року немає святкових днів у розумінні ст. 73 Кодексу законів про працю від 10.12.1971 (далі – КЗпП). Але мав би бути передсвятковий день, 30 квітня. Проте й норма ст. 53 КЗпП про скорочення передсвяткового дня на одну годину під час дії воєнного стану не застосовується. Відповідно, 30 квітня – робочий день повної тривалості, тобто у загальному випадку 8 годин.
У такому разі норма тривалості робочого часу для п’ятиденки з двома вихідними днями в суботу і неділю для квітня 2024 року становить 22 робочих днів і 176 години.
Крім того, пам’ятайте: не пізніше 8 квітня слід подати Звіт з праці за формою № 1-ПВ місячна за березень 2024 року та Звіт з праці за формою № 1-ПВ квартальна за 1 квартал 2024 року.
У квітні 2024 року нас очікує масштабна мобілізаційна реформа, тобто закон про зміни у мобілізації на базі законопроєкту № 10449:
-
зниження призовного віку з 27 до 25 років, що, звісно, відобразиться на веденні військового обліку на підприємстві;
-
новації у відстрочках;
-
вручення повісток у присутності поліції,;
-
запровадження базової загальновійськової підготовки й базової військової служби замість строкової служби;
-
необхідність оновлення військово-облікових даних та обмежувальні норми за невиконання цього обов’язку.
Крім того, у квітні стартує відпускний сезон й з нами ви будете до нього готові. Адже вже 25 квітня відкривається курс «Щорічні відпустки та соцвідпустки на дітей у 2024 році: оформлення, грошова компенсація, відпускний стаж».
У курсі буде інформація про оформлення щорічних відпусток за і поза графіком відпусток, розрахунок днів щорічної відпустки, розподіл на до і після 31.12.2023 для цілей компенсації, а також усе про надання соцвідпусток на дітей. До уроків наводяться додаткові матеріали та зразки документів.