Як визначити середню зарплату для бронювання: роз’яснення Мінекономіки
Нагадаю, що з 1 грудня 2024 р. оновлено критерії для визначення підприємств критично важливими. Одним з обов’язкових критеріїв передбачено, що розмір нарахованої середньої зарплати застрахованих осіб – працівників підприємств, установ, організацій за останній календарний квартал становить не нижче за розмір мінзарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5. Тобто не менше 20 000 грн (пп. 6 п. 2 Критеріїв та Порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою КМУ від 27.01.2023 № 76) Це розраховується як мінімальна зарплата (8 000 грн), помножена на коефіцієнт 2,5. Цей показник залишатиметься актуальним і у 2025 році. Важливо, що критерій стосується лише приватних підприємств й не діє для державних і комунальних.
Як роз’яснює Мінекономіки (лист Мінекономіки від 11.12.2024 № 2704-25/89101-01), розрахунок середньої зарплати складається з кількох етапів й за основу слід брати показники Податкового розрахунку.
Спершу необхідно розрахувати зарплату за квартал. Для цього сумуємо дані із рядків Звіту 1.1 «сума нарахованої заробітної плати», 1.3 «сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платників податків», 1.4 «сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України».
Далі підсумовуємо показник із рядка 105 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату», що дасть кількість працівників за квартал. Ділимо суму зарплати за квартал на кількість працівників за квартал.
Якщо отриманий показник перевищує 20 000 грн, критерій для бронювання виконано.
До речі, долучайтеся до бета-тестування нашого нового Калькулятора, який розрахує Вам cередню зарплату для «критичності» та допоможе сформувати довідку для отримання статусу критично важливого підприємства.
Крім того, про розрахунок середньої зарплати поговоримо на вебінарах 16 і 20 грудня, приєднуйтеся – участь безкоштовна.
Бронювання через Дію бенефіціарних власників вже можливе
Згідно з п. 5 нової редакції Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 № 76, бронюванню підлягають усі військовозобов’язані, включаючи кінцевих бенефіціарних власників підприємств та установ, навіть якщо вони не є їх працівниками.
На порталі Дія реалізований механізм бронювання кінцевих бенефіціарних власників.
Процедура наступна:
-
Знайдіть у каталозі послуг для бізнесу на порталі Дія послугу «Бронювання».
-
Оберіть розділ «Бронювання працівників».
-
Подавайте заяву.
-
На вкладці «Інформація про працівників» позначте поле «Подати перелік кінцевих бенефіціарних власників на бронювання» і натисніть «Далі».
-
На вкладці «Перелік кінцевих бенефіціарних власників на бронювання» оберіть власників для бронювання і натисніть «Далі».
-
Перевірте внесені дані, підтвердить їх електронним підписом і чекайте на результат. Протягом 72 годин очікуйте на результат.
Також через портал Дія реалізована можливість бронювання працівників філій або відокремлених підрозділів критично важливих підприємств, за умови, що заяву підписано як керівником філії, так і керівником юридичної особи.
Детальніше про бронювання, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників, на безкоштовному вебінарі 16 грудня.
Сумісництво для осіб з інвалідністю: що варто знати роботодавцю?
Фахівці Держпраці роз’яснили, що законодавство дозволяє особам з інвалідністю працювати як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (Лист Держпраці від 18.11.2024 № 1758/2.3/2.2-ЗВ-24а).
Важливо зазначити, що кількість годин, відпрацьованих за основним місцем роботи і за сумісництвом, не сумується. Це означає, що особа з інвалідністю фактично може працювати понад норму, передбачену законодавством (40 годин на тиждень).
Якщо роботодавець має підтверджувальні документи, що працівник за сумісництвом є особою з інвалідністю, він зобов’язаний забезпечити всі трудові гарантії, передбачені законодавством, зокрема: збільшену тривалість щорічної відпустки, відсутність випробувального терміну та можливість виконання роботи за сумісництвом відповідно до рекомендацій МСЕК.
У разі, якщо у висновку МСЕК зазначено протипоказання щодо ненормованого робочого дня чи інших умов праці, рекомендується звернутися до МСЕК для отримання додаткових роз’яснень.
Ще важливий нюанс. Якщо особа з інвалідністю працює за сумісництвом, вона не враховується на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, передбачений ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Це пов’язано з тим, що роботодавці враховують лише осіб з інвалідністю, працевлаштованих за основним місцем роботи, незалежно від їхньої групи інвалідності.
Для того, щоб перевірити, чи виконується у вас норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю, скористайтесь калькулятором.
До речі, про сумісництво, звітність з військового обліку та відпустки наші експерти будуть розповідати на безкоштовному вебінарі 19 грудня. Реєструйтеся вже зараз.
Звільнення під час воєнного стану: чи обов’язкове відпрацювання двох тижнів?
Держпраці роз’яснює, що працівник не завжди зобов’язаний попереджати роботодавця про звільнення письмово за два тижні.
Найпоширенішою підставою для звільнення день у день є звільнення за угодою сторін (п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971). У цьому випадку працівник і роботодавець домовляються про дату припинення трудових відносин, причому таку домовленість краще оформлювати письмово.
Якщо мова йде про звільнення за власним бажанням, то законодавство як під час воєнного стану, так й у мирний час дозволяє звільнення без відпрацювання двох тижнів за наявності поважних причин (ст. 38 КЗпП). До таких причин належать переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка/дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, вагітність тощо.
Особливий порядок звільнення діє під час воєнного стану. Якщо підприємство розташоване в зоні бойових дій або існує загроза життю працівника, роботодавець зобов’язаний звільнити його в строк, зазначений у заяві (ст. 4 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Детальніше про звільнення працівника можна дізнатися в модулі 5 курсу «Професія. Директор кадрового департаменту + ВАS/Excel для військового обліку та бронювання».
Чи можна звільнити мобілізованого працівника?
Держпраці пояснює, що звільнення працівника під час проходження служби за призовом у період мобілізації може бути правомірним лише за наявності законних підстав.
Нагадаю, що відповідно до ч. 3 та 4 ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 за працівниками, призваними чи прийнятими на військову службу, зберігаються місце роботи та посада на строк дії особливого періоду або до дня фактичного звільнення з військової служби.
Таким чином, звільнити мобілізованого працівника, якому держава гарантує збереження робочого місця, з ініціативи роботодавця не можна, навіть якщо строк трудового договору закінчився. У цьому випадку строк договору продовжується на період служби працівника, але він не стає безстроковим.
Винятком є звільнення мобілізованого працівника без його волевиявлення у разі ліквідації підприємства (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
Водночас трудові відносини з мобілізованим працівником можуть бути припинені за його власним бажанням (ст. 38 КЗпП) або за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) на підставі заяви працівника.
Маєте запитання щодо звільнення? Задайте у сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь протягом доби.
Порядок ведення трудових книжок: роз’яснення Держпраці
Держпраці роз’яснили, що з 10 червня 2021 р. облік трудової діяльності працівника здійснюється як у паперовій, так і в електронній формі (лист від 22.11.2024 № 1779/2.3/2.1-ЗВ-24а).
При цьому ведення обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, тобто в реєстрі застрахованих осіб, є обов’язком роботодавця, і згода працівника для цього не потрібна.
Отже, роботодавці, які відповідають за організацію обліку, зберігання та видачу трудових книжок, ще мають продовжувати вести паперові трудові книжки, що ще зберігаються на підприємстві. Водночас вони зобов’язані наповнювати електронну трудову.
Нагадаю, що відомості до електронної трудової працівника потрапляють шляхом подання роботодавцем:
-
повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПС,
-
Об’єднаної звітності,
-
внесення додаткових даних через XML-файл або функцію «Додати запис» на порталі Пенсійного фонду.
Крім того, як роботодавець, так і працівник мають право оцифрувати паперову трудову книжку або подати її скан-копії до Пенсійного фонду. Ці відомості також включаються до реєстру застрахованих осіб.
Про порядок ведення паперових та електронних трудових книжок у курсі.