Розбронювання медиків: позиція Міноборони та МОЗ
Під час робочої наради у Міністерстві охорони здоров’я України за участі міністра Віктора Ляшка обговорили розбронювання медиків у зв’язку з їх кадровим дефіцитом у медичних підрозділах.
Нагадаю, що з 18 січня 2025 року Уряд збільшив до 100% квоту на бронювання медичних працівників закладів державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров’я, установ судово-медичної та судово-психіатричної експертизи, центрів крові для яких робота у відповідних закладах є основним місцем роботи. (Постанова КМУ від 14.01.2025 № 36 Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час).
За інформацією МОЗ, міністерство отримало запит від Міноборони та Командування Медичних сил Збройних Сил України щодо необхідності розбронювання окремих медичних працівників дефіцитних спеціальностей, в яких є потреба.
Зокрема, йдеться про посади:
-
санітарних інструкторів (медичних сестер і братів);
-
фельдшерів;
-
військовозобов’язаних осіб офіцерського складу з підготовкою за фахом «лікувальна справа (сімейний лікар)», та деяких інших спеціальностей, яких планується залучити на військову службу за контрактом строком на 1 рік.
У зв’язку з цим розроблено відповідний механізм розбронювання. Наразі фахівці МОЗ у тісній співпраці з департаментами охорони здоров’я проводять консультації для формування списків на розбронювання.
Слідкуйте за рубрикою «Новини та статті», де оперативно публікуються найсвіжіші оновлення, щоб бути першими, хто дізнається найактуальнішу інформацію.
Мінімальна пенсія за віком зросте вдвічі: коли очікувати?
25 квітня 2025 року на сайті Верховної Ради України зареєстровано законопроєкт № 13214 «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо збільшення мінімальної пенсії за віком».
Змінами, зокрема, передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком для осіб зі страховим стажем більше 35 років для чоловіків і 30 років для жінок встановлюватиметься в розмірі, кратному двом прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність, визначеним законом.
Уточнюється й інша норма: з 1 січня 2018 року для осіб віком від 65 років мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється на рівні 40% мінімальної заробітної плати, але не менше двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Держбюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2 361 грн, тож у разі підняття кратності до 2 прожиткових мінімумів, мінімальна пенсія за віком становитиме 4 722 грн.
У разі ухвалення, Закон набере чинності з 1 січня 2026 року.
Маєте запитання про страховий стаж? Задайте його у сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин до доби.
Затримка виплати зарплати: новий обов’язок роботодавця інформувати Держпраці та гарантії для працівників
Минулого тижня ми нагадували, що роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату не рідше ніж двічі на місяць, з інтервалом не більше 16 календарних днів і не пізніше ніж через 7 днів після завершення розрахункового періоду (ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП)). Порушення цих строків тягне за собою штраф – 24 тис. грн (ч. 2 ст. 265 КЗпП), а також адміністративну відповідальність.
А вже 30 квітня Верховна Рада прийняла в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця» (на базі законопроєкту від 19.07.2023 № 9510).
Змінами, зокрема, доповнено ст. 115 КЗпП новою частиною п’ятою, яка передбачає, обов’язок роботодавця інформувати Держпраці про затримку виплати зарплати понад місяць, у порядку та строки, визначені Кабміном.
Внесено нову норму – ст. 115-1, якою визначено, що у разі затримки виплати зарплати більше ніж на 15 календарних днів після завершення місяця, працівник має право тимчасово припинити роботу, попередивши роботодавця щонайменше за 2 дні. У цей період працівник звільняється від виконання трудових обов’язків і може бути відсутнім на робочому місці. Припинення роботи роботодавець має оформити наказом і вжити заходів для гарантування безпеки виробничого процесу.
Робота поновлюється наступного дня після повної виплати заборгованості або повідомлення працівником про скасування тимчасового припинення роботи.
За період простою працівнику виплачується компенсація – не менше мінімальної зарплати пропорційно часу тривалості припинення працівником виконання роботи.
Скористайтеся нашим конструктором і підготуйте власне Положення про оплату праці зі зручним визначенням строків виплати зарплати.
Скасування Класифікатора професій: як тепер утворювати назви посад?
02 травня набрав чинності Закон України від 15.04.2025 № 4353-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці», який впроваджує Єдиний реєстр кваліфікацій (Класифікатору професій)» (на базі законопроєкту № 9630 від 21.08.2023).
Єдиний реєстр кваліфікацій об’єднає Класифікатор професій, Довідники кваліфікаційних характеристик та Реєстр кваліфікацій, забезпечивши їхню синхронізацію з іншими державними базами.
До Єдиного реєстру кваліфікацій включатимуть лише ті професії, для яких затверджено професійний стандарт – офіційний документ із вимогами до компетентностей працівника, що є основою для формування професійної кваліфікації.
Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 4353 Єдиний реєстр кваліфікацій має бути впроваджений до 2 травня 2026 року та забезпечуватиме обмін аналітичними даними та електронну взаємодію базою з питань освіти, системою зайнятості, Реєстром застрахованих осіб, порталом вакансій, органами статистики та Пенсійним фондом.
Протягом перехідного періоду, до створення професійних стандартів, формування штатних посад здійснюємо на основі чинного Класифікатора професій (Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327), який містить професійні назви робіт, а посадові та робочі інструкції розробляємо, керуючись Реєстром кваліфікацій (де представлені профстандарти), Довідником кваліфікаційних характеристик (наказ Мінпраці від 29.12.2004 № 336).
Ще однією новацією є скасування обов’язкового звітування про вакансії за формою звіту 3-ПН. Відтепер роботодавець має право, а не обов’язок повідомляти центр зайнятості про відкриту посаду, і робити це за власною ініціативою, а не у визначений триденний строк.
Щоб правильно підібрати назву посади, перевірити код КП або ж знайти потрібну посадову інструкцію – скористайтесь зручним сервісом «Класифікатор професій».
Нові обов’язки працівника і роботодавця щодо контактних даних, призупинення на 90 днів: закон ухвалено!
1 травня 2025 року Верховна Рада в цілому ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору» (на база законопроєкту № 12255-1).
Зокрема, ст. 5 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» доповнено новою нормою, згідно з якою працівника, який не з’являється на роботі через перебування в зоні бойових дій, під час воєнного стану не може бути звільнений за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України). Однак, період його відсутності не оплачується і не враховується до стажу для щорічної основної відпустки.
Також доповнено ст. 7 Закону № 2136, що зобов’язує сторони трудового договору (включаючи період призупинення) підтримувати комунікацію та повідомляти одна одну про зміну контактних даних протягом 10 днів. Роботодавець має оновлювати дані в Єдиному державному реєстрі, а працівник – надсилати оновлену інформацію на адресу роботодавця. У разі невиконання обов’язку комунікація здійснюється за останніми відомими даними і вважається належним виконанням вимоги.
Зміни до ст. 13 Закону № 2136 звільняють роботодавця від обов’язку надавати чи оплачувати відпустки, дні відпочинку, допомогу по тимчасовій непрацездатності та інші виплати під час призупинення трудового договору, хоча трудові відносини залишаються чинними.
Ще однією новацією є встановлення граничного строку призупинення трудового договору за ініціативою однієї зі сторін – не більше 90 календарних днів під час воєнного стану (з можливістю продовження). За згодою сторін цей строк може бути подовжений, але не довше ніж до дня припинення або скасування воєнного стану.
Якщо призупинення трудового договору скасовується до встановленого строку або до завершення воєнного стану, роботодавець має повідомити працівника про відновлення роботи не пізніше ніж за 14 календарних днів.
У разі неможливості виконання обов’язків, трудовий договір припиняється, і з працівником проводиться остаточний розрахунок.
Зразок наказ про призупинення трудового договору у рубриці «Документи».
Зміни до КЗпП щодо дистанційної та надомної роботи: закон підписано
02 травня 2025 року набрав чинності Закон України від 27.03.2025 № 4339-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи (на базі законопроєкту від 06.11.2023 № 10164-1).
Зокрема, статті 60-1 та 60-2 КЗпП доповнено нормами, згідно з якими особливості направлення працівника, що працює надомно або дистанційно, у службове відрядження визначаються трудовим договором.
При цьому для дистанційників установлені додаткові вимоги. Так, у разі необхідності направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Також уточнюється, що пункт відправлення працівника-дистанційника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі про відрядження.
Ще одна новація. За погодженням із роботодавцем працівник може працювати на умовах дистанційної або надомної роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти відповідно до наказу (розпорядження) керівника такого закладу освіти.
Зразки трудового договору про надомну та дистанційну роботу наведені у нашій рубриці «Документи».
З 1 травня – нова форма повідомлення про прийняття на роботу: е-форма вже доступна в ДПС
Нагадаю, що з 26 лютого 2025 року діє нова форма повідомлення про прийняття працівника на роботу, (постанова від 21.02.2025 № 184 «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413»), яка доповнена інформацією про громадянство для обліку працевлаштованих іноземців та осіб без громадянства.
Втім, певний час тривав перехідний період — електронна форма за новою редакцією була недоступна, тож подавати повідомлення доводилося за «старою» формою. Подання таких повідомлень не вважалося порушенням ані з боку ДПС, ані з боку Держпраці.
Нарешті ДПС оновила «Єдине вікно подання електронної звітності» (версія 1.33.6.0) – нову форму повідомлення про прийняття працівника, домашнього працівника або укладення гіг-контракту додано до е-кабінету під кодом F/J 3001005.
Більше про оформлення документів при працевлаштуванні у курсі.