Слухати чи завантажити аудіозапис
Звільнення під час воєнного стану має свої особливості: працівник може подати заяву за власним бажанням і не завжди зобов’язаний відпрацьовувати два тижні. Все залежить від виду трудового договору, наявності поважних причин чи порушень з боку роботодавця. Сьогодні на мінікурсі розберемо, у яких випадках відпрацювання обов’язкове, а коли працівник має право звільнитися одразу.
Процедура звільнення працівників за власним бажанням залежить від виду трудового договору. Вона регулюється нормами:
- ст. 38 Кодексу законів про працю України(далі – КЗпП), якщо трудовий договір з працівником безстроковий (укладений на невизначений строк);
- ст. 39 КЗпП, якщо з працівником укладений строковий трудовий договір.
Отже, правила звільнення за власним бажанням залежать від виду трудового договору. Сьогодні говоритимемо саме про перший випадок – тобто про звільнення за безстроковим трудовим договором.
Стандартні умови звільнення за власним бажанням (безстроковий договір)
Для початку варто зазначити, що в мирний час, згідно зі ст. 38 КЗпП, працівник має право звільнитися за власним бажанням, попередивши роботодавця мінімум за два тижні. Це стандартний термін, якщо трудовий договір з працівником безстроковий. Він дає можливість роботодавцю знайти заміну.
Заява працівника має бути подана у письмовій формі, і роботодавець, своєю чергою, зобов'язаний видати наказ про звільнення через два тижні.
Немає часу шукати відповіді годинами? Скористайтеся Сервісом «ОК» – експерти дадуть чітке, практичне пояснення, яке можна застосувати відразу.
Проте з цього правила є винятки. Згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП можливість звільнення без двотижневого попередження, передбачено якщо у працівника є поважні причини для звільнення. До таких причин належать:
- переїзд на нове місце проживання;
- переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
- вступ до закладу освіти;
- неможливість проживання у даній місцевості (підтверджена медичним висновком);
- вагітність;
- догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
- догляд за хворим членом сім’ї (підтверджено медичним висновком) або особою з інвалідністю I групи;
- вихід на пенсію;
- прийняття на роботу за конкурсом;
- інші поважні причини.
Перелік поважних причин для звільнення без попередження за 2 тижні, зазначений у ч. 1 ст. 38 КЗпП, не є вичерпним, адже у цій нормі також вказано: «інші поважні причини».
Звільнення через порушення роботодавцем трудового законодавства
Окрім перелічених вище випадків, звільнення працівника за власним бажанням без двотижневого попередження роботодавець мусить провести у випадках, коли він порушував трудове законодавство. Це передбачено ч. 1 ст. 38 КЗпП.
До таких порушень належать:
- невиконання законодавства про працю;
- порушення умов колективного чи трудового договору;
- мобінг (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Особливості звільнення під час воєнного стану
У період дії воєнного стану є ще одна поважна причина для незастосування двотижневого строку попередження про звільнення за власним бажанням.
Згідно зі ст. 4 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), у зв’язку з веденням бойових дій у районах, де розташоване підприємство, установа чи організація, та існуванням загрози для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві.
Проте є винятки, коли це правило не працює:
- у разі примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану;
- у разі залучення працівника до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Оформлюємо звільнення за власним бажанням
У разі звільнення за власним бажанням необхідно оформити такі документи:
- Заяву працівника на звільнення за власним бажанням. За наявності поважних причин для звільнення в заяві вказують ці причини та бажану дата звільнення;
- Наказ про звільнення, який укладено або за типовою формою № П-4, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489, або у довільній формі із зазначенням усіх необхідних реквізитів, що вказані у типовій формі;
- Внести запис про звільнення працівника (якщо трудова книжка зберігається у роботодавця, або за бажанням працівника).
Не забудьте також у день звільнення провести остаточний розрахунок із працівником та видати повідомлення про нараховану та виплачену суму зарплати.
Висновки
- Під час воєнного стану працівник може звільнитися за власним бажанням без двотижневого попередження, якщо є поважні причини, передбачені ст. 38 КЗпП або ст. 4 Закону № 2136.
- Для звільнення за власним бажанням працівник пише заяву, а роботодавець оформлює наказ про звільнення, вносить запис до трудової книжки, якщо це необхідно та проводить із працівником остаточний розрахунок.
- Для працівників зі строковим договором діють особливі правила, і звільнення за власним бажанням можливе лише за поважних підстав або за угодою сторін.
Шаблони та зразки документів:
Заява про звільнення за власним бажанням працівника з роботи за сумісництвом
Наказ про звільнення за власним бажанням працівника з роботи за сумісництвом
Заява про звільнення за власним бажанням
Наказ про звільнення за власним бажанням (без компенсації)
Наказ про звільнення за власним бажанням через бойові дії без відпрацювання 2 тижнів
Заява про звільнення за власним бажанням із поважної причини
Наказ про звільнення за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію
Статті та консультації на тему:
Онлайн-звільнення працівників: алгоритм та нюанси
Звільнення за прогул: детальна інструкція для роботодавців
Звільнення в суботу, неділю чи свято: законно чи ні? Алгоритм дій роботодавця
Звільнення відсутнього працівника: яку підставу краще вибрати
Звільнення працівника у вихідний день: як оформити, коли розрахуватися та сплатити податки
Як оформити звільнення, якщо строковий договір закінчився у вихідний
4.8(9)
Звільнення під час воєнного стану за власним бажанням: чи потрібно відпрацьовувати 2 тижні
Тетяна Шолкова
4.8(9)