Kadroland | Звільнення під час воєнного стану за власним бажанням: чи потрібно відпрацьовувати 2 тижні

Слухати чи завантажити аудіозапис

Звільнення під час воєнного стану має свої особливості: працівник може подати заяву за власним бажанням і не завжди зобов’язаний відпрацьовувати два тижні. Все залежить від виду трудового договору, наявності поважних причин чи порушень з боку роботодавця. Сьогодні на мінікурсі розберемо, у яких випадках відпрацювання обов’язкове, а коли працівник має право звільнитися одразу.

Процедура звільнення працівників за власним бажанням залежить від виду трудового договору. Вона регулюється нормами:

ст. 38 Кодексу законів про працю України(далі – КЗпП), якщо трудовий договір з працівником безстроковий (укладений на невизначений строк);
ст. 39 КЗпП, якщо з працівником укладений строковий трудовий договір.

Отже, правила звільнення за власним бажанням залежать від виду трудового договору. Сьогодні говоритимемо саме про перший випадок – тобто про звільнення за безстроковим трудовим договором.

Стандартні умови звільнення за власним бажанням (безстроковий договір)

Для початку варто зазначити, що в мирний час, згідно зі ст. 38 КЗпП, працівник має право звільнитися за власним бажанням, попередивши роботодавця мінімум за два тижні. Це стандартний термін, якщо трудовий договір з працівником безстроковий. Він дає можливість роботодавцю знайти заміну.

Заява працівника має бути подана у письмовій формі, і роботодавець, своєю чергою, зобов'язаний видати наказ про звільнення через два тижні.

Немає часу шукати відповіді годинами? Скористайтеся Сервісом «ОК» – експерти дадуть чітке, практичне пояснення, яке можна застосувати відразу.

Проте з цього правила є винятки. Згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП можливість звільнення без двотижневого попередження, передбачено якщо у працівника є поважні причини для звільнення. До таких причин належать:

переїзд на нове місце проживання;
переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
вступ до закладу освіти;
неможливість проживання у даній місцевості (підтверджена медичним висновком);
вагітність;
догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
догляд за хворим членом сім’ї (підтверджено медичним висновком) або особою з інвалідністю I групи;
вихід на пенсію;
прийняття на роботу за конкурсом;
інші поважні причини.

Перелік поважних причин для звільнення без попередження за 2 тижні, зазначений у ч. 1 ст. 38 КЗпП, не є вичерпним, адже у цій нормі також вказано: «інші поважні причини».

Звільнення через порушення роботодавцем трудового законодавства

Окрім перелічених вище випадків, звільнення працівника за власним бажанням без двотижневого попередження роботодавець мусить провести у випадках, коли він порушував трудове законодавство. Це передбачено ч. 1 ст. 38 КЗпП.

До таких порушень належать:

невиконання законодавства про працю;
порушення умов колективного чи трудового договору;
мобінг (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Особливості звільнення під час воєнного стану

У період дії воєнного стану є ще одна поважна причина для незастосування двотижневого строку попередження про звільнення за власним бажанням.

Згідно зі ст. 4 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), у зв’язку з веденням бойових дій у районах, де розташоване підприємство, установа чи організація, та існуванням загрози для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві.

Проте є винятки, коли це правило не працює:

у разі примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану;
у разі залучення працівника до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Оформлюємо звільнення за власним бажанням

У разі звільнення за власним бажанням необхідно оформити такі документи:

Заяву працівника на звільнення за власним бажанням. За наявності поважних причин для звільнення в заяві вказують ці причини та бажану дата звільнення;
Наказ про звільнення, який укладено або за типовою формою № П-4, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489, або у довільній формі із зазначенням усіх необхідних реквізитів, що вказані у типовій формі;
Внести запис про звільнення працівника (якщо трудова книжка зберігається у роботодавця, або за бажанням працівника).

Не забудьте також у день звільнення провести остаточний розрахунок із працівником та видати повідомлення про нараховану та виплачену суму зарплати.

Висновки

Під час воєнного стану працівник може звільнитися за власним бажанням без двотижневого попередження, якщо є поважні причини, передбачені ст. 38 КЗпП або ст. 4 Закону № 2136.
Для звільнення за власним бажанням працівник пише заяву, а роботодавець оформлює наказ про звільнення, вносить запис до трудової книжки, якщо це необхідно та проводить із працівником остаточний розрахунок.
Для працівників зі строковим договором діють особливі правила, і звільнення за власним бажанням можливе лише за поважних підстав або за угодою сторін.

Шаблони та зразки документів:

Заява про звільнення за власним бажанням працівника з роботи за сумісництвом

Наказ про звільнення за власним бажанням працівника з роботи за сумісництвом

Заява про звільнення за власним бажанням

Наказ про звільнення за власним бажанням (без компенсації)

Наказ про звільнення за власним бажанням через бойові дії без відпрацювання 2 тижнів

Заява про звільнення за власним бажанням із поважної причини

Наказ про звільнення за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію

Статті та консультації на тему:

Звільнення за власним бажанням: з/без відпрацювання 2 тижнів та скасування припинення трудового договору

Онлайн-звільнення працівників: алгоритм та нюанси

Звільнення за прогул: детальна інструкція для роботодавців