Відпустка з подальшим звільненням: дії роботодавця

Працівник звільняється та просить надати невикористану відпустку з наступним звільненням. Чи може роботодавець йому відмовити? Якщо надавати відпустку, який день буде днем звільнення? Відповіді на ці та інші питання у нашому матеріалі.

 

Право на відпустку

Нормами ч. 1 ст. 3 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) передбачено, що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням.

Нагадаємо, що до звільнень за порушення трудової дисципліни віднесені випадки розірвання трудового договору за підставами, визначеними пп. 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП (п. 22 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Виняток з наведеного правила стосується звільнення працівника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП, а саме у зв’язку із закінченням строку трудового договору. В такому разі за бажанням працівника роботодавець може надати йому відпустку з наступним звільненням.

Економте час на складних обчисленнях! Наші калькулятори зроблять за вас частину роботи, поки ви зосередитесь на головному

Це допустимо й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. Просто в такій ситуації чинність трудового договору продовжиться до закінчення відпустки (ч. 2 ст. 3 Закону про відпустки).

 

Види відпусток

Право на відпустку при звільненні стосується усіх видів відпусток, на які відповідно до Закону про відпустки має право працівник. До таких відпусток належать (роз’яснення Первинної профспілкової організації працівників ЛНУ ім. Івана Франка від 24.06.2025):

• щорічна основна відпустка;
• щорічні додаткові відпустки;
• додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, передбачена ст. 19 Закону про відпустки;
• додаткові відпустки зі збереженням зарплати окремим категоріям працівників, які їм щорічно надають у зв’язку з наявністю відповідного статусу.

Це право не поширюється на випадки надання відпустки без збереження зарплати, а також на відпустки, які надаються для цільового призначення, приміром, відпустки у зв’язку з навчанням.

Таким чином, не лише щорічну відпустку та відпустку на дітей, а навіть дні тих відпусток, які не підлягають грошовій компенсації під час звільнення (приміром, «бойова» або чорнобильська відпустка), працівник може відгуляти перед звільненням.

Докладно про надання «бойових» відпусток ми розповідали у статті «Додаткова відпустка учасникам бойових дій: правила надання». А про відпустки особам, які постраждали від аварії на ЧАЕС читайте тут та тут.

 

Кількість зароблених днів

Звісно, що під час відпочинку накопичуються дні щорічної основної відпустки. Тому тут можливі два варіанти.

Перший. Працівник виявив бажання використати зароблені дні відпустки, в останній день якої звільнитися. Тобто працівник хоче конкретну кількість днів відпустки. У такому разі в день звільнення роботодавець має виплатити компенсацію за невикористані дні відпустки.

Другий. Працівник хоче повністю використати всі дні відпустки, в останній день якої звільнитися. Тоді треба порахувати кількість днів відпустки з урахуванням відпускного стажу, який набіжить за час відпочинку працівника (тобто наперед). Таким чином, на день звільнення у працівника не буде жодного дня невідгуляної відпустки. Отже, компенсацію роботодавець не нараховує.

 

Заява від працівника

Щоб скористатися своїм правом на відпустку з подальшим звільненням, працівник має написати одну спільну заяву (на відпустку + на звільнення).

 

Накази на відпустку та звільнення

Нагадуємо, що до одного зведеного розпорядчого документа не можуть включатися пункти з інформацією, яка згідно із законодавством має різні строки зберігання (останній абзац п. 7 гл. 10 розд. IІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5).

Увага! Наказ про надання щорічної відпустки (крім «шкідливої») та наказ про звільнення мають різні строки зберігання: 5 і 75 років відповідно.

Тому поєднувати такі дві події (щорічна відпустка + звільнення) в одному наказі не можна. Не радимо також поєднувати в одному наказі й таку комбінацію, як соцвідпустка на дітей + звільнення. При цьому в разі оформлення двох окремих наказів:

• наказ про надання відпустки треба видати до початку відпустки;
• наказ про звільнення працівника – ближче до дати звільнення. Адже під час перебування працівника у відпустці можуть виникнути непередбачувані обставини. Приміром, працівник може захворіти. У зв’язку з цим він може її продовжити, а отже, і дата звільнення зміниться.

Також працівник може взагалі відкликати заяву на звільнення після закінчення двотижневого строку попередження про розірвання трудового договору.

 

День звільнення

У день звільнення роботодавець зобов’язаний (ч. 1 ст. 47 КЗпП):

• видати працівнику завірену копію наказу про звільнення;
• письмово повідомити його про суми, нараховані та виплачені під час звільнення;
• провести з працівником остаточний розрахунок;
• на вимогу працівника, внести запис про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

 

Висновки

1. Працівник має право на використання невідгуляної відпустки з наступним звільненням.
2. Відпустка надається на ту частину днів, яка була невикористана працівником. Днем звільнення вважається останній день відпустки.
3. Оформлюють відпустку з наступним звільненням заявою від працівника, на підставі якої видають накази про відпустку та про звільнення.

 

Шаблони та зразки документів:

Заява про надання невикористаної щорічної відпустки з подальшим звільненням

 

Інструменти кадровика:

Калькулятор тривалості відпустки

Калькулятор днів щорічних відпусток

 

Мінікурс на тему:

Правила поділу відпустки на частини