Kadroland | «Подвійне зарахування» працівників з інвалідністю: чи враховуємо вже за І квартал

15.04.2026 Кабмін оприлюднив постанову №490. Відповідно до неї вже за перший квартал можна застосовувати правило «подвійного зарахування» деяких осіб з інвалідністю у виконання нормативу. А ще визначено перелік працівників зі шкідливими умовами праці, які не включаються до середньооблікової кількості штатних працівників. Розбираємося з деталями.

Нові правила діють з 01.01.2026

До 11.05.2026 залишається менше ніж місяць. Нагадаємо, що це гранична дата для подання звіту про сплату цільового внеску за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року. Втім, ані самого звіту, ані Порядку його подання поки що немає. Детально про це говорили тут.

Водночас нормотворці потроху все ж таки видають підзаконну нормативку.

Так, 15.04.2026 нарешті оприлюднено текст постанови КМУ від 01.04.2026 №490 «Деякі питання розрахунку та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» (далі – Постанова № 490). Вона закриває два важливі питання:

по-перше, врегульовує порядок «подвійного зарахування» деяких працівників у виконання нормативу;
по-друге, визначає перелік працівників з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці. Нагадаю: такі працівники не включаються до середньооблікової кількості штатних працівників для обрахунку нормативу.

Станом на 16.04.2026 постанова №490 ще не набрала чинності. Водночас від дати опублікування по суті нічого не залежить. Річ у тім, що відповідно до п. 2 постанови №490:

2. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2026 року.

Отже, при обрахунку нормативу за І квартал вже маємо враховувати нові норми.

Тепер давайте окремо поговоримо про кожне нововведення.

Як працює «подвійне зарахування» у норматив

Одна з найцікавіших новацій – можливість «подвійного зарахування» деяких працівників з інвалідністю до нормативу. Ця можливість прямо передбачена ст. 18-2 Закону від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Але нагадуємо, що норми ст. 18-2 слід читати з урахуванням додаткового Закону. Всі подробиці та текст цієї статті з урахуванням цих норм – тут.

Своєю чергою, Порядок №490 уточнює, що до нормативу як один працівник за двох враховується:

особа з інвалідністю І групи незалежно від причин її встановлення;
особа з інвалідністю ІІ групи з порушенням зору або з психічними розладами. Зауважте, що такі працівники враховуються до «подвійного зарахування», якщо мають хвороби, передбачені в додатку до Порядку №490, та не мають протипоказань, визначених постановою КМУ від 10.05.2022 № 577.

Очевидно, що працівники з інвалідністю ІІІ групи та працівники з інвалідністю ІІ групи з іншими причинами інвалідності враховуються у норматив без подвоєння.

Умови «подвійного зарахування»

Тільки відповідна група інвалідності ще не гарантія «подвійного зарахування» в норматив. Нагадаємо, що особа з інвалідністю має бути працевлаштована за основним місцем роботи, крім того, має виконуватися так званий «зарплатний критерій».

І ось тут є певні нюанси. Відповідно до п. 4 Порядку №490 роботодавець має право застосувати подвійне зарахування у разі, коли:

особа з інвалідністю працює на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах найманої праці чи служби (незалежно від виду служби та органу проходження такої служби), передбачених законодавством (крім осіб, які виконують роботу або надають послуги на умовах цивільно-правового договору), або проходить стажування та отримує заробітну плату в розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, на підставі договору про стажування;
розмір оплати праці особи з інвалідністю за повністю відпрацьований календарний місяць перевищує встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати при нормальній тривалості робочого часу або у разі, коли за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною.

Намішано все до купи: і трудові договори, і стажування. Єдине, що зрозуміло, що не враховуються особи, які виконують роботи чи надають послуги за договором ЦПХ.

Крім того, Порядок №490 дає надію на врегулювання питання із «подвійним зарахуванням» у норматив працівників з інвалідністю на неповній зайнятості, якщо їх зарплата менша мінімальної. До цього питання ми обов’язково повернемося найближчим часом на наших вебінарах та в статтях, тож стежте за оновленнями.

Як можна втратити «подвійне зарахування»

У разі недотримання «зарплатного критерію» працівник не зараховується до нормативу у відповідному кварталі.

Водночас у разі втрати працівником статусу особи з інвалідністю або, наприклад, зміни групи роботодавець втрачає право на «подвійне зарахування» такої особи з наступного кварталу після кварталу, в якому стало відомо про зміну чи втрату такого статусу. Щоправда, не уточнено, як роботодавець має дізнатися про зміни.

Документи-підстави для «подвійного зарахування»

В п. 6 Порядку №490 визначені документи-підстави для «подвійного зарахування». Цікаво, що одним з таких документів є надана працівником індивідуальна програма реабілітації.

Документи які слугують підставою для подвійного зарахування (п.6 Порядку № 490)Документи які слугують підставою для подвійного зарахування (п.6 Порядку № 490)

Підставою для застосування роботодавцем подвійного зарахування є:

1) для осіб з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення – один з документів, в якому зазначено про встановлення особі першої групи інвалідності, а саме:

• виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією/довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (видана до 1 січня 2025 р.);
• витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
• індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю;
• посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни;
• посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (для категорії 1 серії А);
• посвідчення учасника ліквідації ядерних аварій (для категорії 1 серії Я); посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для категорії 1 серії Б);
• посвідчення потерпілого від радіаційного опромінення (для категорії 1 серії Я);
• пенсійне посвідчення;
• посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»;
• довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
2) для осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору або психічними розладами – один з документів, в якому зазначено про встановлення особі другої групи інвалідності та основного діагнозу, яким підтверджується порушення зору або наявність психічних розладів, визначених переліком хвороб відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я», затвердженого Мінекономіки, які надають право на зарахування роботодавцем до виконання нормативу однієї працевлаштованої особи з інвалідністю другої групи з порушеннями зору або психічними розладами у розрахунку за двох штатних працівників, згідно з додатком, а саме:

• виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією/довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (видана до 1 січня 2025 р.);
• витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
• індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю.

Працівники «зі шкідливими умовами праці»

Тепер поговоримо про працівників зі шкідливими та важкими умовами праці.

Це ще одна новація цього року. Нагадаємо: при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників (далі – СКШП) для визначення нормативу не враховують працівників з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці.

Зокрема, не враховуємо штатні одиниці, умови праці на яких за результатами проведеної атестації робочих місць відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених МОЗ, відносяться до робіт:

зі шкідливими умовами праці, в тому числі важкими та напруженими умовами праці (3 клас);
з небезпечними умовами праці (4 клас).

Також не враховуємо штатні одиниці, робота на яких належить до робіт підвищеної небезпеки, на які відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 №1107 роботодавцем:

отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

«Важкі умови праці»: додатковий перелік

Важливо, що до «важких умов праці» віднесли службу у воєнізованих формуваннях, а також військову службу.

Штатні одиниці, умови праці (служби) на яких передбачають проходження служби на посадах рядового та начальницького складу або на посадах із спеціальним званням, пов’язаної з провадженням оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, виконанням обов’язків з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, аварійно-рятувальних чи інших невідкладних робіт, постійним зберіганням та носінням зброї, застосуванням заходів фізичного впливу, керуванням спеціалізованим транспортом, а також проходження військової служби, праці (служби) на посадах, які передбачають особистий виступ у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях, або посадах, у разі призначення на які законодавством встановлено вимоги щодо придатності за станом здоров’я, що підтверджується рішенням медичної (військово-лікарської) комісії

Отже, зокрема, для визначення нормативу не враховуватимемо у середньооблікову кількість штатних працівників військовослужбовців, а ще – спортсменів.

Спецправила для залізниці, енергетиків та охорони

Особливу увагу слід звернути на примітку:

Для підприємств залізничного транспорту, електроенергетичних підприємств та суб’єктів охоронної діяльності цей перелік застосовується з урахуванням положень Законів України «Про залізничний транспорт»,«Про ринок електричної енергії», «Про охоронну діяльність».

Це означає, що окрім наведеного переліку, слід враховувати наступне.

Створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю проводиться підприємствами залізничного транспорту в розмірі 4% від числа працівників, зайнятих на підсобно-допоміжних роботах.

Підприємства електроенергетики створюють робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 4% загальної чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві.

А суб'єкти охоронної діяльності здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю, виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.

Висновки

Вже при визначенні нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю за перший квартал застосовуємо нові правила.
До показника СКШП для розрахунку нормативу не включаємо працівників на шкідливих умовах праці. Сюди, зокрема, відносять військовослужбовців.
Деяких працівників враховуємо у виконання нормативу двічі.
Для подвійного зарахування важливо, щоб особа з інвалідністю працювала за основним місцем роботи, а також дотримувався зарплатний критерій.

Мінікурси на тему:

Норматив 4%: як перевірити виконання за І квартал

Нові правила квоти 4% з 2026 року: кого не зарахують до нормативу і хто не має виконувати

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: перспективи 2026 року

Статті та консультації на тему:

Чи дійсно потрібно 2 працівники з інвалідністю, якщо СКШП за квартал понад 25

Звіт про внесок за (не)виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю: чи дійсно звітувати до 20 квітня

Середньооблікова кількість штатних працівників: де застосовувати, останні зміни та приклади розрахунку

Є працівник з інвалідністю, але норматив не виконано: розбір кейсів

Чи включати мобілізованих в СКШП: законодавчий «ляп» та можливий штраф за несплату інвалідного внеску

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році: формула внеску та приклад розрахунку

Прийняти працівника з інвалідністю чи сплатити цільовий внесок: що «вигідніше» роботодавцю