Нові правила бронювання: кого не стосуються ліміти
У Верховній Раді зареєстровано новий законопроєкт № 16126, який пропонує скасувати кількісні ліміти бронювання військовозобовʼязаних для роботодавців на територіях активних бойових дій.
Згідно з документом, під скасування лімітів підпадають працівники, які фактично виконують обов'язки на територіях активних бойових дій та визначені роботодавцем як критично необхідні. Зокрема, нові правила стосуватимуться співробітників операторів критичної інфраструктури, підприємств паливно-енергетичного комплексу, систем життєзабезпечення, а також держслужбовців, працівників органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій та державних і комунальних підприємств.
При цьому роботодавці повинні самостійно визначати перелік посад, які є критично важливими для збереження діяльності. Водночас законопроєкт чітко визначає: новий статус «Учасника забезпечення життєдіяльності» чи тривалість роботи на відповідній території самі по собі не дають права на бронювання. Порядок оформлення відстрочок визначатиме Уряд.
Стаж для щорічної відпустки: які періоди (не) включаються
Держпраці роз’яснила правила обчислення стажу для щорічної відпустки та назвала типові помилки роботодавців. В умовах війни до відпускного стажу зараховується час фактичної роботи, оплачувані відпустки та простої, лікарняні, час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а також обовʼязкові відпустки «за свій рахунок» за статтею 25 Закону про відпустки.
Водночас низка періодів повністю виключається з відпускного стажу. Зокрема, з 19 липня 2022 року не зараховується військова служба за мобілізацією. Також виключається час призупинення трудового договору, перебування у відпустці для догляду за дитиною до 3 (6) років та відпустки без збереження зарплати для ВПО. А з 24 грудня 2023 року – періоди неоплачуваних відпусток, наданих через воєнний стан за ч. 3 статті 12 Закону № 2136.
Типовими помилками є автоматичне нарахування відпустки мобілізованим та зарахування неоплачуваних періодів після 24 грудня 2023 року. Держпраці рекомендує кадровикам провести аудит особових карток П-2, якщо вони ведуться, чітко зазначати підстави для надання відпусток у наказах та застосовувати пропорційний розрахунок.
Повітряна тривога на підприємстві: правила роботи за жовтого та червоного рівнів — роз’яснення МВС
Міністерство внутрішніх справ роз’яснило правила роботи підприємств під час повітряних тривог за постановою КМУ від 04.09.2026 № 1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу». Зокрема, під час жовтого рівня загрози підприємства можуть працювати не лише за наявності власного укриття, а й за умови використання доступних державних або комунальних укриттів.
У МВС визначили чіткі норми радіуса збору до найближчого укриття залежно від поверховості забудови. Для будівель від трьох поверхів або висотою від 9 метрів ця відстань становить не більше 300 метрів. Для меншої забудови – до 500 метрів. Водночас фахівці наголошують, що укриття має бути перевірене на предмет доступності: відчиненим під час тривоги, з вільними місцями для працівників та відвідувачів і зрозумілим маршрутом.
За відсутності укриття працювати під час жовтого рівня дозволено лише тимчасово – максимум три місяці з дня набрання чинності постановою, тобто до 4 грудня 2026 року. Для цього потрібна згода трудового колективу та облаштування безпечного простору всередині приміщення.
Також роботодавець має розмістити на вході табличку про наявність або відсутність укриття чи безпечного простору. Керівник відповідає за своєчасне оповіщення працівників і вільний доступ до укриття, але не зобов’язаний примусово вести туди повнолітніх працівників. Якщо працівників належно сповістили про небезпеку, їхня відмова йти в укриття не є провиною керівника. За червоного рівня загрози роботу зупиняють негайно.
Рекомендуємо для ознайомлення Практичний посібник «Повітряна тривога на підприємстві: готовий пакет документів та алгоритм дій роботодавця» у рубриці «Документи».
Звіт про норматив 4% до 9.11: Держпраці готує перевірки роботодавців
Держпраці роз’яснила, що вже в листопаді 2026 року можуть розпочатися перевірки роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
Хоча Порядок контролю за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (Постанова КМУ від 27.05.2026 № 659) діє з липня, саме 9 листопада завершується строк подання звітності, на підставі якої ПФУ визначатиме виконання нормативу. Після цієї дати Фонд уперше проаналізує дані та сформує перелік роботодавців, які не виконали норматив.
Нагадаю, звіт за перші три квартали наразі ще можна подати до 9 листопада. Для цього в Е-кабінеті ДПС доступні нові електронні форми Звіту про внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю – окремо для юридичних осіб та ФОП.
Зверніть увагу: якщо граничний день подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, строк переноситься на наступний операційний (банківський) день. У 2026 році це правило не застосовується, адже 9 листопада – робочий день. Теоретично така ситуація може виникнути у 2027 році: 10 травня за звичайного календаря було б вихідним через перенесення дня відпочинку за 8 травня. Але під час воєнного стану перенесення вихідних не застосовується, тож 10 травня буде робочим днем і строк не переноситиметься.
На підставі даних ПФУ та ДПС Держпраці проводитиме планові й позапланові перевірки. Позапланові перевірки можливі, зокрема, за скаргами чи сигналами від ПФУ. Інспектори перевірятимуть фактичну наявність працівників, робочі місця та рівень зарплати.
Серед типових порушень, на які звертають увагу фахівці Держпраці, – зарахування сумісників до нормативу, недотримання зарплатного критерію у 8 647 грн, помилки з «подвійним зарахуванням», а також некоректний облік мобілізованих працівників, працівників із призупиненими трудовими договорами чи тих, хто перебуває у тривалих відпустках.
Окремо варто врахувати працівників зі шкідливими та важкими умовами праці. Під час розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників для визначення нормативу їх не враховують.
Як правильно заповнити Звіт і розібрати його на прикладі – дивіться на безкоштовному вебінарі 15 жовтня.
Старе приписне посвідчення: чи можна викидати після переходу на Резерв ID — пояснення ТЦК
У ТЦК роз’яснили: старе паперове приписне посвідчення після переходу військового обліку в електронний формат не варто викидати. Воно може містити важливі відомості про попередній військово-обліковий статус громадянина.
Нагадаю, з грудня минулого року основним військово-обліковим документом є електронний військово-обліковий документ – так званий «Резерв ID» (постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2025 року № 1644 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення процедур оформлення військово-облікових документів»)
Його можна використовувати як в електронній формі через застосунок «Резерв+», так і у паперовому вигляді з QR-кодом. Приписне посвідчення стосується саме призовників, а після переведення до категорії військовозобов'язаних основним стає саме ВОД відповідного нового статусу.
Якщо дані у старому приписному розходяться з відомостями в реєстрі «Оберіг», це привід перевірити та актуалізувати інформацію. Головна вимога полягає в тому, щоб ваш актуальний статус і персональні дані були коректно відображені в реєстрі Оберіг.
Як сформувати військово-обліковий документ через Дію у довіднику.
Заяву на звільнення за власним бажанням не приймають: що робити працівнику
Роботодавець не має права відмовити у прийнятті заяви про звільнення за власним бажанням. У Держпраці наголосили, що згідно зі статтею 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, письмово попередивши про це за два тижні. Заява є одностороннім волевиявленням, і відмова її прийняти є порушенням трудового законодавства.
Відлік двох тижнів починається з моменту подання заяви, незалежно від підпису керівника. Якщо документ навмисно не приймають, працівник може надіслати його рекомендованим листом з повідомленням про вручення або зареєструвати в канцелярії з вхідним номером. У разі конфлікту можна звернутися до Держпраці або суду.
Крім того, працівник має право звільнитися у визначений ним строк у разі мобінгу чи порушення його прав роботодавцем. Якщо ж після закінчення двотижневого строку працівник не залишив роботи і не вимагає звільнення, роботодавець не може звільнити його за раніше поданою заявою.
Коментарів поки немає
Почніть розмову…
