Офіційно 4 грудня 2026 року завершується перехідний період роботи за жовтого рівня без наявності укриття або безпечного простору. Водночас Прем’єр-міністр вже повідомив що цей строк буде переглянуто, але вимоги щодо наявності укриття чи безпечного простору нікуди не зникнуть. Пояснюємо, чи можуть роботу під час тривоги перевірити ДСНС і Держпраці, а також кого і за що можуть покарати.
Що зміниться після 4 грудня/березня/: умови роботи, а не штрафи
Постанова КМУ від 04.09.2026 №1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» наразі дозволяє тимчасово працювати за жовтого рівня без укриття за погодженням із трудовим колективом. А після завершення тримісячного перехідного періоду самого погодження буде недостатньо: потрібно виконати передбачені постановою умови щодо укриття, споруди подвійного призначення або безпечного простору (пп. 2 п. 1). Зокрема, ви можете взяти участь в експериментальному проекті зі створення додаткового захисту населення в умовах правового режиму воєнного стану, який впроваджено постановою КМУ від 15.10.2026 №1286. Докладно про це тут.
Водночас Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив що підприємцям буде надано більше часу на облаштування укриттів або безпечних просторів. Але водночас відтермінування не означає скасування вимог. І саме до 4 березня військові адміністрації мають зібрати дані про виконання вимог, а потім будуть ухвалені подальші рішення.
До того ж підвищення штрафів із 04.12.2026 чи 04.03.2027 наразі не передбачається. Так само, як не існує й окремого універсального штрафу саме «за роботу під час тривоги». А відповідні зміни має ухвалювати Верховна рада.
Водночас це не означає що можна порушувати чинні вимоги безпеки. І у разі виявлення та доведення що є їх порушення відповідальності буде важко уникнути.
За що можуть оштрафувати навіть зараз
Основні адміністративні санкції встановлює Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) ми зібрали у таблиці.
|
Порушення |
Штраф |
Норма КУпАП |
|
Порушення вимог охорони праці посадовою особою або ФОП |
340–680 грн |
|
|
Незабезпечення доступу громадян до об’єкта фонду захисних споруд у встановлених законодавством випадках і порядку |
1700–3400 грн |
|
|
Порушення вимог утримання та експлуатації об’єкта фонду захисних споруд, через яке він не готовий до використання |
2550–5100 грн |
|
|
Повторне порушення щодо доступу або утримання укриття протягом року після накладення адмінстягнення за таке саме порушення |
5100–8500 грн |
|
|
Невиконання припису, розпорядження чи постанови ДСНС посадовою особою або ФОП |
1700–3400 грн; повторно протягом року після стягнення – 3400–5100 грн |
Важливо: штраф за неготовність наявного укриття (воно має бути віднесено до фонду захисних споруд) це не одне й те саме що штраф за відсутність власного сховища в кожного роботодавця.
Ще один нюанс. За порушення пожежної та техногенної безпеки, що загрожують життю і здоров’ю людей, ДСНС може звернутися до адміністративного суду щодо повного або часткового зупинення роботи. Підстави для таких дій визначені статтями 68 і 70 Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗ).
Підстави для звернення до суду щодо зупинення роботиПідстави для звернення до суду щодо повного або часткового зупинення роботи (ч.1 ст.20 КЦЗ)
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб’єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування об’єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків;
9) відсутність на об’єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб’єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об’єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб’єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Можлива й кримінальна відповідальність. За порушення охорони праці зі шкодою здоров’ю застосовують ст. 271 Кримінального кодексу України (далі – ККУ). Так у разі загибелі людей або інших тяжких наслідків можливе, зокрема, ув’язнення до семи років.
Також варто згадати норми ст. 270-2 ККУ. За нею порушення вимог утримання укриттів або незабезпечення доступу під час тривоги, що спричинило середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель людини, карається позбавленням волі на 3–8 років.
Водночас потрібно встановити всі ознаки правопорушення, зокрема вину та причинний зв’язок дій чи бездіяльності посадової особи. А саме влучання дрона / ракети тощо не доводить вини керівника. Ми на цьому вже наголошували тут та тут.
Коли можуть перевіряти ДСНС і Держпраці
Планові перевірки бізнесу за загальним правилом зупинені постановою КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (далі – постанова №303). Проте мораторій має винятки.
Позапланові заходи можливі, зокрема:
- за рішенням суду або заявою самого підприємства;
- за зверненням фізичної особи, дорученням Прем’єр-міністра, у разі аварії, пожежі або смерті потерпілого внаслідок виробничого нещасного випадку чи професійного захворювання – за відповідних умов і рішень, установлених п. 2 постанови №303.
Для пошкоджених об’єктів і визначених постановою небезпечних територій діють додаткові обмеження. Звернення чи доручення Прем’єр-міністра мають відповідати умовам п. 2 постанови щодо наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров’я людини, навколишнє природне середовище, забезпечення безпеки держави, для виконання міжнародних зобов’язань України.
ДСНС перевіряє пожежну та техногенну безпеку за ст. 66 КЦЗ. Перевірка за зверненням потребує погодження ДСНС, а у випадках за п. 2 постанови №303 – рішення МВС. Для закладів освіти передбачене рішення МВС за зверненнями обласних або Київської міської державних (військових) адміністрацій (п. 4-6).
Держпраці перевіряє безпеку праці. Позаплановий контроль охорони та гігієни праці дозволено наказом Мінекономіки від 16.06.2023 №5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» зі змінами від 07.03.2024 №6233. Підставами для перевірки є:
- перевірка припису;
- звернення працівника;
- доручення Прем’єр-міністра;
- аварія, пожежа або виробничий смертельний випадок. Обмеження з постанови №303 також враховують.
Водночас потрібно розрізняти перевірку господарської діяльності підприємства та обстеження готовності його укриття. Для об’єктів фонду захисних споруд передбачені комплексні, контрольні та позапланові обстеження за п. 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об’єктів до складу та виключення таких об’єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою КМУ від 10.03.2017 №138. Їх проводять ДСНС та її територіальні органи разом з іншими уповноваженими органами.
Отже, наявні укриття можуть перевірити, але це стосується наразі виключно об’єктів, які включено до фонду захисних споруд.
Постановою КМУ від 15.10.2026 №1288 ці правила було уточнено. Зокрема, за визначених умов безперешкодного доступу обстеження можливе без керівника балансоутримувача або його представника. Їхню відсутність зазначають в акті. Посадові особи ДСНС можуть витребовувати документи щодо укриття, проводити вимірювання та фіксувати обстеження на фото й відео.
Окрім того, на розгляді Верховної ради перебуває законопроєкт від 10.07.2026 №15397 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вжиття заходів із забезпечення безпеки громадян в умовах особливого періоду» (далі – Законопроєкт №15397), який передбачає можливість щомісячних перевірок укриттів. Зупинимося на ньому.
Щомісячні перевірки укриттів: що пропонують змінити
19 серпня 2026 року законопроєкт №15397 було ухвалено у першому читанні. Наразі ж документ готують до другого читання.
Проєкт передбачає, що під час воєнного стану захисні споруди, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття перевірятимуть не рідше одного разу на місяць. Проводити такі перевірки мають працівники військових адміністрацій або місцевих державних адміністрацій із подальшим звітуванням про результати.
Це не означає, що ДСНС щомісяця перевірятиме кожне підприємство. Запропонована норма стосується використання зазначених укриттів під час воєнного стану. Безпечні простори окремо в переліку об’єктів таких перевірок наразі не названі (мабуть тому що на момент його написання такого поняття ще не було вжито у нормативних актів).
Також пропонують установлювати в захисних спорудах спеціальні камери спостереження за бюджетні кошти та врегулювати вимоги до утримання і використання укриттів під час воєнного стану.
Поки що це лише законодавчі пропозиції. Остаточний зміст може змінитися як під час підготовки до другого читання та і під час голосування.
Окремо зазначимо що проєкт не встановлює нових розмірів штрафів і не прив’язує запровадження щомісячних перевірок до якоїсь дати. У поданій редакції набрання чинності передбачено наступного дня після опублікування закону.
Докладніше про ініціативу розповідали в матеріалі «Укриття перевірятимуть щомісяця: у Раді готують нові правила».
Та повернімося до чинних норм.
Чи можуть прийти без попередження на перевірку господарської діяльності
Так, на позапланову перевірку можуть прийти без завчасного повідомлення.
Правило про повідомлення не пізніше ніж за 10 днів стосується планових заходів (ч. 4 ст. 5 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», далі – Закон №877).
Перед допуском перевірте:
- Службові посвідчення інспекторів і направлення (копію останнього мають надати підприємству).
- Підставу, предмет і строки перевірки в направленні.
- У разі перевірки за зверненням – копію погодження центрального органу нагляду.
Ці вимоги передбачені ст. 6 та ч. 5 ст. 7 Закону №877. Перевіряти мають саме питання, які стали підставою для позапланового заходу. За відсутності обов’язкових документів закон дозволяє недопуск. Але безпідставне перешкоджання ДСНС – окреме порушення зі штрафом 6800 грн – 10200 грн, повторно протягом року після стягнення – 10200 грн – 17 000 грн (ст. 185-14 КУпАП).
Висновки
- Виходячи з наявної інформації вбачаємо що 4 грудня не завершиться перехідний період (його буде відтерміновано як мінімум до березня 2027).
- У будь-якому разі, усім балансоутримувачам захисних споруд радимо перевірити доступність і стан укриття, наявність належної документації та відповідних табличок та інструкцій, а за наявності приписів від держорганів виконати їх.
- Перевірки господарської діяльності та обстеження укриттів мають різні процедури. Щомісячні перевірки поки лише пропонують, але чинні правила вже дозволяють контролювати готовність укриттів (хоч і не всіх).
Маєте професійні питання за темами відео?
Отримайте вичерпні відповіді та роз’яснення експертів Кадрової Платформи №1 у сервісі «Консультації».
Коментарів поки немає
Почніть розмову…
