Робота під час повітряної тривоги (ч. 5): права працівників, табель і оплата праці

1. Чи може працівник відмовитися від роботи під час тривоги
2. Запізнення та зміна режиму роботи через тривогу
3. Як оформлювати та оплачувати робочий час, що припав на повітряну тривогу
4. Відповідальність і дії у разі травмування
5. Висновки

Частина 1, частина 2, частина 3, частина 4, частина 5 – Ви тут

Чи може працівник відмовитися від роботи під час тривоги

Працівник може відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для нього, інших людей або виробничого середовища чи довкілля. Але він повинен негайно повідомити безпосереднього керівника або роботодавця. За потреби факт небезпеки підтверджують у порядку, передбаченому законом, за участю фахівців з охорони праці та відповідних представників (ст. 6 Закону про охорону праці).

Саме посилаючись на цю норму, працівник може відмовитися від продовження роботи навіть за жовтого рівня тривоги й перейти до укриття (безпечного простору).

З огляду на сказане рекомендуємо встановити простий спосіб повідомлення: усно керівнику зміни, телефоном або коротким повідомленням.

Важливо: фіксація не повинна затримувати перехід у безпечне місце.

З іншого боку працівник також має виконувати законні правила безпеки та дбати про себе й людей поруч. Якщо він відмовляється виконувати затверджений порядок переходу до укриття, спочатку з’ясуйте причину, поясніть ризик і запропонуйте допомогу.

До дисциплінарної відповідальності (як у разі переходу в укриття, так і у випадку відмови) притягайте за потреби тільки після з’ясування усіх обставин, і однозначно не під час небезпечної ситуації (ст. 14 Закону про охорону праці, ст. 149 КЗпП). Але спершу кілька слів про те…

…чи можна покарати працівника за перехід до укриття?

Одразу скажемо: правомірне використання права на відмову від небезпечної роботи не є порушенням трудової дисципліни. Отже, правомірний перехід до укриття після припинення небезпечної роботи та повідомлення керівника не є підставою для оголошення догани чи звільнення за прогул.

Водночас варто завжди з’ясовувати місце перебування працівника, наявність повідомлення, час загрози, коли працівник повернувся до виконання трудових обов’язків після того, як було оголошено відбій. Тут, звісно ж, слід спиратися на порядок дій на об’єкті.

Водночас у разі самовільного переходу в укриття (без попередження) і до прикладу без вимкнення небезпечного обладнання, через що могли постраждати інші працівники або бути заподіяні збитки роботодавцю, може йтися про інші порушення. Його оцінюють окремо за встановленою процедурою, з отриманням пояснень працівника (ст. 6 Закону про охорону праці, статті 147 та 149 КЗпП).

Запізнення та зміна режиму роботи через тривогу

Ще одне дуже болюче питання для бізнесу – запізнення працівників на роботу через оголошення повітряної тривоги. Вже зараз все більше роботодавців намагаються шукати працівників, які живуть поряд і можуть дістатися до роботи швидше. Тож кілька слів про те, що варто передбачити у документах з цього приводу.

Запізнення через тривогу. Зафіксуйте у ПВТР, що працівник має повідомити про затримку безпосереднього керівника, щойно це стане безпечно, а після виходу на роботу має пояснити обставини. Після виходу працівника можна перевірити час тривоги, можливості працівника дістатися до роботи (зокрема через перебування в укритті, зупинку транспорту тощо).

Не слід визнавати прогулом підтверджену поважну причину відсутності на роботі. Водночас одна коротка тривога не пояснює автоматично будь-яку тривалу відсутність. Оплату такого часу визначайте за фактичними обставинами.

Загалом час відсутності на роботі (поки працівник до неї не дістався не має оплачуватися. Більше про це далі.

Гарною ідеєю з огляду на тривалі повітряні тривоги є організація дистанційної роботи працівників. На порталі ви знайдете чимало матеріалів на тему організації такої роботи. Ось лише кілька посилань:

1. Підприємство зруйноване або пошкоджене внаслідок обстрілу: що робити з працівниками.
2. Типова форма трудового договору про дистанційну роботу.
3. Дистанційна робота та дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
4. Відключення електроенергії та повітряні тривоги: як оформити (не)роботу працівників.

Тут лише відмітимо, що у разі тривоги слід орієнтуватися на загрозу за місцем перебування працівника. Адже тривога за місцем розташування офісу не означає автоматичної зупинки роботи всіх дистанційних працівників, а відсутність тривоги в офісі не скасовує небезпеки в іншому регіоні. Рекомендуємо погодити спосіб повідомлення, перерву для переходу в укриття, умови роботи звідти та відновлення зв’язку.

Як оформлювати та оплачувати робочий час, що припав на повітряну тривогу

Спосіб оформлення та оплати залежить від того, чи працювала людина і чому робота зупинилася.

Якщо через небезпеку або відсутність необхідних умов робота зупинена, йдеться про простій. Його визначення містить ст. 34 КЗпП, а правила оплати – ст. 113 КЗпП. Водночас запізнення працівника через тривогу не означає автоматичного запровадження простою.

У таблиці ми окремо виділили позначення у табелі за типовою формою №П-5. Ця форма має рекомендаційний характер, тож за потреби доповніть її та затвердьте власні позначення, зокрема для розмежування простою з різними умовами оплати. Позначення і кількість годин мають відповідати фактичним обставинам.

Таблиця

Для коротких і повторюваних зупинень рекомендуємо встановити єдиний порядок обліку. А саме: відповідальна особа фіксує початок, закінчення, причину зупинення та працівників, яких воно стосується. Ці відомості використовують для оформлення простою за відповідний день та заповнення табеля й нарахування зарплати.

Середній заробіток розраховуйте за нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок № 100). Загалом для такого розрахунку беруть виплати за два календарні місяці, що передують місяцю початку простою. Якщо простій обліковується в годинах, середньогодинний заробіток множать на кількість годин, які потрібно оплатити (п. 2, п. 8 Порядку № 100).

Докладніше про документи для запровадження простою та його відображення в табелі розповідаємо в матеріалі «Простій: коли запроваджують та як оформити».

Відповідальність і дії у разі травмування

За порушення правил охорони праці залежно від обставин можлива дисциплінарна, адміністративна, матеріальна або навіть кримінальна відповідальність. Її не визначають лише за кольором тривоги: оцінюють обов’язки конкретної особи, порушення, вину, наслідки та причинний зв’язок (ст. 44 Закону про охорону праці).

За наявності відповідних ознак порушення вимог охорони праці може застосовуватися ст. 271 Кримінального кодексу України.

Окремо МВС у своєму роз’ясненні щодо застосування постанови № 1092 наголошує: керівник звичайного підприємства не має повноважень примусово переміщувати повнолітніх дієздатних працівників чи відвідувачів до укриття. Якщо роботодавець належно виконав усі свої обов’язки, зокрема оповістив людей про небезпеку, повідомив маршрут і забезпечив реальну можливість укритися, свідома відмова людини перейти до укриття сама собою не означає вини керівника. Водночас це не автоматичне звільнення від відповідальності: у кожному випадку оцінюватимуть конкретні обставини, повноту виконання обов’язків і причинний зв’язок між можливими порушеннями та наслідками.

Якщо людина травмувалася, першочергово організуйте допомогу та виклик екстрених служб, усуньте подальшу небезпеку. Збережіть відомості про обставини, оповіщення та вжиті заходи, якщо це безпечно. Щодо травмування працівника забезпечте повідомлення й розслідування за Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 17.04.2019 № 337.

Докладно про розслідування нещасних випадків на виробництві ми розповідали тут.

Висновки

1. Працівник має право відмовитися від небезпечної роботи та повинен негайно повідомити безпосереднього керівника або роботодавця.
2. Фіксуйте фактичну роботу та зупинення, щоб правильно оформити час і гарантувати належну оплату. Розмежовуйте виконану роботу, простій і запізнення.
3. У разі травмування першочергово організуйте допомогу та виклик екстрених служб. Щодо працівника забезпечте повідомлення й розслідування за встановленим порядком; зберігайте відомості про обставини та вжиті заходи, якщо це безпечно.

Шаблони та зразки документів:

Доповідна записка про запровадження простою

Акт про початок простою через бойові дії

Наказ про оголошення простою

Наказ про припинення простою

Журнал обліку перебування працівників в укритті під час повітряної тривоги

Табель обліку використання робочого часу

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу

Брошури та чеклісти:

Практичний посібник «Повітряна тривога на підприємстві: готовий пакет документів та алгоритм дій роботодавця»

Читайте більше:

Робота під час повітряної тривоги (ч.1): основні правила та вимоги до роботодавців

Робота під час повітряної тривоги (ч. 2): чи можна працювати за жовтого та червоного рівнів

Робота під час повітряної тривоги (ч. 3): укриття, безпечний простір і доступ до захисту

Робота під час повітряної тривоги (ч. 4): дії персоналу, відвідувачі та документи

Коли (не)оплачувати час перебування в укритті

Чи може роботодавець змусити працювати під час простою: роз’яснення Держпраці

Працівники ігнорують повітряну тривогу: чи можна наказати їм спускатися в укриття та покарати за порушення

Підприємство зруйноване або пошкоджене внаслідок обстрілу: що робити з працівниками

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу

Розслідування нещасного випадку в умовах воєнного стану: інструкція для роботодавців