Дистанційна робота та дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку

1. Законодавчі правила для дистанційників
2. Документальне оформлення
3. Висновки

Законодавчі правила для дистанційників

Правила дистанційної роботи регламентує ст. 60² Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП).

Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Відповідно до вимог п. 6¹ ч. 1 ст. 24 КЗпП, трудовий договір про дистанційну роботу повинен укладатися у письмовій формі. Типова форма трудового договору про надомну роботу затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 05.05.2021 № 913-21 (далі – Типовий договір).

Але, нагадаємо, що у період дії воєнного стану до трудових відносин застосовуються особливі правила, встановлені Законом України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136). Тому, зараз сторони трудового договору самостійно, за згодою, визначають форму трудового договору на підставі ч. 1 ст. 2 Закону № 2136. Тобто, трудовий договір з дистанційниками може укладатися не тільки у письмовій формі, а за спрощеним варіантом шляхом оформлення заяви працівника та наказу про прийняття на роботу.

Для довідки. Більш детально про запровадження та припинення дистанційної роботи можна прочитати у нашій статті тут. А про останні зміни в трудовому законодавстві щодо дистанційних працівників ви можете дізнатися з нашого мінікурсу.

Ми ж у цій статті більш детально зупинимося саме на дотриманні дистанційниками правил внутрішнього трудового розпорядку.

За загальним правилом, встановленим ст. 60² КЗпП, при дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку. Але, з цього правила є виняток: якщо інше не визначено трудовим договором. Як бачимо, роботодавець має право встановити в трудовому договорі обов’язок дистанційного працівника дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку.

Крім того, є ще й ст. 29 КЗпП, де передбачено: до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про місце роботи, права та обов’язки, умови праці, правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про інші відомості, які стосуються трудових відносин. І ці вимоги стосуються й випадків, коли укладається трудовий договір про дистанційну роботу. Про це прямо вказано у ч. 2 ст. 29 КЗпП: при укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець забезпечує виконання пунктів 1, 3, 5, 7-9 ч. 1 ст. 29 КЗпП, та у разі потреби надає працівникові необхідні для виконання роботи обладнання та засоби, а також рекомендації щодо роботи з ними. Інформування може здійснюватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечних методів роботи на конкретному технічному засобі. А, п. 5 ч. 1 ст. 29 КЗпП стосується саме обов’язку роботодавця ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, або умовами встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення).

Також зазначимо, що на думку Федерації професійних спілок України, незважаючи на те, що на працівників з дистанційною формою організації праці не поширюються положення правил внутрішнього трудового розпорядку, з його положеннями працівник зобов’язаний бути ознайомлений під підпис (див. роз’яснення тут та тут).

Таким чином, не зважаючи на той факт, що на дистанційних працівників можуть не поширюватися правила внутрішнього трудового розпорядку, все одно роботодавець повинен довести до працівника умови трудового договору, у тому числі щодо режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку. Зручніше всього це зробити шляхом ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку, в які включити окремі положення для дистанційних працівників.

Документальне оформлення

Оформлення трудових відносин з дистанційним працівником, і, зокрема, ознайомлення його з умовами праці, залежатиме від обраного способу, узгодженого сторонами: з укладенням письмового трудового договору, або без письмового трудового договору, а також, передбачено трудовим договором розповсюдження на працівника правил внутрішнього трудового розпорядку, або ні.

Варіант 1. Укладення письмового трудового договору

Перш за все сторони підписують трудовий договір, використовуючи форму Типового договору. В цьому випадку тривалість робочого часу та часу відпочинку визначаються у розділі V трудового договору.

У п. 13 Типового договору указується, що: «працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено цим Договором (пункт 14)».

Тому, якщо роботодавець бажає розповсюдити правила внутрішнього трудового розпорядку на дистанційного працівника, така умова зазначається у п. 14 трудового договору. А самі Правила внутрішнього трудового розпорядку повинні мати відповідні положення, які стосуються дистанційних працівників. Наприклад, якщо на підприємстві є працівники, які працюють за звичайним трудовим договором (в офісі) та дистанційні працівники, можливо включити у Правила внутрішнього трудового розпорядку окремий розділ, який буде передбачати особливості режиму роботи дистанційних працівників.

Бажаєте бути в курсі всіх змін з кадрового та військового обліку, тоді завітайте на наші Безкоштовні вебінари! Провідні експерти kadroland в прямому ефірі розкриють всі хвилюючі та актуальні запитання!

Не забувайте, що дистанційним працівникам повинен бути встановлений період вільного часу для відпочинку протягом робочого дня. Це період, протягом якого, працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважають порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. У типовій формі трудового договору умови щодо часу відпочинку працівника зазначаються у п. 16 трудового договору.

Якщо планується, що дистанційний працівник їздитиме у службові відрядження, цей момент також варто прописати в трудовому договорі. Так, згідно зі ст. 60 ² КЗпП, у разі необхідності направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження, працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Особливості направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу. Наразі типова форма трудового договору не містить окремого пункту щодо службових відряджень дистанційних працівників, тому умови про це питання можна зазначити у п. 42 трудового договору «Інші положення».

Під час оформлення на роботу дистанційного працівника також відбувається його ознайомлення з колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку (якщо вони розповсюджуються на працівника), та іншими необхідними нормативними актами роботодавця. Інформація щодо ознайомлення працівника з цими документами зазначається у п. 41 трудового договору. У цьому пункті наводиться перелік всіх документів із зазначенням дати ознайомлення і підпису працівника.

Увага! Крім укладення письмового трудового договору при оформленні на роботу дистанційного працівника, необхідно також оформити інші необхідні документи, зокрема:

1. видати наказ про прийняття на роботу;
2. подати повідомлення в орган ДПС, відповідно вимог ст. 24 КЗпП, та Постанови КМУ від 17.06.2015 № 413;
3. повідомити про прийняття працівника ТЦК (якщо дистанційний працівник належить до категорії працівників, щодо яких ведеться персональний військовий облік), відповідно вимог п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (протягом 7 календарних днів за формою, наведеною у додатку 4 до цього Порядку).

Варіант 2. Укладення трудового договору без застосування письмової форми

Якщо у період дії воєнного стану трудовий договір з дистанційним працівником укладаєте без застосування письмової форми, а шляхом видання наказу про прийняття на роботу, всі особливості праці повинні бути прописані, перш за все в цьому наказі. Звісно, з цим наказом працівник повинен бути ознайомлений під підпис.

У наказі про прийняття на роботу варто вказати всі необхідні відомості, які стосуються трудових відносин між роботодавцем та працівником, взявши за основу положення типової форми трудового договору. Зокрема, включить в наказ наступні відомості:

1. працівник самостійно визначає робоче місце (місце роботи) та виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією Роботодавця;
2. характер трудових відносин щодо строку дії (строковий, або безстроковий);
3. регулювання режиму робочого часу (зокрема, розповсюджуються на нього правила внутрішнього трудового розпорядку, чи ні);
4. період вільного часу для відпочинку, у тому числі період відключення, під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем;
5. забезпечення працівника необхідними для виконання ним своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами;
6. способи комунікації та взаємодії між сторонами трудового договору;
7. порядок подання працівником звітності про виконану роботу;
8. умови нерозголошення конфіденційної інформації;
9. умови щодо службових відряджень (якщо плануються такі відрядження для цього працівника).

Також, окрім видання цього наказу, роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника під підпис з колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, іншими локальними актами, які стосуються умов праці дистанційного працівника (посадова інструкція, положення про оплату праці, положення про преміювання, положення про відрядження тощо), відповідно до приписів ст. 29 КЗпП.

Висновки

1. За загальним правилом, встановленим трудовим законодавством, на дистанційних працівників не розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку, але трудовим договором може бути передбачено інше.
2. Роботодавець зобов’язаний довести до дистанційного працівника всі умови, що стосуються трудового договору, зокрема – щодо встановленого для нього режиму праці та відпочинку, та інші, які зазвичай містяться в правилах внутрішнього трудового розпорядку. Тому, рекомендуємо трудовим договором передбачати розповсюдження правил внутрішнього трудового розпорядку на дистанційних працівників, а в самі правила включити відповідні умови, які стосуються дистанційників.

Оксана КОВАЛЬЧУК, консультант з кадрових питань

Шаблони та зразки документів:

Заява про прийняття на дистанційну роботу за основним місцем

Наказ про прийняття на дистанційну роботу за основним місцем (довільна форма)

Трудовий договір про дистанційну роботу за сумісництвом

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу

Статті та консультації на тему:

Прийняття на роботу дистанційно: правила та нюанси

Правила внутрішнього трудового розпорядку – 2025: алгоритм затвердження та необхідність оновлення

Дистанційний працівник: чи повинен вказати місце роботи та як взаємодіятиме з роботодавцем

Зразки заяви та наказу про прийняття на дистанційну роботу за основним місцем

Обмін заявами і наказами через месенджери

Онлайн-звільнення працівників: алгоритм та нюанси

Оповіщення працівника-дистанційника про виклик до ТЦК: про що слід знати відповідальному за ВО

Нові умови дистанційного звільнення працівників за кордоном: пересилання трудової книжки