Робота під час повітряної тривоги (ч. 2): чи можна працювати за жовтого та червоного рівнів

1. Чи можна працювати за жовтого рівня та коли потрібне погодження колективу
2. Чи можна працювати за червоного рівня повітряної тривоги
3. Як мають працювати медзаклади під час повітряної тривоги
4. Як щоразу ухвалювати рішення про продовження роботи
5. Висновки

Частина 1, частина 2 – Ви тут, частина 3, частина 4, частина 5

Чи можна працювати за жовтого рівня та коли потрібне погодження колективу

Так, за жовтого рівня роботу можна продовжувати, якщо виконано встановлені умови. Підпункт 2 п. 1 постанови від 04.09.2026 № 1092 (далі – постанова № 1092) допускає це:

1. у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де є захисні споруди, тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів;
2. у приміщеннях, будівлях чи спорудах подвійного призначення або таких, у складі яких є безпечний простір.

Для роботи за цим правилом постанова не вимагає окремого погодження трудового колективу. Також вона не зобов’язує лише через оголошення жовтого рівня переносити всю діяльність безпосередньо до укриття. Водночас роботодавець має виконувати вимоги безпеки та обов’язкові місцеві рішення, про які ми говорили в першій частині посібника.

Якщо ж укриття немає, можна до 04.12.2026 працювати за жовтого рівня за погодженням із трудовим колективом. Водночас урядовці відвели 3 місяці на облаштування укриттів.

Виходить, що після вказаної дати погодження колективу для продовження роботи буде недостатньо. Але чи не можна буде працювати? Повернімося до цього запитання трохи згодом.

Погодження трудового колективу можна зафіксувати у протоколі. Як все владнати, ми розповідали тут.

На підставі рішення колективу рекомендуємо видати наказ, у якому визначити порядок роботи, відповідальних осіб та умови її припинення. Окремо зафіксуйте заходи й строки облаштування укриття. Сам наказ керівника не замінює погодження трудового колективу.

Увага! Погодження колективу не звільняє роботодавця від обов’язків щодо захисту людей, облаштування безпечного простору, оповіщення та визначення дій персоналу. Воно також не скасовує права окремого працівника відмовитися від роботи, якщо виникла небезпечна для життя чи здоров’я виробнича ситуація. Про це працівник має негайно повідомити безпосереднього керівника або роботодавця (ст. 6 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці», далі – Закон про охорону праці)

Для освітнього процесу та сфери охорони здоров’я передбачено спеціальні правила. Тому загальний дозвіл працювати за жовтого рівня потрібно застосовувати з урахуванням цих особливостей. Ці правила ще згадаємо розглянемо далі.

Та це ще не все. Днями на сайті Мінекономіки було оприлюднене роз’яснення МВС щодо застосування постанови № 1092. Для роботодавців такі уточнення важливі хоч ми й не можемо назвати їх досконалими (про це трохи далі).

Ось основні тези з позиції МВС:

1. Працювати за жовтого рівня можна, якщо є власне укриття або доступне укриття іншого суб’єкта, зокрема державної чи комунальної власності. У презентації наведено радіус у якому мало б розміщуватися укриття:

1. до 300 м – для забудови заввишки від 9 м (3 поверхів);
2. до 500 м – для нижчої забудови.

Альтернативою МВС називає облаштований безпечний простір. На практиці роботодавцю варто перевірити доступність укриття, його місткість та маршрут для працівників і відвідувачів.

2. МВС наголошує: якщо за три місяці від набрання постановою чинності підприємство не забезпечило людей належними засобами колективного захисту, роботу за жовтого рівня потрібно зупиняти.

3. Повнолітніх дієздатних працівників і відвідувачів примусово вести до укриття керівник не уповноважений. Водночас потрібно оповістити їх, повідомити маршрут і забезпечити реальну можливість укритися. Свідома відмова людини сама собою не означає вини керівника: оцінюватимуть виконання його обов’язків і зв’язок можливих порушень із наслідками (та про це поговоримо у 5 частині нашого циклу публікацій).

Увага! Презентація пояснює позицію МВС, але не змінює положення постанови №1092. Зокрема, наведені відстані до чужого укриття не варто сприймати як безумовний дозвіл працювати: необхідно виконувати вимоги законодавства, застосовні до конкретного об’єкта

Чи можна працювати за червоного рівня повітряної тривоги

Постанова № 1092 не встановлює загального дозволу продовжувати діяльність за червоного рівня. Водночас у ній немає й прямої вказівки на кшталт: «всі роботи мають бути припинені». Але за логікою цього нормативного акту мали на увазі, що за червоного не можна працювати (окрім роботи в укритті чи захищених приміщеннях), але «забули» про це вказати.

Фахівці МВС у своєму роз’ясненні також стверджують: за червоного рівня усі роботи мають бути зупинені, а люди мають перейти до укриття

Водночас і закони на таке просто запитання не дають чіткої відповіді. Отже, виходить, що навіть за червоного рівня рішення залежить від характеру роботи, вимог безпеки й цивільного захисту та застосовних галузевих і місцевих правил, про які говорили в першій частині посібника. Тобто насправді мало що змінилося у порівнянні із тим, як ми діяли до 04.09.2026. Керуємося у першу чергу ст. 153 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та ст. 20 Кодексу цивільного захисту (далі – КЦЗ).

Базовий сценарій дій для звичайних об’єктів

Припиніть операції, виконайте передбачені інструкцією (а її варто мати кожному підприємству) короткі дії з безпечного зупинення обладнання та перейдіть до укриття. Ніщо не має затримувати людей у небезпечній зоні.

Робота в укритті можлива, якщо її там справді можна безпечно виконувати. Наприклад, організоване робоче місце з ноутбуком може дозволяти виконувати частину завдань. Але укриття має залишатися придатним для захисту людей: з достатньою місткістю, вільними проходами та доступом до необхідного обладнання. Наявність зв’язку сама по собі не означає, що працівник зобов’язаний працювати за будь-яких умов (стаття 6 Закону про охорону праці, ст. 32 КЦЗ).

Критично важливе підприємство та безперервне виробництво

Для операцій, які неможливо миттєво зупинити без аварії, потрібні спеціальні технологічні рішення, захист персоналу й порядок аварійного зупинення. Перелік таких операцій готують відповідальні технічні фахівці. Отже, тут орієнтуємося на приписи

абз. 3 пп. 2 п. 1 Постанови № 1092, де йдеться про те що окремі правила діяльності можуть установлюватися спеціальними актами.

Об’єкт критичної інфраструктури

Статус об’єкта критичної інфраструктури (далі – ОКІ) скоріше накладає додаткові обов’язки, адже саме такі об’єкти найчастіше атакує ворог.

Для оператора ОКІ передбачені оцінка ризиків, об’єктові плани захисту, реагування на інциденти та захист персоналу. Це визначено, зокрема, у статтях 1 та 21 Закону України від 16.11.2021 № 1882-IX «Про критичну інфраструктуру».

Водночас статус ОКІ не замінює конкретного порядку роботи під час тривоги. Суб’єктам ОКІ так само, а може, навіть більше, потрібно слідувати спеціальним правилам щодо захисту персоналу. Адже саме на критичну інфраструктуру найчастіше націлені удари ворога.

Заклади освіти

Заклади освіти вже навіть за жовтого рівня мають припинити освітній процес. Але, як зазначено у пп. 3 п. 1 Постанови № 1092, це не стосується закладів, у яких наявні облаштовані захисні споруди цивільного захисту.

Водночас переконані, що у разі жовтого рівня навіть за наявності укриттів у закладі освіти (а більшість таких закладів, на щастя, обладнані ними – хоч і не всі перебувають у належному стані навіть на 5-й рік повномасштабної війни) учні та викладачі, педагоги мали б переходити до укриття і вже там продовжувати навчання.

Тобто навіть за наявності укриття у закладі освіти, за жовтого рівня всі мають перейти до них.

Як мають працювати медзаклади під час повітряної тривоги

Для лікарні, поліклініки, приватного медичного центру, ФОП із медичною практикою та суб’єктів системи крові тощо діє спеціальний Порядок № 1158. Його підхід враховує ситуації, коли припинення допомоги або переміщення пацієнта може бути небезпечнішим, ніж продовження лікування.

Жовтий рівень тривоги – робота продовжується, але…

Керівник закладу має забезпечити працівникам, пацієнтам, донорам і відвідувачам доступ до укриття, а за його відсутності – до приміщень із найменшим ризиком ураження. Варто організувати оголошення та розмістити належні таблички-вказівники, за якими легко визначити розташування найближчого укриття. Пацієнти, донори та відвідувачі самі вирішують, чи залишатися у приміщеннях або на території.

Якщо тимчасового або постійного укриття немає, потрібне погодження трудового колективу. І тут знову-таки маємо п. 5 Порядку № 1158, за яким працювати за цим правилом можна до облаштування укриття, але в межах перехідного строку, про який ішлося вище. При цьому людей розміщують у приміщеннях із найменшим ризиком ураження.

Положення п. 5 Порядку № 1158 доцільно застосовувати разом: перший абзац визначає загальний режим роботи за жовтого рівня, а другий – додаткові умови для об’єктів без тимчасового або постійного укриття. Для роботи за цим спеціальним правилом потрібне погодження трудового колективу, а можливість його застосування обмежена перехідним періодом (до 04.12.2026). Наявність приміщень із найменшим ризиком ураження сама по собі не скасовує цих умов.

Звісно, підготувати ґрунтовний документ було досить складно, адже у виконавців явно було обмаль часу на підготовку якісного документа та врахування усіх можливих ситуацій.

Червоний рівень – оповіщення та переміщення працівників до укриття

Тут на керівника закладу покладено обов’язок організувати оповіщення та переміщення людей до укриттів.

Пацієнти й відвідувачі мають прямувати туди самостійно, а тим, хто не може цього зробити, мають допомагати визначені відповідальні особи.

Якщо ж укриття немає або переміщення неможливо здійснити безпечно та в розумний строк, застосовують передбачені Порядком № 1158 варіанти захисту у приміщеннях із найменшим ризиком ураження.

Водночас працівники, перелічені в п. 7 Порядку № 1158, продовжують виконувати обов’язки до завершення відповідних дій, після чого переходять до укриття. Йдеться, зокрема, про допомогу, яку не можна перервати, приймання пацієнтів, виконання та приймання викликів екстреної допомоги, нагляд за пацієнтами, яких неможливо перемістити, та забезпечення роботи життєво-важливих систем і обладнання.

Не зупинятимемося на цьому широко у межах нашої статті. Радимо усім керівникам та іншим відповідальним особам закладів охорони здоров’я уважно ознайомитися із нормами Порядку № 1158, тим більше що у цьому документі наведені спеціальні правила для різноманітних випадків.

Водночас звернемо увагу на таке запитання:

Що має завчасно зробити керівник медзакладу?

1. Затвердити алгоритм дій за рівнями загрози й ознайомити з ним працівників.
2. Визначити найближче укриття та приміщення з найменшим ризиком ураження.
3. Установити, які процеси не можна швидко зупинити та як їх завершувати.
4. Призначити відповідальних за допомогу людям під час переміщення.
5. Також слід передбачити дії на випадок, коли дістатися укриття вчасно неможливо, та врахувати віддалення ліжок і робочих місць від вікон.

Для цих організаційних заходів установлено місячний строк із дня набрання чинності постановою № 1092. А отже до 04.10.2026. Тож не баріться.

Першочергово слід посилити захист приміщень, перелічених у пп. 32 Порядку № 1158. Серед них – операційні, відділення та палати інтенсивної терапії, зокрема для новонароджених, відділення гемодіалізу, пологові зали й приймальні відділення. Повний перелік охоплює також інші приміщення, важливі для безперервного надання допомоги та роботи закладу.

Як щоразу ухвалювати рішення про продовження роботи

Схема нижче поєднує наведені вище правила в послідовність перевірки для звичайного виробництва, складу або магазину. Слідуючи за нею, при зміні рівня загрози чи обставин ви можете швидко визначити порядок дій. Для спеціальних процесів, звісно ж, потрібно застосовувати окремий порядок, описаний у попередніх розділах.

Види укриттів, безпечний простір та доступ до захисту розглянемо у наступній частині нашого матеріалу.

Висновки

1. За жовтого рівня перевірте підстави для продовження роботи та фактичну безпеку конкретних операцій. Погодження колективу потрібне для застосування відповідного перехідного правила.
2. За червоного рівня для звичайних об’єктів закріпіть безпечне зупинення робіт і перехід до укриття. Окремим роботодавцям (особливо з числа підприємств критичної інфраструктури) варто врахувати нюанси усіх технологічних процесів.
3. Медзаклади мають застосовувати спеціальні правила: завчасно визначити процеси, які не можна перервати, приміщення з найменшим ризиком ураження та осіб, відповідальних за допомогу пацієнтам.

(продовження тут)

Шаблони та зразки документів:

Протокол загальних зборів трудового колективу щодо продовження роботи при жовтому рівні загрози

Інструкція про порядок дій працівників під час оголошення повітряної тривоги (постанова № 1092)

Наказ про затвердження плану дій під час повітряної тривоги

Акт перевірки доступності укриття, споруди подвійного призначення або безпечного простору

Наказ про призначення відповідальної особи за обслуговування та експлуатацію укриття

Брошури та чеклісти:

Практичний посібник «Повітряна тривога на підприємстві: готовий пакет документів та алгоритм дій роботодавця»

Читайте більше:

Робота під час повітряної тривоги (ч.1): основні правила та вимоги до роботодавців

Робота під час повітряної тривоги (ч. 3): укриття, безпечний простір і доступ до захисту

Робота під час повітряної тривоги (ч. 4): дії персоналу, відвідувачі та документи

Робота під час повітряної тривоги (ч. 5): права працівників, табель і оплата праці

Працюєте під час жовтого рівня тривоги? Оформіть погодження трудового колективу – зразок протоколу

«Жовтий» чи «червоний» рівень: як тепер працюватимуть лікарні під час повітряної тривоги

Жовтий і червоний рівні: що має змінити роботодавець на залізниці під час тривоги