До 1% працівників щомісяця до ЗСУ в обмін на 100% бронювання: деталі механізму, який готують
Мінекономіки, Міноборони та Генштаб мають розробити механізм 100% бронювання працівників підприємств. Серед умов – щомісячне направлення до 1% військовозобов’язаних працівників на військову службу. Які ще зобов’язання можуть покласти на роботодавців і що поки залишається незрозумілим?
Мінекономіки, Міноборони та Генштаб отримали доручення розробити модель 100% бронювання працівників підприємств в обмін на виконання мобілізаційного зобов'язання. Згідно з пропонованим механізмом, роботодавці мають щомісяця направляти до Збройних сил України до 1% своїх військовозобов'язаних працівників для проходження служби на визначений строк.
За умовами ініціативи, за направленими на службу працівниками повинні зберігатися робочі місця та заробітна плата. Народний депутат Олександр Федієнко наголосив, що наразі це лише етап розроблення моделі, тому підприємства ще не мають права бронювати 100% персоналу за такою схемою.
Наразі залишається низка відкритих питань щодо реалізації механізму, зокрема щодо процедури відбору працівників, добровільності направлення на службу, розрахунку відсоткової квоти та джерел компенсації витрат роботодавця. Також не визначено наслідки невиконання мобілізаційного зобов'язання для статусу бронювання компанії.
Народний депутат Олександр Федієнко на своїй сторінці facebook повідомив, що отримав постанову, яка стосується розроблення механізму 100% бронювання працівників підприємств, яку у жовтні анонсував Уряд.
Так, Мінекономіки спільно з Міноборони та Генеральним штабом отримали доручення розробити модель, за якою підприємства, установи й організації зможуть бронювати до 100% своїх військовозобов’язаних працівників.
Для цього роботодавцям потрібно буде виконувати мобілізаційне зобов’язання: щомісяця направляти до Збройних сил України до 1% своїх військовозобов’язаних працівників для проходження військової служби на визначений строк.
При цьому за працівниками, яких направлять на військову службу, мають зберігатися:
робочі місця;
заробітна плата.
Однак Олександр Федієнко звернув увагу, що запропонований підхід потребує додаткових роз’яснень. Зокрема, поки незрозуміло:
хто саме шукатиме працівників для направлення на військову службу – підприємство, ТЦК чи держава;
чи буде направлення працівників добровільним та як це узгоджуватиметься з чинним законодавством про мобілізацію;
який саме строк військової служби передбачатиметься;
як розраховуватимуть 1% – від загальної кількості військовозобов’язаних працівників чи від кількості заброньованих;
хто компенсуватиме підприємству заробітну плату та інші витрати, пов’язані зі збереженням робочого місця;
які наслідки матиме невиконання підприємством щомісячного мобілізаційного зобов’язання та чи втратить воно в такому разі право на 100% бронювання.
За словами нардепа, додаткове навантаження може бути особливо відчутним для компаній, у яких і без того обмежена кількість кваліфікованих технічних спеціалістів. Щомісячне направлення частини персоналу на військову службу може вплинути на кадрову та операційну спроможність бізнесу.
Водночас депутат визнає, що держава шукає механізми збільшення мобілізаційного ресурсу. Однак, на його думку, новий механізм має бути прозорим, економічно обґрунтованим і не повинен перешкоджати підприємствам виконувати критично важливі функції.
Олександр Федієнко окремо наголосив: повідомлення про розроблення нової моделі не означає, що підприємства вже отримали право бронювати 100% військовозобов’язаних працівників за такою схемою.
Нардеп також вважає, що до розроблення механізму необхідно залучити представників бізнесу, зокрема телекомунікаційного сектору.
Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.