
Експерт
Василь ЦиганенкоГоловний редактор текстового контенту kadroland, експерт з питань трудового законодавства, оплати праці та оподаткування
Робота під час повітряної тривоги потребує зрозумілих правил для кожного об’єкта. У першій частині практичного посібника пояснюємо вимоги до роботодавців, відмінності між об’єктами з відвідувачами та без них, місцеві обмеження й рівні загрози. Матеріал допоможе керівнику та кадровику визначити, з чого почати підготовку

Частина 1 – Ви тут, частина 2, частина 3, частина 4, частина 5
До ухвалення урядом постанови «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» від 04.09.2026 № 1092 (далі – постанова № 1092), організовуючи роботу на час повітряної тривоги, роботодавці за орієнтир брали норми Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон про охорону праці), Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗ).
При цьому, відповідаючи на запитання «чи можна працювати під час повітряної тривоги?», виходили із різних міркувань, адже норми законів прописані досить туманно.
А після набрання чинності постановою № 1092 маємо значно більше конкретики. Хоча можливість організації роботи й надалі залежить від рівня загрози, умов захисту та характеру роботи. Тож далі ми спробували систематизувати наявну інформацію та пояснити, як організувати дії на виробництві, складі, у магазині чи на АЗС, захистити працівників і відвідувачів та оформити час зупинення роботи.
Основні документи ми вже перелічили вище. Водночас зауважимо, що вже через декаду після ухвалення постанови № 1092 КМУ вніс до неї важливі зміни постановою від 15.09.2026 № 1128 (далі – постанова № 1128). Про них ми вже говорили тут і вони вже також діють.
Для сфери охорони здоров’я Уряд передбачив окремі правила постановою «Деякі питання роботи суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я в умовах загрози застосування засобів повітряного нападу» від 21.09.2026 № 1158. Нею затверджено Порядок роботи суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я в умовах загрози застосування засобів повітряного нападу (далі – Порядок № 1158). Він стосується медзакладів усіх форм власності, ФОП, які провадять медичну практику, та суб’єктів системи крові. Їхню роботу під час тривоги розглянемо у другій частині. Слідкуйте за нашими публікаціями.
Окрім того, постановою від 15.09.2026 № 1129 «Про особливості діяльності залізничного транспорту в умовах диференціації сигналу «Повітряна тривога» за рівнями загроз засобів повітряного нападу» (далі – Постанова № 1129) Уряд затвердив нові правила роботи залізниці та вокзалів залежно від рівня повітряної загрози. Про це ми розповідали тут.
Для безперервного виробництва, роботи в полях та інших спеціальних процесів потрібен порядок дій, який враховує їхні особливості. Неможливість миттєво зупинити процес або почути сирену не звільняє роботодавця від обов’язків щодо оповіщення та захисту працівників. Потрібно передбачити доступний спосіб оповіщення, безпечне зупинення робіт і відповідні заходи захисту.
Пропонуємо виокремити два типи об’єктів: без відвідувачів та із відвідувачами.
Так, на заводі, складі тощо без постійного потоку відвідувачів плануємо захист працівників та всіх сторонніх осіб, які фактично перебувають на території. У торговому центрі, супермаркеті, магазині чи на АЗС додатково плануємо оповіщення, рух та те, як можемо забезпечити укриттями відвідувачів. Одразу зазначимо це не законодавча класифікація, а практичний поділ для організації подальшої роботи.
Звісно ж, постанова № 1092 банально не може описати всі процедурні моменти, і, якщо чесно, у автора залишилося враження, що її ухвалення – це перекладання відповідальності з урядовців, які за кілька років повномасштабного вторгнення так і не виконали «домашнє завдання», на суб’єктів господарювання. Та й, по суті, її прийнято на виконання норми, щодо якої вже є інше урядове рішення.
Але з огляду на безпекову ситуацію в країні, звісно ж, можемо лише підтримати Уряд у намаганні зберегти якомога більше життів. Тож сприймаймо положення постанови № 1092 та інших подібних постанов радше як намагання втілити цю основну задачу, ніж як перепону у роботі бізнесу.
Важливо: постанова № 1092 передбачає дозвіл продовжувати діяльність за жовтого рівня, який стосується усіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, зокрема й ФОП, а також бюджетних установ. Тож форма власності та джерело фінансування не звільняють роботодавців від виконання обов'язку зі створення безпечних умов праці. Та й самі працівники можуть відмовитися працювати, якщо їхньому життю загрожує небезпека (до цього питання ми ще повернемося в одній із наступних частин статті)
Водночас ми переконані, що правила великого ТРЦ не можна автоматично переносити на маленький магазинчик біля дому. Так само свої окремі правила дій під час тривоги слід мати у школах, лікарнях чи десь на безперервному виробництві або ж у разі проведення робіт на відкритій місцевості.
Охопити всі можливі нюанси у межах одного матеріалу ми точно не зможемо та й не ставимо це собі за мету. Водночас упевнені, що розставлені орієнтири та наші коментарі окремих положень допоможуть вам впоратися із цим надскладним завданням на місцях.
Організовуючи роботу під час повітряних тривог, роботодавець має враховувати три групи вимог:
Болградська РВА ще в повідомленні від 22.07.2022 інформувала про заборону обслуговування населення в торговельних та інших приміщеннях сфери обслуговування під час тривоги (найцікавіше, що незалежно від рівня тривоги), а також про необхідність повідомляти відвідувачам розташування найближчих укриттів.
Сумська ОВА своїм розпорядженням «Про попереджувально-профілактичні заходи під час повітряної тривоги» від 26.07.2022 № 249-ОД встановила заходи щодо призупинення обслуговування відвідувачів, їх оповіщення та організованого переміщення до укриттів, позначення маршрутів евакуації.
Упевнені, подібних рішень обласних та місцевих органів влади можна знайти чимало. Тож радимо роботодавцям пошукати актуальний документ: чи діє він, чи внесено зміни, на яку територію та які об’єкти поширюється, чи передбачає винятки. Якщо у вас декілька об’єктів у різних територіальних громадах, таку перевірку варто провести за кожною адресою. Найпростіший шлях – надіслати запити до відповідних місцевих органів влади. Звісно, це більше порада для тих хто досі цього не зробив.
З огляду на положення ст. 13 Закону про охорону праці усі застосовні вимоги варто втілити у власних правилах роботодавця. У локальних документах слід визначити, хто оповіщає людей, коли припиняють роботу, куди переходять працівники та відвідувачі й хто відповідає за виконання цих дій. Як правило, це фахівці служби охорони праці. Але, як то кажуть, можуть бути нюанси. У будь-якому разі персонал потрібно поінформувати про установлений порядок. Про те, які саме документи підготувати, розповімо в четвертій частині посібника.
Попри будь-які вимоги держорганів завжди варто виходити із необхідності забезпечити захист людей, що цілком відповідає нормам ст. 13 Закону про охорону праці.
Своєю чергою рекомендації в інформаційних дописах та обов’язкові вимоги військових адміністрацій наразі можуть суперечити ухваленим урядом рішенням. У такому разі, а також тоді, коли зміст вимог є незрозумілим, радимо письмово звернутися за роз’ясненням до органу, який видав рішення, та отримати чітку відповідь (звісно, якщо її буде надано чиновниками).
Підпункт 1 п. 1 Постанови № 1092 розділив загрозу на два рівні:
Важливо: рівень визначають за інформацією Повітряних Сил ЗСУ. Особа, яка відповідає на підприємстві за оповіщення персоналу / відвідувачів, не повинна самостійно оголошувати тривогу «жовтою» або «червоною», оцінивши кількість дронів у неофіційному каналі
Вимоги до сигналу «Повітряна тривога», зокрема його склад і тривалість для кожного рівня загрози, наведено в додатку до постанови № 1092 (див. тут ↓).
Ключові рекомендації:
Якщо рівень не вказаний, сигнали суперечливі або зв’язок зник, завжди вважається, що рівень загрози червоний і спрацьовують усі алгоритми саме для такого рівня загрози.
(продовження тут)
Шаблони та зразки документів:
Наказ про затвердження плану дій під час повітряної тривоги
Інструкція про порядок дій працівників під час оголошення повітряної тривоги (постанова № 1092)
Наказ про перегляд і оновлення інструкцій з охорони праці
Акт перевірки доступності укриття, споруди подвійного призначення або безпечного простору
Брошури та чеклісти:
Читайте більше:
Робота під час повітряної тривоги (ч. 2): чи можна працювати за жовтого та червоного рівнів
Робота під час повітряної тривоги (ч. 3): укриття, безпечний простір і доступ до захисту
Робота під час повітряної тривоги (ч. 4): дії персоналу, відвідувачі та документи
Робота під час повітряної тривоги (ч. 5): права працівників, табель і оплата праці
Повітряна тривога за новими правилами: що роботодавцям терміново змінити в документах
Жовтий і червоний рівні: що має змінити роботодавець на залізниці під час тривоги
Ваші професійні виклики – наш пріоритет! Ми хочемо, щоб наші безкоштовні вебінари приносили максимум користі. Пройдіть опитування, поділіться своїми побажаннями – і ми створимо заходи, які точно відповідатимуть вашим запитам! Пройдіть опитування на Telegram-каналі Kadroland Live за хвилину – отримаєте користь на роки

Працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати з 01.11.2026 до 30.11.2026 і подав заяву про звільнення в останній день відпустки – 30.11.2026 (понеділок). Чи законно звільнити його під час цієї відпустки? Які наші дії?

Під час воєнного стану роботодавець має право відмовити працівнику в наданні відпустки, якщо той залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання. Водночас законодавство передбачає винятки для окремих видів відпусток

Координаційний центр з питань бронювання вже погодив 90% оновлених критеріїв. Ми уважно відстежуємо всі зміни та оперативно інформуємо вас про оновлення галузевих і регіональних вимог. Усі актуальні критерії для бронювання збираємо у зручному функціоналі, щоб ви могли швидко знайти потрібні документи та перевірити вимоги до свого підприємства

Час від часу роботодавцям доводиться приймати непопулярні рішення, що погіршують умови праці працівників. Важливо, щоб такі рішення були правильно оформлені та не призвели до негативних юридичних наслідків для підприємства та його посадових осіб. У цій статті розглянемо, як знизити заробітну плату працівникам без порушення вимог трудового законодавства.

Чернігівська ОВА затвердила нову редакцію критеріїв визначення підприємств, які мають важливе значення для потреб територіальних громад області. Зміни затверджено розпорядженням від 17.11.2026 №1590, яке набере чинності 20 листопада 2026 року

Чи може роботодавець визнати умови праці безпечними, якщо дослідження робочого місця не проводили? Держпраці пояснила, чому відсутність очевидних шкідливих факторів ще не підтверджує безпечність роботи та на що потрібно зважати під час оцінювання

Працівник може надіслати кадрову заяву електронною поштою, але важливо врахувати певні умови. Чи обов’язковий КЕП, чи достатньо скан-копії з підписом та чи може роботодавець вимагати паперовий оригінал? Розбиралися в інспекції з питань праці

Станом на 13 листопада 2026 року Міністерство економіки не отримало від Міністерства оборони проєкт оновлених критеріїв визначення критично важливих підприємств оборонно-промислового комплексу. Водночас передбачений урядовою постановою №1328 десятиденний строк для перегляду та погодження критеріїв уже минув

Коли підприємство змінює свою назву, це зачіпає багато аспектів його діяльності. І звісно ж, це впливає на кадрову документацію. Сьогодні ми говоритимемо про звичайне перейменування підприємства, адже, якщо говорити про реорганізацію, то цей процес значно складніший. Ви дізнаєтеся: що робити кадровику при перейменуванні підприємства? Які документи змінювати та чи потрібно робити переведення працівників? Традиційно до вашої уваги складений нами чек лист

Комітети Верховної Ради підтримали проєкти 2 постанов щодо перегляду обмежень роботи бізнесу під час жовтого рівня повітряної загрози. Пропонують дозволити роботодавцям самостійно вирішувати, чи продовжувати роботу, а працівникам — оцінювати рівень небезпеки. Коли Рада розгляне документ і які ще зміни пропонують депутати?

Мінекономіки, Міноборони та Генштаб мають розробити механізм 100% бронювання працівників підприємств. Серед умов – щомісячне направлення до 1% військовозобов’язаних працівників на військову службу. Які ще зобов’язання можуть покласти на роботодавців і що поки залишається незрозумілим?

Кабінет Міністрів України постановою від 11.11.2026 №1423 затвердив зміни до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою від 25.03.2016 №246. Оновлений порядок передбачає зміни в організації конкурсного відбору, поданні документів кандидатами, проведенні оцінювання та визначенні переможців. Зокрема, передбачено використання електронного кабінету кандидата на Порталі «Дія»

Посадова інструкція начальника фінансового відділу визначає його посадові обов’язки, права, відповідальність та кваліфікаційні вимоги. Під час її складання можна використовувати положення Випуску 1 ДКХП, адаптуючи їх до специфіки діяльності підприємства

Оновлені критерії критичності на Закарпатті можуть запрацювати вже наприкінці листопада. Обласна адміністрація очікує на погодження Координаційного центру, після чого планує подати документи до Мін’юсту. Які фінансові вимоги пропонують змінити для підприємств?

Вже найближчим часом бізнесу представлять оновлені правила щодо роботи під час повітряних тривог та облаштування укриттів. Зміни мають врахувати питання вартості захисних споруд, складних погоджень і можливості безперервної роботи підприємств
