Робота під час повітряної тривоги (ч.1): основні правила та вимоги до роботодавців

1. Основні правила роботи під час повітряної тривоги
2. Правила роботи під час тривоги за типами суб’єктів господарювання
3. Рівні загрози та на що саме реагувати
4. Висновки

Частина 1 – Ви тут, частина 2, частина 3, частина 4, частина 5

Основні правила роботи під час повітряної тривоги

До ухвалення урядом постанови «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» від 04.09.2026 № 1092 (далі – постанова № 1092), організовуючи роботу на час повітряної тривоги, роботодавці за орієнтир брали норми Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон про охорону праці), Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗ).

При цьому, відповідаючи на запитання «чи можна працювати під час повітряної тривоги?», виходили із різних міркувань, адже норми законів прописані досить туманно.

А після набрання чинності постановою № 1092 маємо значно більше конкретики. Хоча можливість організації роботи й надалі залежить від рівня загрози, умов захисту та характеру роботи. Тож далі ми спробували систематизувати наявну інформацію та пояснити, як організувати дії на виробництві, складі, у магазині чи на АЗС, захистити працівників і відвідувачів та оформити час зупинення роботи.

Основні документи ми вже перелічили вище. Водночас зауважимо, що вже через декаду після ухвалення постанови № 1092 КМУ вніс до неї важливі зміни постановою від 15.09.2026 № 1128 (далі – постанова № 1128). Про них ми вже говорили тут і вони вже також діють.

Для сфери охорони здоров’я Уряд передбачив окремі правила постановою «Деякі питання роботи суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я в умовах загрози застосування засобів повітряного нападу» від 21.09.2026 № 1158. Нею затверджено Порядок роботи суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я в умовах загрози застосування засобів повітряного нападу (далі – Порядок № 1158). Він стосується медзакладів усіх форм власності, ФОП, які провадять медичну практику, та суб’єктів системи крові. Їхню роботу під час тривоги розглянемо у другій частині. Слідкуйте за нашими публікаціями.

Окрім того, постановою від 15.09.2026 № 1129 «Про особливості діяльності залізничного транспорту в умовах диференціації сигналу «Повітряна тривога» за рівнями загроз засобів повітряного нападу» (далі – Постанова № 1129) Уряд затвердив нові правила роботи залізниці та вокзалів залежно від рівня повітряної загрози. Про це ми розповідали тут.

Для безперервного виробництва, роботи в полях та інших спеціальних процесів потрібен порядок дій, який враховує їхні особливості. Неможливість миттєво зупинити процес або почути сирену не звільняє роботодавця від обов’язків щодо оповіщення та захисту працівників. Потрібно передбачити доступний спосіб оповіщення, безпечне зупинення робіт і відповідні заходи захисту.

Правила роботи під час тривоги за типами суб’єктів господарювання

Пропонуємо виокремити два типи об’єктів: без відвідувачів та із відвідувачами.

Так, на заводі, складі тощо без постійного потоку відвідувачів плануємо захист працівників та всіх сторонніх осіб, які фактично перебувають на території. У торговому центрі, супермаркеті, магазині чи на АЗС додатково плануємо оповіщення, рух та те, як можемо забезпечити укриттями відвідувачів. Одразу зазначимо це не законодавча класифікація, а практичний поділ для організації подальшої роботи.

Звісно ж, постанова № 1092 банально не може описати всі процедурні моменти, і, якщо чесно, у автора залишилося враження, що її ухвалення – це перекладання відповідальності з урядовців, які за кілька років повномасштабного вторгнення так і не виконали «домашнє завдання», на суб’єктів господарювання. Та й, по суті, її прийнято на виконання норми, щодо якої вже є інше урядове рішення.

Але з огляду на безпекову ситуацію в країні, звісно ж, можемо лише підтримати Уряд у намаганні зберегти якомога більше життів. Тож сприймаймо положення постанови № 1092 та інших подібних постанов радше як намагання втілити цю основну задачу, ніж як перепону у роботі бізнесу.

Важливо: постанова № 1092 передбачає дозвіл продовжувати діяльність за жовтого рівня, який стосується усіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, зокрема й ФОП, а також бюджетних установ. Тож форма власності та джерело фінансування не звільняють роботодавців від виконання обов'язку зі створення безпечних умов праці. Та й самі працівники можуть відмовитися працювати, якщо їхньому життю загрожує небезпека (до цього питання ми ще повернемося в одній із наступних частин статті)

Водночас ми переконані, що правила великого ТРЦ не можна автоматично переносити на маленький магазинчик біля дому. Так само свої окремі правила дій під час тривоги слід мати у школах, лікарнях чи десь на безперервному виробництві або ж у разі проведення робіт на відкритій місцевості.

Охопити всі можливі нюанси у межах одного матеріалу ми точно не зможемо та й не ставимо це собі за мету. Водночас упевнені, що розставлені орієнтири та наші коментарі окремих положень допоможуть вам впоратися із цим надскладним завданням на місцях.

Які вимоги мають виконувати роботодавці під час повітряної тривоги

Організовуючи роботу під час повітряних тривог, роботодавець має враховувати три групи вимог:

1. Загальні вимоги цивільного захисту. Основні обов’язки визначає ст. 20 КЦЗ. Зокрема, це:
2. забезпечення захисту працівників;
3. навчання тому, як поводитися у небезпечних ситуаціях;
4. розміщення інформації про заходи безпеки;
5. організація евакуації. Для об’єктів і місць із масовим перебуванням людей передбачено також забезпечення відвідувачів засобами колективного захисту.
6. Вимоги постанови № 1092 (з 04.09.2026). Вона визначає рівні загрози та умови продовження діяльності за жовтого рівня тривоги. Також установлює вимоги щодо укриттів і безпечного простору, інформування персоналу та відвідувачів, позначення наявності захисту й організації оповіщення.
7. Законні вимоги військового командування та військових адміністрацій. Тут варто зазначити, що на відповідних територіях можуть діяти додаткові правила й обмеження. Повноваження щодо їх запровадження встановлені Законом України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон про воєнний стан), зокрема його статтями 8 та 15.

Упевнені, подібних рішень обласних та місцевих органів влади можна знайти чимало. Тож радимо роботодавцям пошукати актуальний документ: чи діє він, чи внесено зміни, на яку територію та які об’єкти поширюється, чи передбачає винятки. Якщо у вас декілька об’єктів у різних територіальних громадах, таку перевірку варто провести за кожною адресою. Найпростіший шлях – надіслати запити до відповідних місцевих органів влади. Звісно, це більше порада для тих хто досі цього не зробив.

З огляду на положення ст. 13 Закону про охорону праці усі застосовні вимоги варто втілити у власних правилах роботодавця. У локальних документах слід визначити, хто оповіщає людей, коли припиняють роботу, куди переходять працівники та відвідувачі й хто відповідає за виконання цих дій. Як правило, це фахівці служби охорони праці. Але, як то кажуть, можуть бути нюанси. У будь-якому разі персонал потрібно поінформувати про установлений порядок. Про те, які саме документи підготувати, розповімо в четвертій частині посібника.

Попри будь-які вимоги держорганів завжди варто виходити із необхідності забезпечити захист людей, що цілком відповідає нормам ст. 13 Закону про охорону праці.

Своєю чергою рекомендації в інформаційних дописах та обов’язкові вимоги військових адміністрацій наразі можуть суперечити ухваленим урядом рішенням. У такому разі, а також тоді, коли зміст вимог є незрозумілим, радимо письмово звернутися за роз’ясненням до органу, який видав рішення, та отримати чітку відповідь (звісно, якщо її буде надано чиновниками).

Рівні загрози та на що саме реагувати

Підпункт 1 п. 1 Постанови № 1092 розділив загрозу на два рівні:

1. жовтий рівень – дронова загроза.
2. червоний рівень – ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза.

Важливо: рівень визначають за інформацією Повітряних Сил ЗСУ. Особа, яка відповідає на підприємстві за оповіщення персоналу / відвідувачів, не повинна самостійно оголошувати тривогу «жовтою» або «червоною», оцінивши кількість дронів у неофіційному каналі

Вимоги до сигналу «Повітряна тривога», зокрема його склад і тривалість для кожного рівня загрози, наведено в додатку до постанови № 1092 (див. тут ↓).

Ключові рекомендації:

1. У внутрішньому положенні / правилах / порядку слід визначити офіційні канали оповіщення для кожного об’єкта.
2. У документах важливо зафіксувати як окреме правило щось на кшталт наступного:

Якщо рівень не вказаний, сигнали суперечливі або зв’язок зник, завжди вважається, що рівень загрози червоний і спрацьовують усі алгоритми саме для такого рівня загрози.

1. Працівникам у разі безпосередньої небезпеки не варто очікувати нового повідомлення чи дозволу директора – це правило також варто зафіксувати у внутрішніх документах.

Висновки

1. Організовуючи роботу під час тривоги, враховуйте загальні вимоги охорони праці й цивільного захисту, правила постанови № 1092 та застосовні місцеві рішення.
2. Для кожної адреси перевірте чинність і сферу дії місцевих вимог. Порядок роботи має враховувати характер діяльності, присутність відвідувачів і можливості захисту людей.
3. Визначте офіційні канали оповіщення й відповідальних осіб. Працівники мають розуміти різницю між жовтим і червоним рівнями та знати, як діяти у разі зміни загрози.

(продовження тут)

Шаблони та зразки документів:

Наказ про затвердження плану дій під час повітряної тривоги

Інструкція про порядок дій працівників під час оголошення повітряної тривоги (постанова № 1092)

Наказ про перегляд і оновлення інструкцій з охорони праці

Журнал реєстрації інструктажів з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях

Акт перевірки доступності укриття, споруди подвійного призначення або безпечного простору

Брошури та чеклісти:

Практичний посібник «Повітряна тривога на підприємстві: готовий пакет документів та алгоритм дій роботодавця»

Читайте більше:

Робота під час повітряної тривоги (ч. 2): чи можна працювати за жовтого та червоного рівнів

Робота під час повітряної тривоги (ч. 3): укриття, безпечний простір і доступ до захисту

Робота під час повітряної тривоги (ч. 4): дії персоналу, відвідувачі та документи

Робота під час повітряної тривоги (ч. 5): права працівників, табель і оплата праці

Укриття, таблички та новий порядок дій: що роботодавцям треба змінити через нові правила тривоги з 18.09.2026

Повітряна тривога за новими правилами: що роботодавцям терміново змінити в документах

Жовтий і червоний рівні: що має змінити роботодавець на залізниці під час тривоги