зараз в етері

Безкоштовний вебінар: Немає укриття? Як працювати після 4 грудня. Держбюджет -2027, зарплатні ризики та індексація з 1 листопада & Втрата броні і дедлайни у ВО. Кадровий старт - 2027

Повітряна тривога за новими правилами: що роботодавцям терміново змінити в документах

Після запровадження жовтого та червоного рівнів загрози роботодавцям варто переглянути локальні акти та порядок дій працівників під час повітряної тривоги. Експерт пояснила, коли підприємство може продовжувати роботу, що робити за відсутності укриття та який алгоритм має діяти при червоному рівні

12

4792

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Нагадаємо, постановою КМУ від 04.09.2026 №1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» (далі – Постанова №1092) запроваджено диференційований підхід до повітряних тривог:


  1. жовтий рівень – дронова загроза;
  2. червоний рівень – ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза.


Адвокат Ганна Лисенко звернула увагу, що це означає для роботодавців:

старий внутрішній наказ із єдиною фразою «при оголошенні повітряної тривоги...» вже варто переглянути.


Тепер у локальних документах потрібно чітко розмежувати алгоритми дій працівників залежно від рівня загрози

Постанова №1092 передбачає можливість продовжувати діяльність під час жовтого рівня загрози. І це означає, що роботодавцям уже зараз варто перевірити свої внутрішні документи та правила поведінки працівників під час повітряної тривоги.

Коли підприємство може працювати під час жовтого рівня?

Постанова №1092 передбачає, що суб'єкти господарювання незалежно від форми власності можуть продовжувати діяльність під час жовтого рівня загрози, якщо у приміщенні, будівлі, споруді або на території є тимчасове чи постійне укриття для персоналу та відвідувачів.


Тобто наявність укриття стає принципово важливою умовою організації роботи.


Але можливість підприємства працювати під час тривоги не означає, що питання безпеки працівників відходить на другий план. Навпаки. Життя та здоров'я працівників мають бути пріоритетом.


Стаття 153 Кодексу законів про працю та ст. 13 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці» покладають саме на роботодавця обов'язок створити на робочому місці безпечні умови праці та забезпечити додержання вимог законодавства щодо охорони праці.

А якщо власного укриття немає?

Тут Постанова №1092 передбачає окремий перехідний механізм. Підприємство, де немає тимчасового або постійного укриття, може продовжувати діяльність під час жовтого рівня за погодженням із трудовим колективом.


Але лише тимчасово до облаштування укриття і не довше трьох місяців із дня набрання чинності Постановою №1092.


І тут у роботодавців виникає цілком практичне питання:

а як правильно отримати таке погодження трудового колективу?

Постанова №1092 окремої процедури не встановлює.


Тому Ганна Лисенко рекомендує провести збори трудового колективу та оформити їх рішення протоколом.


У протоколі варто зафіксувати:


  1. інформацію роботодавця про відсутність укриття;
  2. умови, за яких пропонується продовжувати роботу;
  3. порядок дій працівників при оголошенні небезпеки;
  4. результати голосування;
  5. саме рішення про погодження.


Після цього роботодавець може оформити відповідний організаційний наказ, ознайомити працівників.

А якщо оголошено червоний рівень?

Тут на першому місці життя та безпека працівників. Червоний рівень означає підвищену небезпеку: ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову атаку. Урядова модель передбачає при такому рівні припинення роботи та перехід людей до укриттів. Саме так нові правила роз'яснюють і органи державної влади.


Тому в локальному Положенні роботодавця варто прописати чіткий алгоритм:


  1. Працівники припиняють роботу.
  2. Відповідальна особа повідомляє працівників про червоний рівень загрози.
  3. Працівники негайно прямують до визначеного укриття за встановленим маршрутом.
  4. Відповідальні особи контролюють, щоб працівники та відвідувачі мали можливість безперешкодно потрапити до укриття.
  5. Робота поновлюється після отримання відповідного сигналу про закінчення небезпеки згідно із затвердженим роботодавцем алгоритмом.


Також можна переглянути режим роботи під час повітряної тривоги, замінити на дистанційну роботу або змішаний режим.


Тож, потрібно переглянути локальні акти роботодавця і створити реально робочий алгоритм:


  1. червоний → припиняємо роботу → переходимо до укриття;
  2. жовтий → діємо відповідно до умов Постанови №1092 та локального Положення;
  3. змінився рівень загрози → працівник уже знає, що робити, а не пише керівнику: «А нам зараз працювати чи йти?».


Від Редакції

Зверніть увагу: Кабмін розділив сигнал «Повітряна тривога» на червоний та жовтий рівні загрози, проте правила роботи суб’єктів господарювання прописав лише для жовтого рівня.


Прямої заборони продовжувати роботу під час червоного рівня загрози у постанові немає. Фактично червоний рівень у документі визначено як ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову загрозу, але що саме у цей час мають робити роботодавці та чи повинні вони обов’язково припиняти роботу – постанова не уточнює.


Є питання і щодо жовтого рівня. До 4 грудня 2026 року підприємства, у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на території яких немає тимчасового або постійного укриття, можуть продовжувати роботу за погодженням із трудовим колективом. Але після спливу тримісячного перехідного періоду такої можливості постанова вже не передбачає.


А що робити підприємству, якщо облаштувати укриття безпосередньо у будівлі або на своїй території технічно неможливо? Чи достатньо укриття, розташованого поруч, до якого працівники можуть швидко дістатися? Відповіді на ці питання постанова № 1092 також не дає.


І тут виникає ще одне цікаве питання: а що саме Кабмін розуміє під «тимчасовим або постійним укриттям»?


Окремого визначення понять «тимчасове укриття» та «постійне укриття» у постанові № 1092 немає. Ба більше, Кодекс цивільного захисту України використовує іншу термінологію та класифікацію об’єктів фонду захисних споруд. Зокрема, йдеться про сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, первинні (мобільні) укриття та найпростіші укриття.


Тому поки що не зовсім зрозуміло, які саме з цих об’єктів Кабмін мав на увазі, використовуючи у постанові № 1092 формулювання «тимчасове або постійне укриття», і яким вимогам таке укриття має відповідати.


Сподіваємося, найближчим часом ці питання будуть врегульовані окремими нормативними актами або принаймні роз’яснені компетентними органами.

Схожі публікації:


Уряд змінив правила роботи під час повітряних тривог: що зміниться для роботодавців та працівників

Нові правила під час повітряної тривоги: що зміниться з 10 вересня

12

4792

1

13

2

81

7

1159

52

2

168

2

99

3

106

2

203

2

163

3

154

1

92

4

1105

2

337

5

3652

3

233

1

54

5

4172

2

84

4

3485

4

1780