Робота під час повітряної тривоги (ч. 3): укриття, безпечний простір і доступ до захисту

1. Що вважати укриттям і безпечним простором
2. А що таке безпечний простір
3. Як забезпечити доступність і місткість укриття, зокрема в оренді
4. Висновки

Частина 1, частина 2, частина 3 – Ви тут, частина 4, частина 5

Що вважати укриттям і безпечним простором

Назви «підвал», «паркінг» або «бетонний модуль» самі по собі не показують, наскільки захищені люди всередині. Важливі конструкція, обладнання, технічний стан і підтверджені захисні властивості конкретного об’єкта.

Стаття 32 Кодексу цивільного захисту (далі – КЦЗ) розрізняє п’ять основних видів об’єктів для укриття населення. При цьому саме захисними спорудами цивільного захисту є сховища та протирадіаційні укриття. Разом з іншими наведеними в таблиці об’єктами вони утворюють фонд захисних споруд цивільного захисту.

Таблиця

* Приклади умовні. Паркінг, підвал чи модуль належить до відповідного виду лише за наявності належних характеристик та оформлення. Зовнішнього вигляду або таблички «Укриття» для такого висновку недостатньо

Ще пара особливостей:

1. Модульною може бути й конструкція ПРУ. Тому слід з’ясувати, що саме зазначено в документах: ПРУ чи первинне (мобільне) укриття. Цю відмінність прямо передбачає ст. 32 КЦЗ.
2. Укриття має зменшувати небезпеку від вибухової хвилі, уламків боєприпасу та інших наслідків вибуху. Ці захисні властивості важливі й під час артилерійських та інших обстрілів у районах бойових дій або наближених до бойових дій. Але сама назва об’єкта не дає підстав обіцяти захист від прямого влучання дрона, ракети чи снаряда. Можливості конкретної споруди визначають її конструкція та розрахункові характеристики.

Також радимо ознайомитися із роз’ясненнями ДСНС щодо видів та наповненості укриттів.

Увага! Години, які ми згадали в таблиці, характеризують передбачені умови перебування та захисту людей. «Не менше 48 годин» не означає, що після кожної тривоги потрібно залишатися в укритті дві доби. А «до 4 годин» не означає, що варто виходити назовні під час сигналу «Повітряна тривога», який триває довше цього часу. Для тривалих загроз потрібно завчасно передбачити придатне укриття та забезпечити його належними речами (вода, аптечка тощо). Звісно, також варто визначити порядок дій у разі ураження підприємства

А що таке безпечний простір

Як бачите, ми не назвали безпечний простір (за постановою КМУ «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» від 04.09.2026 № 1092, далі – постанова № 1092) серед окремих видів об’єктів фонду захисних споруд. Як сказано у постанові, це найбільш захищені зони у приміщенні, будівлі чи споруді, визначені та облаштовані на підставі розрахунків балансоутримувача. Вони мають захищати від побічної дії звичайних засобів ураження та визначеного надлишкового тиску вибуху. Просто назвати коридор або кімнату без вікон «безпечним простором» недостатньо – пп. 2 п. 1 постанови № 1092.

Універсального часу перебування для безпечного простору постанова не встановлює. Тому переносити на нього показники зі сховищ або інших укриттів не можна.

Так само слова «тимчасове або постійне укриття», які використовує постанова № 1092, не визначають самі по собі рівень захисту чи кількість годин перебування. Роботодавцю потрібно встановити, який саме об’єкт він використовує та які можливості цього об’єкта підтверджені документами. Тимчасовими укриттями можна назвати укриття, які наразі встановлюють біля АЗС, зупинок громадського транспорту тощо.

Наша рекомендація:

1. майте документи на наявні захисні об’єкти (за потреби зверніться до балансоутримувача);
2. за потреби залучіть компетентних проєктувальників для обстеження та розрахунків;
3. узгодьте межі, місткість, доступність до безпечного простору та визначте маршрути прямування до нього. За потреби проведіть навчання персоналу діям під час тривоги (хоча зараз і здається, що усі ми навчені – повірте, це далеко не так);
4. потрібний показник тиску слід отримати офіційно. Ані керівник, ані керівник СОП, ані кадровик не визначають його самостійно і не можуть оцінювати захист «на око».

Суб’єкти господарювання облаштовують безпечний простір у приміщеннях, будівлях чи спорудах, які не належать до споруд подвійного призначення або у складі яких відсутній безпечний простір. Його наявність декларують через інформування персоналу та відвідувачів. Як саме все оформити, читайте у наступній частині нашої статті.

Як забезпечити доступність і місткість укриття, зокрема в оренді

Те, що приміщення, у якому ви працюєте, є орендованим, не знімає з роботодавця обов’язку захищати працівників. Балансоутримувач виконує свої обов’язки щодо будівлі й об’єктів захисту, а роботодавець організовує безпечну роботу людей (статті 20 та 32 КЦЗ, ст. 13 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці»).

Перш за все слід погодити: хто відкриває укриття, кому воно доступне, яка його підтверджена місткість, як розподіляють потоки людей, хто допомагає маломобільним особам і що робити у разі відсутності відповідального. Для спільного укриття рахуйте всіх користувачів одночасно, а не кожного орендаря окремо.

Найближче міське укриття варто включити до маршрутів захисту. Проте його наявність «десь поруч» не доводить автоматично виконання умови пп. 2 п. 1 Постанови № 1092 про укриття на відповідному об’єкті. Перевірте реальний доступ, відстань, маршрут, узгодьте питання доступності укриття (воно закривається і потрібен ключ чи постійно відчинене тощо). В ідеалі це вже давно має бути на підприємствах, але якщо немає, радимо узгодити питання із місцевими органами влади або балансоутримувачами укриттів.

Якщо у вас виробництво, то за орієнтир беріть фактичну кількість людей у найбільшій зміні з урахуванням перетину змін, підрядників і водіїв.

Якщо ж об’єкт з відвідувачами, враховуйте також найбільшу одночасну кількість людей, яких потрібно захистити. Ви маєте знати, що потребу у фонді захисних споруд визначають за погодженням з органами місцевого самоврядування (ст. 20 КЦЗ).

Якщо місць бракує, варто завчасно зменшити одночасну присутність людей, переглянути змінність чи режим обслуговування, організувати додатковий захист. Можливо, варто додати до списку укриттів інші найближчі укриття.

Увага! Зачинене, непридатне або недоступне приміщення не забезпечує захисту лише тому, що позначене на плані

Найважливіша перевірка – перевірка доступності укриття на практиці. Пройдіть маршрут від робочого місця та входу для відвідувачів до місця укриття. Перевірте сходи, пороги, ширину проходів, двері, освітлення та можливість руху людини на кріслі колісному. Визначте помічників і спосіб супроводу за відсутності електроенергії – не будуйте єдиний маршрут на звичайному пасажирському ліфті (ба більше – від використання ліфтів під час повітряної тривоги точно варто відмовитися, особливо якщо немає резервної системи живлення).

Подбайте також, щоб повідомлення, які ви розміщуєте у себе, були доступні людям із порушеннями слуху та зору. Якщо людина фактично не може скористатися укриттям, одного запису в плані недостатньо: завчасно організуйте доступний варіант захисту. Це рекомендації для виконання вимог ст. 20 і 32 КЦЗ.

У четвертій частині посібника наведено два короткі алгоритми, за якими варто організувати роботу та перехід до укриттів. Наведені алгоритми варто пристосувати до конкретного об’єкта та закріпити в локальних документах.

Висновки

1. Перевірте статус і захисні властивості об’єкта за документами. Розрахунковий час перебування в укритті не визначає тривалості конкретної повітряної тривоги (ст. 32 Кодексу цивільного захисту).
2. Безпечний простір має бути визначений та облаштований на підставі розрахунків балансоутримувача. Самої назви «безпечна кімната» або відсутності вікон недостатньо (пп. 2 п. 1 постанови № 1092).
3. Перевірте місця захисту на практиці: місткість, відкриття входів, маршрути та доступність для маломобільних людей. Для спільного укриття враховуйте всіх одночасних користувачів.

Шаблони та зразки документів:

Акт перевірки доступності укриття, споруди подвійного призначення або безпечного простору

Наказ про призначення відповідальної особи за обслуговування та експлуатацію укриття

Журнал обліку перебування працівників в укритті під час повітряної тривоги

Інструкція про порядок дій працівників під час оголошення повітряної тривоги (постанова № 1092)

Наказ про затвердження плану дій під час повітряної тривоги

Брошури та чеклісти:

Практичний посібник «Повітряна тривога на підприємстві: готовий пакет документів та алгоритм дій роботодавця»

Читайте більше:

Робота під час повітряної тривоги (ч.1): основні правила та вимоги до роботодавців

Робота під час повітряної тривоги (ч. 2): чи можна працювати за жовтого та червоного рівнів

Укриття, таблички та новий порядок дій: що роботодавцям треба змінити через нові правила тривоги з 18.09.2026

Працюєте під час жовтого рівня тривоги? Оформіть погодження трудового колективу – зразок протоколу

Повітряна тривога за новими правилами: що роботодавцям терміново змінити в документах