
Експерт
Тетяна ДонецьАдвокат, шеф-редактор kadroland, експерт з питань трудового права, військового обліку і бронювання
Після зміни правил роботи під час повітряної тривоги роботодавцям важливо зрозуміти, коли можна продовжувати роботу, а коли працівників потрібно направляти до укриття. Кабмін визначив умови роботи при жовтому рівні загрози та запровадив поняття безпечного простору. Пояснюємо, як діяти на практиці й що варто оформити документально.

Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» від 04.09.2026 № 1092 (далі – Постанова № 1092) запровадила новий підхід до сигналу «Повітряна тривога»: тепер загрози поділяють на жовтий і червоний рівні:
Після останніх змін поділ за рівнями загроз поширюється на загальнодержавну, територіальні й місцеві автоматизовані системи централізованого оповіщення, а також спеціальні, локальні та об’єктові системи оповіщення (пп. 1 п. 1 Постанови № 1092, зі змінами, внесеними постановою КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2026 р. № 1092» від 15.09.2026 № 1128, далі – постанова №1128).
Чи можна працювати при жовтому рівні загрози?
Так.
Відповідно до пп. 2 п. 1 постанови №1092, підприємство може продовжувати діяльність при жовтому рівні загрози у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де наявні захисні споруди, тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів. Також працювати можна у приміщеннях, будівлях чи спорудах, які є спорудами подвійного призначення або у складі яких наявний безпечний простір. Окремої вимоги про погодження з трудовим колективом для роботи за цим правилом немає.
Водночас у разі встановлення жовтого рівня загрози суб’єкти господарювання незалежно від форми власності в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях яких відсутнє тимчасове або постійне укриття, можуть провадити свою діяльність за погодженням з трудовим колективом до облаштування укриття, але не довше ніж протягом трьох місяців з 04.09.2026. Також особливості провадження діяльності деяких суб’єктів господарювання можуть визначатися окремим рішенням КМУ (про них далі не говоримо).
Безпечний простір – це найбільш захищені зони у визначених балансоутримувачами приміщеннях, будівлях чи спорудах. Їх облаштовують у межах реалізованих об’ємно-планувальних рішень на підставі розрахунків балансоутримувачів. Такі зони мають захищати персонал та відвідувачів від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху, показник якого визначають Міноборони разом із Генеральним штабом Збройних Сил (пп. 2 п. 1 постанови №1092).
Тобто просто назвати будь-яку кімнату «безпечним простором» недостатньо: потрібні відповідні розрахунки й облаштування. Наявність безпечного простору балансоутримувач або суб’єкт господарювання декларує шляхом інформування персоналу та відвідувачів.
Суб’єкти господарювання облаштовують безпечний простір у приміщеннях, будівлях чи спорудах, які не належать до споруд подвійного призначення або у складі яких відсутній безпечний простір. Саме так новий обов’язок сформульовано в пп. 2 п. 1 постанови №1092 після змін, внесених постановою №1128.
Крім того, балансоутримувач і суб’єкти господарювання мають розмістити на входах до приміщень, будівель, споруд чи територій, їх зовнішніх стінах (огорожах) таблички розміром 100 × 60 см із відповідним написом: «Об’єкт забезпечений укриттям», «Об’єкт забезпечений безпечним простором» або «Об’єкт не забезпечений укриттям».
Також саме балансоутримувач та суб’єкти господарювання визначають порядок дій персоналу в разі сигналу «Повітряна тривога».
При оголошенні повітряної тривоги суб’єкт господарювання (балансоутримувач) зобов’язаний довести сигнал до персоналу та відвідувачів. І не важливо який саме рівень тривоги – сигнал має бути оголошено і за жовтого і за червоного рівня тривоги.
Водночас якщо підприємство не має умов для роботи за цим правилом, залишаються спеціальні перехідні правила.
Як ми вже сказали абз. 3 пп. 2 п. 1 постанови №1092 дозволяє підприємствам, у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях яких немає тимчасового або постійного укриття, тимчасово продовжувати роботу і без нього. Постанова №1128 цього перехідного правила не змінила.
Але для цього потрібно виконати дві умови:
Увага! Погодження трудового колективу не замінює виконання нових вимог щодо облаштування безпечного простору, інформування людей, визначення порядку дій персоналу та доведення сигналу тривоги
Для освітнього процесу діє окреме правило: при жовтому рівні він припиняється, крім закладів освіти, в яких є облаштовані захисні споруди цивільного захисту (пп. 3 п. 1 постанови №1092).
Ось тут і виникає найцікавіше питання.
Постанова №1092, досить детально розписує можливість продовження роботи при жовтому рівні, але окремого загального правила про продовження діяльності суб’єктів господарювання при червоному рівні не встановлює.
У постанові №1092 не зазначено, що при червоному рівні суб’єкти господарювання зобов’язані припинити діяльність.
Тому говорити, що саме постанова №1092 прямо заборонила роботу при червоному рівні, некоректно.
Водночас логіка документа дає підстави припустити, що його автори виходили саме з такого підходу:
Але намір авторів нормативного акта і його текст – не одне й те саме.
Тож оцінювати відповідальність роботодавця потрібно за конкретними порушеними нормами, а не лише за самим фактом роботи при червоному рівні.
Проте це зовсім не означає, що червоний рівень можна просто ігнорувати.
На роботодавця продовжують поширюватися загальні вимоги охорони праці та цивільного захисту.
За ст. 153 Кодексу законів про працю України на всіх підприємствах, в установах та організаціях мають створюватися безпечні та нешкідливі умови праці.
Крім того, обов’язки суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту визначені ст. 20 Кодексу цивільного захисту України.
Тому якщо при червоному рівні роботодавець просто залишає працівників на звичайних робочих місцях та не організовує їхні дії у разі небезпеки, ризики можуть виникати вже не через сам факт продовження роботи, а через порушення конкретних вимог охорони праці чи цивільного захисту.
Тому найбезпечніший підхід при червоному рівні – організувати перехід працівників до укриття. Якщо характер роботи та умови в укритті дозволяють, роботу можна продовжувати вже у безпечному місці.
Окреме питання – як оформити погодження трудового колективу, якщо підприємство користується перехідним правилом і хоче тимчасово працювати при жовтому рівні без укриття.
Постанова №1092 цього не пояснює. У ній немає ані форми погодження, ані процедури його отримання.
Тому найкращий практичний варіант – провести загальні збори трудового колективу та оформити прийняте рішення протоколом (зразок знайде у додатку до статті).
Працівників слід повідомити про питання, яке розглядатиметься, провести голосування та зафіксувати його результат.
У протоколі варто зазначити:
Саме такий протокол буде підтвердженням того, що роботодавець отримав передбачене постановою №1092 погодження трудового колективу.
Важливо: погодження колективу не скасовує права окремого працівника відмовитися від роботи за наявності небезпечної для життя чи здоров’я виробничої ситуації (ст. 153 КЗпП). Тож навіть за жовтої рівня працівник може відмовитися спрацювати і перейти до найближчого укриття
Додаток
Зразок протоколу погодження трудового колективу

Протокол загальних зборів трудового колективу щодо продовження роботи при жовтому рівні загрози
Схоже на тему:
Постанова №1158: що терміново має зробити роботодавець через нові правила повітряної загрози
«Жовтий» чи «червоний» рівень: як тепер працюватимуть лікарні під час повітряної тривоги
Чи може підприємство продовжувати роботу при жовтому рівні загрози після 04.09.2026
Уряд змінив правила роботи під час повітряних тривог: що зміниться для роботодавців та працівників
У 2026 році зарплата більшості заброньованих працівників має становити не менше 25 941 грн на місяць протягом усього строку бронювання. Проте не всі виплати допомагають виконати цю вимогу. Чи враховують премії та лікарняні під час перевірки зарплатного порогу та за яких умов бронювання можуть анулювати?

На порталі електронних послуг ПФУ оновили перегляд е-лікарняних. Тепер у картці електронного листка непрацездатності автоматично відображаються пов’язані заяви-розрахунки та повідомлення про виплату коштів застрахованим особам. Як скористатися новою функцією та чим вона спростить роботу бухгалтера і кадровика?

Роботодавці сподіваються на скасування постанови №1092 або відтермінування обмежень на роботу без укриття під час тривоги. Але жодне із цих рішень не усуне найсерйознішого ризику – кримінального провадження, якщо через порушення вимог безпеки постраждають працівники. Пояснюємо, чому припис ДСНС чи штраф Держпраці – не найгірший сценарій і що варто зробити вже зараз.

24 жовтня наказом №2291 Мінрозвитку оновило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані рф. Щоб кадровикам та бухгалтерам не довелося шукати інформацію серед понад 10 800 населених пунктів, ми створили зручний сервіс пошуку. А також постійно відстежуємо всі зміни та збираємо їх в окремій таблиці із зазначенням дат, номерів наказів і територій, яких вони стосуються

Під час мобілізації громадяни мають визначені законом обов’язки, а ТЦК та СП – повноваження щодо військового обліку й оповіщення. Де проходять межі цих повноважень, які дії можуть кваліфікувати як перешкоджання законній діяльності та яке покарання за це передбачено? Роз’яснили в Міноборони

Як правильно зберігати докази направлення до ТЦК та СП повідомлень про прийняття, звільнення, зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів? Це має бути окрема тека чи зберігатися разом зі списками персонального військового обліку?

Випускникам військових ліцеїв, які навчалися з 1 вересня 1992 року до 1 липня 1999 року, можуть зарахувати цей період до стажу військової служби, вислуги років і страхового стажу. Які документи підтверджуватимуть навчання та чи обов’язково мати припис військкомату або військове звання?

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16206, яким пропонують тимчасово обмежити місячні нарахування у публічному секторі на період воєнного стану. Для визначених працівників і посадовців пропонують встановити межу 10 мінімальних зарплат, а для членів наглядових рад держсектору – 5 мінімальних зарплат

Відстрочка від мобілізації не є безстроковою, якщо законна підстава для неї може змінитися або припинитися. Досягнення дитиною 18 років, зміна форми навчання, заборгованість з аліментів або припинення бронювання – у яких випадках відстрочку можуть скасувати та що потрібно контролювати?

П’ятирічний перехідний період завершився, але це не означає, що паперову трудову книжку потрібно списувати. Держпраці нагадала, які правила діють для роботодавців і працівників після 10 червня 2026 року

Облаштувати безпечний простір – не означає просто обрати кімнату з товстими стінами. Роботодавцям потрібно підтвердити його захисні властивості розрахунками. Як правильно провести обстеження будівлі та не помилитися з облаштуванням?

З 3 липня 2026 року сумісників у ліміті бронювання враховують лише за одним місцем роботи – там, де трудові відносини тривають довше. Новий функціонал у «Дії» для автоматичного визначення такого місця мав запрацювати до 1 вересня, але чи запрацював – далі

Як правильно зазначати в Табелі обліку робочого часу години роботи працівника: сумісник, неповний робочий час. Використовується позначення «РС» для працівника основного з неповним робочим тижнем. Чи не буде помилкою використовувати це позначення і для сумісника? Чи ввести нове позначення?

Під час завантаження Відомості персонального військового обліку з реєстру «Оберіг» через портал «Дія» юридичні особи можуть побачити актуальні статуси військового обліку працівників, зокрема інформацію про порушення. Для роботодавців ці дані важливі не лише для контролю військового обліку, а й у контексті бронювання працівників

Графік відпусток на 2027 рік визначає черговість надання щорічних відпусток працівникам та складається з урахуванням вимог законодавства. Дізнайтеся, коли потрібно затвердити графік відпусток на 2027 рік, хто його погоджує та в якій формі оформити документ.

В Україні змінюють підхід до надання державної соціальної допомоги. Закон про базову соціальну допомогу вже набув чинності, однак нові правила запрацюють із 1 січня 2028 року. Кого стосуватимуться зміни, як визначатимуть розмір допомоги та як її оформити – в інфографіці
