
Експерт
Тетяна ДонецьАдвокат, шеф-редактор kadroland, експерт з питань трудового права, військового обліку і бронювання
Наразі для роботодавця одним із ключових запитань є: коли можна продовжувати роботу, а коли працівників усе-таки потрібно направляти до укриття? Кабмін визначив умови роботи при жовтому рівні загрози та запровадив поняття безпечного простору. Сьогодні розберемося, як діяти роботодавцю без зайвих ризиків

Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» від 04.09.2026 № 1092 (далі – Постанова № 1092) запровадила новий підхід до сигналу «Повітряна тривога»: тепер загрози поділяють на жовтий і червоний рівні:
Після останніх змін поділ за рівнями загроз поширюється на загальнодержавну, територіальні й місцеві автоматизовані системи централізованого оповіщення, а також спеціальні, локальні та об’єктові системи оповіщення (пп. 1 п. 1 Постанови № 1092, зі змінами, внесеними постановою КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2026 р. № 1092» від 15.09.2026 № 1128, далі – постанова №1128).
Чи можна працювати при жовтому рівні загрози?
Так.
Відповідно до пп. 2 п. 1 постанови №1092, підприємство може продовжувати діяльність при жовтому рівні загрози у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де наявні захисні споруди, тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів. Також працювати можна у приміщеннях, будівлях чи спорудах, які є спорудами подвійного призначення або у складі яких наявний безпечний простір. Окремої вимоги про погодження з трудовим колективом для роботи за цим правилом немає.
Водночас у разі встановлення жовтого рівня загрози суб’єкти господарювання незалежно від форми власності в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях яких відсутнє тимчасове або постійне укриття, можуть провадити свою діяльність за погодженням з трудовим колективом до облаштування укриття, але не довше ніж протягом трьох місяців з 04.09.2026. Також особливості провадження діяльності деяких суб’єктів господарювання можуть визначатися окремим рішенням КМУ (про них далі не говоримо).
Безпечний простір – це найбільш захищені зони у визначених балансоутримувачами приміщеннях, будівлях чи спорудах. Їх облаштовують у межах реалізованих об’ємно-планувальних рішень на підставі розрахунків балансоутримувачів. Такі зони мають захищати персонал та відвідувачів від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху, показник якого визначають Міноборони разом із Генеральним штабом Збройних Сил (пп. 2 п. 1 постанови №1092).
Тобто просто назвати будь-яку кімнату «безпечним простором» недостатньо: потрібні відповідні розрахунки й облаштування. Наявність безпечного простору балансоутримувач або суб’єкт господарювання декларує шляхом інформування персоналу та відвідувачів.
Суб’єкти господарювання облаштовують безпечний простір у приміщеннях, будівлях чи спорудах, які не належать до споруд подвійного призначення або у складі яких відсутній безпечний простір. Саме так новий обов’язок сформульовано в пп. 2 п. 1 постанови №1092 після змін, внесених постановою №1128.
Крім того, балансоутримувач і суб’єкти господарювання мають розмістити на входах до приміщень, будівель, споруд чи територій, їх зовнішніх стінах (огорожах) таблички розміром 100 × 60 см із відповідним написом: «Об’єкт забезпечений укриттям», «Об’єкт забезпечений безпечним простором» або «Об’єкт не забезпечений укриттям».
Також саме балансоутримувач та суб’єкти господарювання визначають порядок дій персоналу в разі сигналу «Повітряна тривога».
При оголошенні повітряної тривоги суб’єкт господарювання (балансоутримувач) зобов’язаний довести сигнал до персоналу та відвідувачів. І не важливо який саме рівень тривоги – сигнал має бути оголошено і за жовтого і за червоного рівня тривоги.
Водночас якщо підприємство не має умов для роботи за цим правилом, залишаються спеціальні перехідні правила.
Як ми вже сказали абз. 3 пп. 2 п. 1 постанови №1092 дозволяє підприємствам, у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях яких немає тимчасового або постійного укриття, тимчасово продовжувати роботу і без нього. Постанова №1128 цього перехідного правила не змінила.
Але для цього потрібно виконати дві умови:
Увага! Погодження трудового колективу не замінює виконання нових вимог щодо облаштування безпечного простору, інформування людей, визначення порядку дій персоналу та доведення сигналу тривоги
Для освітнього процесу діє окреме правило: при жовтому рівні він припиняється, крім закладів освіти, в яких є облаштовані захисні споруди цивільного захисту (пп. 3 п. 1 постанови №1092).
Ось тут і виникає найцікавіше питання.
Постанова №1092, досить детально розписує можливість продовження роботи при жовтому рівні, але окремого загального правила про продовження діяльності суб’єктів господарювання при червоному рівні не встановлює.
У постанові №1092 не зазначено, що при червоному рівні суб’єкти господарювання зобов’язані припинити діяльність.
Тому говорити, що саме постанова №1092 прямо заборонила роботу при червоному рівні, некоректно.
Водночас логіка документа дає підстави припустити, що його автори виходили саме з такого підходу:
Але намір авторів нормативного акта і його текст – не одне й те саме.
Тож оцінювати відповідальність роботодавця потрібно за конкретними порушеними нормами, а не лише за самим фактом роботи при червоному рівні.
Проте це зовсім не означає, що червоний рівень можна просто ігнорувати.
На роботодавця продовжують поширюватися загальні вимоги охорони праці та цивільного захисту.
За ст. 153 Кодексу законів про працю України на всіх підприємствах, в установах та організаціях мають створюватися безпечні та нешкідливі умови праці.
Крім того, обов’язки суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту визначені ст. 20 Кодексу цивільного захисту України.
Тому якщо при червоному рівні роботодавець просто залишає працівників на звичайних робочих місцях та не організовує їхні дії у разі небезпеки, ризики можуть виникати вже не через сам факт продовження роботи, а через порушення конкретних вимог охорони праці чи цивільного захисту.
Тому найбезпечніший підхід при червоному рівні – організувати перехід працівників до укриття. Якщо характер роботи та умови в укритті дозволяють, роботу можна продовжувати вже у безпечному місці.
Окреме питання – як оформити погодження трудового колективу, якщо підприємство користується перехідним правилом і хоче тимчасово працювати при жовтому рівні без укриття.
Постанова №1092 цього не пояснює. У ній немає ані форми погодження, ані процедури його отримання.
Тому найкращий практичний варіант – провести загальні збори трудового колективу та оформити прийняте рішення протоколом (зразок знайде у додатку до статті).
Працівників слід повідомити про питання, яке розглядатиметься, провести голосування та зафіксувати його результат.
У протоколі варто зазначити:
Саме такий протокол буде підтвердженням того, що роботодавець отримав передбачене постановою №1092 погодження трудового колективу.
Важливо: погодження колективу не скасовує права окремого працівника відмовитися від роботи за наявності небезпечної для життя чи здоров’я виробничої ситуації (ст. 153 КЗпП). Тож навіть за жовтої рівня працівник може відмовитися спрацювати і перейти до найближчого укриття
Додаток
Зразок протоколу погодження трудового колективу

На сайті СПО об’єднань профспілок оприлюднили проєкт постанови Уряду, яким пропонують встановити співвідношення рангів службовців місцевого самоврядування з рангами держслужбовців, дипломатичними рангами, військовими та спеціальними званнями. Проєкт передбачає 16 додатків із відповідними співвідношеннями

ТЦК може оштрафувати посадову особу підприємства за порушення порядку ведення військового обліку без проведення перевірки. Але якщо порушень декілька – чи буде окремий штраф за кожне? Розбираємося, коли ТЦК може накласти штраф без перевірки та як у такому разі застосовується ст. 36 КУпАП щодо кількості штрафів.

Працівник працює у нас за сумісництвом і влаштувався 15 вересня ще на одне критично важливе підприємство. Що тепер з ним робити і хто має враховувати його для визначення ліміту бронювання?

Ваш працівник отримав інвалідність. Це означає, що включаються певні трудові гарантії та виникає право на певні податкові пільги. Але з якої дати їх застосовувати? Сьогодні розберемо цю ситуацію детально
У працівника є відстрочка, але в «Резерв+» відображається червона стрічка про порушення. Чи можуть його затримати на вулиці та доставити до ТЦК? Чи можна сподіватися, що така людина з відстрочкою їм не цікава?

Статуси в «Резерв+» можуть показувати значно більше, ніж просто наявність чи відсутність порушення. Водночас у мережі поширюють «розшифровку» статусів – зелений, жовтий і червоний. Але чи дійсно саме так працюють ці позначки в застосунку? Розбираємося, які статуси насправді можна побачити в «Резерв+» та що вони означають

Близько 70% українських компаній досі використовують російські програми, що створює ризики для безпеки даних і підтримує економіку країни-агресора. Мінцифри зібрало українські альтернативи від резидентів Дія.City – від CRM та HR-систем до бухгалтерії, ERP і кібербезпеки. Розповідаємо, які рішення пропонують для заміни звичного російського софту та де шукати українські продукти

Після перевірки стану військового обліку роботодавець має організувати усунення виявлених недоліків та видати відповідний наказ. Дізнайтеся, у які строки потрібно повідомити про усунення недоліків і коли доцільно оформити такий наказ.

Отримання повістки не означає автоматичної мобілізації. Повістка – це офіційний виклик до ТЦК та СП, але її мета може бути різною. Тому перш за все варто перевірити, яка саме мета виклику зазначена у повістці

Не всі записи з паперової трудової книжки автоматично потрапляють до електронної. Якщо трудову не оцифровано, відомості про стаж не зникають, але під час призначення пенсії можуть виникнути додаткові клопоти з їх підтвердженням. Пояснюємо, що потрібно зробити працівнику та як перевірити результат оцифрування на порталі ПФУ

Для професії «Інспектор праці» пропонують окремий професійний стандарт із конкретними вимогами до освіти та професійної кваліфікації. У проєкті визначили, хто зможе здобути цю кваліфікацію, які завдання входитимуть до роботи інспектора та які вимоги встановлять до його професійного розвитку. Розбираємо, що саме передбачили та що важливо знати вже зараз

До 18 вересня триває обговорення проєкту постанови ПФУ, який визначає порядок повідомлення про набуття або втрату статусу підприємства трудової інтеграції осіб з інвалідністю чи підприємства захищеного працевлаштування. Проєкт передбачає нові форми повідомлень і заяв, а подавати їх пропонують через вебпортал ПФУ, Дію або в паперовій формі
