Робота під час тривоги: що не зміниться, навіть якщо постанову №1092 скасують

1. Чому скасування постанови №1092 не усуває головного ризику
2. Згода трудового колективу не звільняє від відповідальності
3. Припис ДСНС і штраф Держпраці – не найгірший сценарій
4. Кримінальна відповідальність на реальних прикладах
5. Що роботодавцю зробити вже зараз
6. Висновки

Чому скасування постанови №1092 не усуває головного ризику

На урядовому порталі вже є петиція про скасування норм постанови №1092 щодо обов’язкової зупинки бізнесу під час тривоги. Мінекономіки також повідомило про підготовку змін, зокрема обговорення подовження перехідного періоду, який завершується 4 грудня.

Невдоволення бізнесу зрозуміле. Усім нам хочеться, щоб держава подбала про доступні укриття, зрозумілі правила й допомогу в їх виконанні, а не перекладала весь тягар захисту людей на роботодавців. Особливо коли бізнес орендує приміщення і не може самостійно перебудувати підвал чи звести сховище.

Останній тиждень усі говорять і чекають на відтермінування обмежень щодо роботи під час тривоги або скасування постанови. Але навіть якщо ці очікування справдяться, обов’язок забезпечувати безпечні умови праці залишиться. А разом із ним – і ризик кримінального провадження, якщо працівники постраждають, а до роботодавця виникнуть питання щодо вжитих заходів безпеки.

Обов’язок створювати безпечні умови праці встановлений ст. 153 КЗпП та ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Планування дій на випадок надзвичайних ситуацій передбачене ст. 130 Кодексу цивільного захисту України.

Всі ці згадані норми й вимоги діяли задовго до постанови КМУ «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» від 04.09.2026 №1092 (далі – Постанова №1092).

Згода трудового колективу не звільняє від відповідальності

Ми вже розповідали, що Постанова №1092 дозволяє до облаштування укриття, але не довше ніж до 4 грудня, працювати без нього під час жовтого рівня загрози за погодженням із трудовим колективом. Таке погодження можна оформити протоколом загальних зборів трудового колективу.

Але цей протокол не є індульгенцією для роботодавця. Згода працівників не скасовує обов’язку дбати про їхню безпеку. Якщо люди постраждають, у межах кримінального провадження перевірятимуть, які заходи захисту вжили посадові особи, а не лише наявність протоколу. Самого аргументу «вони погодилися працювати» для захисту від відповідальності недостатньо.

Припис ДСНС і штраф Держпраці – не найгірший сценарій

Найважчий сценарій – коли під час обстрілу в офісі, цеху чи на території підприємства страждають працівники. Тоді документи й дії посадових осіб можуть опинитися «під лупою» слідства.

Накази, акти, протоколи, інструкції, схеми проходу до укриття та вказівки керівника можуть стати доказами у кримінальному провадженні. Належно оформлені документи разом із підтвердженням їх виконання допоможуть показати, які заходи роботодавець вжив для захисту людей. Тому, навіть якщо ви очікуєте змін до Постанови №1092, радимо вже зараз підготувати необхідні документи, ознайомити з ними працівників і забезпечити виконання передбачених заходів. Які саме документи варто оформити – розповімо далі.

Кримінальна відповідальність на реальних прикладах

Кримінальна відповідальність, про яку згадували вище, це не суто теоретичне припущення. Наприклад, після удару по ТЦ «Амстор» у Кременчуці 27 червня 2022 року розпочали розслідування за ч. 2 ст. 367 ККУ – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Прокуратура повідомила, що перевірятиме заходи цивільного захисту працівників і відвідувачів, вжиті службовими особами центру. Про це є повідомлення Офісу генпрокурора та публікація у відкритому доступі.

Для нашої теми показовий уже сам факт відкриття провадження: заходи захисту людей, вжиті адміністрацією, стали предметом кримінального розслідування. І це сталося за кілька років до появи Постанови №1092.

Залежно від обставин може постати й питання застосування ст. 271 ККУ – порушення вимог законодавства про охорону праці. Якщо таке порушення спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, можливе позбавлення волі на строк до семи років.

Водночас навіть найтяжчі наслідки обстрілу не означають автоматичної вини керівника. Для кримінальної відповідальності необхідно довести конкретне порушення, вину та причинний зв’язок із наслідками.

Що роботодавцю зробити вже зараз

Де можливо – варто оформити дистанційну роботу. Якщо завдання можна виконувати поза офісом, зменште потребу перебувати на об’єкті. Узгодьте порядок зв’язку та повідомлення про перерву через небезпеку. Не вимагайте залишатися онлайн або брати участь у нараді дорогою до укриття.

Є підвал чи цоколь – перевірте можливість облаштування безпечного простору. Разом із власником або балансоутримувачем залучіть фахівців з обстеження будівельних конструкцій та інженера-конструктора. Потрібне письмове розрахункове обґрунтування захисних властивостей приміщення. Самого наказу керівника чи наявності «двох стін» недостатньо. Про це ми розповідали тут.

Якщо власного укриття немає – перевірте доступне поруч. Узгодьте доступ із власником або балансоутримувачем, перевірте місткість і маршрут. Домовленості зафіксуйте письмово, результати перевірки доступності – актом.

Організуйте дії під час тривоги щодо тих працівників, які не працюють віддалено:

1. видайте наказ, призначте відповідальних та осіб, які їх заміщують;
2. затвердьте порядок оповіщення, припинення роботи та переходу до укриття;
3. підготуйте інструкції для працівників і правила для відвідувачів;
4. розмістіть потрібні таблички та схему маршруту;
5. проведіть інструктаж із фіксацією ознайомлення і практичне тренування;
6. передбачте допомогу маломобільним людям та безпечне зупинення обладнання.

Документуйте те, що реально зробили. Накази, інструктажі, перевірений маршрут і забезпечений доступ допоможуть підтвердити вжиті заходи.

Щоб не розробляти документи з нуля, можна скористатися нашим практичним посібником «Повітряна тривога на підприємстві: готовий пакет документів та алгоритм дій роботодавця».

Висновки

Ініціювати й агітувати за підтримання петицій можна. Домагатися зміни правил теж можна. Проте відкладати оформлення документів і вжиття заходів щодо захисту людей – небезпечно. Ризик кримінального провадження існує й до 4 грудня, й після нього не зникне лише через скасування Постанови №1092.

Запрошуємо 10 листопада на наш безкоштовний вебінар, де більш детально поговоримо про роботу під час повітряної тривоги й про заходи, що можуть убезпечити роботодавця.

Читайте більше:

Не кожна кімната – безпечний простір: як роботодавцю підтвердити захисні властивості приміщення

Немає укриття на підприємстві: чи можна користуватися найближчою захисною спорудою

Робота під час повітряної тривоги (ч.1): основні правила та вимоги до роботодавців

Робота під час повітряної тривоги (ч. 2): чи можна працювати за жовтого та червоного рівнів

Робота під час повітряної тривоги (ч. 3): укриття, безпечний простір і доступ до захисту

Робота під час повітряної тривоги (ч. 4): дії персоналу, відвідувачі та документи

Без обмеження строку та за згодою працівника: як пропонують змінити правила роботи під час «жовтого» рівня загрози

Укриття на підприємстві: бізнесу планують продовжити строк облаштування

В Україні обмежили доступ сторонніх до укриттів у закладах освіти: нові правила з 21.10

Кабмін запустив експеримент зі швидкого зведення посилених укриттів: до проєкту можуть долучитися підприємства