Розслідування нещасного випадку в умовах воєнного стану: інструкція для роботодавців

1. Які нещасні випадки підлягають розслідуванню
2. Порядок повідомлення про нещасний випадок
3. Склад спеціальної комісії, та особливості її формування
4. Обов'язки спеціальної комісії
5. Кому надсилати матеріали спеціального розслідування
6. Документи, що належать до матеріалів спеціального розслідування
7. Неможливо утворити комісію або закінчити розслідування – як діяти
8. Висновки

Які нещасні випадки підлягають розслідуванню

Нещасні випадки, що сталися з працівниками внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо) (далі – нещасні випадки), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я) за місцем їх настання.

Проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів і ступеню його сп’яніння не здійснюється (п. 141¹⁵ Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337, далі – Порядок).

Розслідування нещасних випадків, що сталися в районі воєнних (бойових) дій під час виконання трудових обов’язків за обставин, які не належать до воєнних (бойових) дій, проводиться комісією (спеціальною комісією) у складі, визначеному пунктами 13 і 15 Порядку відповідно.

Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, зокрема з можливою інвалідністю потерпілого, проводить комісія підприємства без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці, передбаченого п. 10 Порядку.

За потреби строк розслідування може бути обґрунтовано продовжений роботодавцем до отримання необхідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо без відповідного письмового погодження з територіальним органом Держпраці.

Коли роботодавець не має можливості утворити комісію та забезпечити проведення розслідування нещасного випадку, обов’язок щодо проведення такого розслідування покладено на відповідний територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку або місцезнаходженням суб’єкта господарювання, працівником якого є потерпілий (п. 141¹⁶ Порядку).

Порядок повідомлення про нещасний випадок

У разі настання нещасного випадку заклад охорони здоров’я надає протягом однієї доби екстрене повідомлення:

1. територіальному органу Держпраці;
2. територіальному органу Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) за місцем настання нещасного випадку;
3. суб’єкту господарювання, працівником якого є потерпілий.

Повідомлення, за формою згідно з додатком 1 до Порядку, надається в паперовій та / або електронній формі.

Після отримання інформації про нещасний випадок роботодавець подає протягом доби повідомлення про нещасний випадок:

1. територіальному органу Держпраці;
2. територіальному органу ПФУ;
3. військовій адміністрації (військово-цивільній адміністрації, місцевій держадміністрації чи органу місцевого самоврядування);
4. первинній організації профспілки, а у разі відсутності профспілки – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
5. органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності – територіальному профоб’єднанню за місцем настання нещасного випадку.

Повідомлення, за формою згідно з додатком 2 до Порядку, надається письмово або електронною поштою.

Склад спеціальної комісії, та особливості її формування

Територіальний орган Держпраці протягом одного робочого дня з дня отримання повідомлення про нещасний випадок утворює комісію із спеціального розслідування, у складі:

1. посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії);
2. представник територіального органу ПФУ,
3. представник військової адміністрації (військово-цивільної адміністрації, місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування);
4. лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння).

Увага! Це мінімальний склад комісії. Згідно роз’яснень Держпраці, під час розслідування нещасних випадків в зоні воєнних (бойових) дій виникала ситуація з тотальною відсутністю роботодавців. Але є нещасні випадки і є потерпілі. Тому проблеми починаються відразу, так як неможливо утворити комісію. Щоб розв’язати цю проблему у правовому полі і було запропоновано такий варіант складу комісії. Адже представники Держпраці, ПФУ та військово-цивільної адміністрації – точно є на місці.

Якщо роботодавці і профспілки спроможні приймати участь у розслідуванні, то вони включаються до складу комісії (п. 141¹⁹ Порядку).

Інформація про призначення розслідування нещасного випадку, хід проведення розслідування та його результати може надаватися головою спеціальної комісії потерпілому (членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі) з використанням усіх наявних засобів зв’язку (за попереднім їх повідомленням, про що зазначається в протоколі засідання комісії), в тому числі в електронній формі.

Обов'язки спеціальної комісії

Спеціальна комісія зобов’язана:

1. провести в будь-якому придатному приміщенні або з використанням конференц-зв’язку (дистанційно) засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4 до Порядку;
2. обстежити місце, в якому стався нещасний випадок (за можливості), та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5 до Порядку;

Коли комісія із спеціального розслідування не має доступу на територію підприємства у зв’язку з веденням бойових дій або його тимчасовою окупацією такий протокол складають на підставі акту, складеного роботодавцем у довільній формі. В ньому роботодавець фіксує обстановку на робочому місці, стан машин, механізмів, обладнання, устатковання, у якому вони перебували на момент настання нещасного випадку, використовуючи для цього наявну технічну документацію, дані бухгалтерського обліку, копії документів, що підтверджують право власності на майно (у разі знищення їх оригіналів), фото- та/або відеоматеріали, які перебувають у його розпорядженні, пояснення свідків тощо (у такому випадку в протоколі огляду місця, в якому стався нещасний випадок, робиться відповідна відмітка із зазначенням документів, на підставі яких його було складено). Тобто мова йде не про виїзд на місце події, а про складання протоколу на підставі документів і даних від роботодавця

1. одержати за можливості, зокрема з використанням доступних засобів зв’язку, пояснення від роботодавця, його представників, посадових осіб, інших працівників підприємства, потерпілого та зафіксувати їх письмово згідно з додатком 7 до Порядку, опитати свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього, та зафіксувати письмово результати опитування згідно з додатком 8 до Порядку;

Пояснення та результати опитування обов’язково засвідчуються підписом члена спеціальної комісії, який їх проводив

1. розглянути наявні документи та матеріали стосовно нещасного випадку та у разі потреби надіслати відповідні запити, які стосуються потерпілого та обставин нещасного випадку;
2. залучити військових експертів або представників інших вузькопрофільних спеціалізованих організацій для підготовки висновків щодо причин та обставин настання нещасного випадку (за необхідності);
3. визначити вид події, що призвела до нещасного випадку, та причини нещасного випадку відповідно до Класифікатора, згідно з додатком 9 до Порядку;

Для визначення виду події, що призвела до нещасного випадку, слід застосовувати код 23 – події суспільного життя (оголошена та неоголошена війна). Для визначення причин такого нещасного випадку слід застосовувати код 42 – соціальний конфлікт (оголошена та неоголошена війна)

1. з’ясувати обставини настання нещасного випадку;
2. визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом;
3. скласти акти за формою Н-1 згідно з додатком 11¹ до Порядку у кількості, визначеній рішенням спеціальної комісії, а у разі настання групового нещасного випадку – акти за формою Н-1 щодо кожного потерпілого;
4. розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1, а у разі незгоди члена спеціальної комісії із змістом розділів 4, 5 і 7 такого акта — обов’язково підписати такі акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово і містить обґрунтовані пропозиції до змісту розділів 4, 5 і 7 акта (окрема думка додається до таких актів та є їх невід’ємною частиною);
5. надати протягом 5 робочих днів після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику Держпраці або її територіального органу, що утворив спеціальну комісію, для їх розгляду та затвердження (п. 141²¹ Порядку).

Зазначені акти та матеріали розслідування можуть бути надіслані з використанням усіх наявних засобів зв’язку, в тому числі електронною поштою.

Увага! У разі зникнення працівника підприємства під час виконання трудових обов’язків у районі воєнних (бойових) дій комісією із спеціального розслідування застосовуються положення п.40 Порядку

Кому надсилати матеріали спеціального розслідування

Протягом трьох робочих днів після формування матеріалів розслідування роботодавець повинен надіслати їх:

1. Держпраці та її територіальному органові за місцем настання нещасного випадку;
2. територіальному органові ПФУ за місцем реєстрації підприємства;
3. органові Національної поліції (у разі настання нещасного випадку, що призвів до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків);
4. профспілковому органу вищого рівня або територіальному об’єднанню професійних спілок;
5. іншим підприємствам, представники яких брали участь у проведенні розслідування (у разі необхідності).

У разі неможливості роботодавцем сформувати матеріали спеціального розслідування та надіслати їх адресатам такий обов’язок покладається на територіальний орган Держпраці, що утворив комісію.

Потерпілому, членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі надають акт за формою Н-1 (п. 141²⁴ Порядку).

Документи, що належать до матеріалів спеціального розслідування

До матеріалів спеціального розслідування належать такі документи та їх копії:

1. екстрене повідомлення закладу охорони здоров’я про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (за наявності);
2. повідомлення роботодавця про нещасний випадок, інформація, отримана від правоохоронних органів чи з інших джерел (звернення юридичних і фізичних осіб тощо), рішення (постанова) суду про проведення розслідування або про встановлення факту настання нещасного випадку;
3. копія наказу про утворення спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку;
4. копія наказу про продовження строку розслідування нещасного випадку (за наявності);
5. примірник (копія) акта за формою Н-1;
6. протоколи засідання спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку;
7. протокол огляду місця, в якому стався нещасний випадок;
8. ескіз місця, в якому стався нещасний випадок, необхідні плани, схеми, фотознімки такого місця, пошкоджених об’єктів, устатковання, інструментів тощо (за наявності);
9. пояснення та протоколи опитування посадових осіб, потерпілих, свідків нещасного випадку та інших осіб;
10. довідка про діагноз, причини смерті або характер і ступінь тяжкості травми потерпілого;
11. запити роботодавцю, підприємствам, установам та організаціям про надання відповідної інформації та документів, що стосуються потерпілого та нещасного випадку;
12. відповіді (висновки) роботодавця, підприємств, установ та організацій.

Інші документи, що стосуються обставин і причин нещасного випадку, долучаються до матеріалів розслідування за рішенням спеціальної комісії (п. 141²⁵ Порядку).

У порівнянні із загальним Порядком, перелік документів, що належать до матеріалів розслідування зменшено з 26 до 12.

Неможливо утворити комісію або закінчити розслідування – як діяти

Якщо неможливо утворити комісію та провести розслідування (спеціальне розслідування) через загрозу життю та здоров’ю членам комісії, пов’язану з веденням воєнних (бойових) дій роботодавець та відповідний територіальний орган Держпраці в максимально можливому обсязі збирають, фіксують та систематизують інформацію, про нещасний випадок на виробництві, з метою його подальшого розслідування відповідно до вимог Порядку після припинення воєнних (бойових) дій або заходів правового режиму надзвичайного стану (п. 141²⁷ Порядку).

Коли виникає загроза життю та здоров’ю членам комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування нещасного випадку, що вже розпочалося, таке розслідування може бути зупинене наказом роботодавця, Держпраці або її територіального органу, який утворив комісію, з підстав ведення воєнних (бойових) дій та продовжене на період до припинення воєнних (бойових) дій або заходів правового режиму надзвичайного стану (п. 141²⁷ Порядку).

Висновки

1. Нещасні випадки, що сталися внаслідок воєнних (бойових) дій підлягають спецрозслідуванню, незалежно від ступеня тяжкості травм.
2. Діє механізм призупинення розслідування нещасних випадків, які уже розпочаті та незавершені через активні бойові дії.
3. Значно спрощений перелік документів, що належать до матеріалів розслідування.

Віктор СТЕПАНОВИЧ, редактор kadroland