Продовжено воєнний стан: кадровику, готуй нові накази!
Почнемо з важливої події: Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який уже затверджений Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, воєнний стан продовжено до 5 ранку 20 травня 2023 року. А це означає, що ми продовжуємо застосовувати Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який доповнює трудове законодавство і застосовується виключно під час воєнного стану. Що головне слід пам’ятати кадровикам із Закону № 2136?
Перш за все нагадаю, що під час воєнного стану не має поняття святкових і неробочих днів у контексті трудового законодавства. Тому 8 березня 2023 року, 16 квітня (це Пасха), 1 і 9 травня 2023 року вважаються звичайними календарними днями – робочими або вихідними залежно від графіка роботи вашого підприємства. Оскільки немає святкових і неробочих днів, то відповідно і не підлягають скороченню на одну годину передсвяткові дні.
І це слід врахувати при визначенні графіку роботи підприємства та затвердженні норми тривалості робочого часу в березні, квітні та травні 2023 року. Отже, норма тривалості робочого часу для стандартної п’ятиденки з двома вихідними днями в суботу та неділю становить: для березня – 23 робочі дні та 184 години, для квітня – 20 робочих днів і 160 годин, для травня – 23 робочі дні та 184 години. На підприємстві слід видати наказ про норму тривалості робочого часу для цих місяців.
При визначенні періоду щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей 8 березня, 16 квітня, а також 1 і 9 травня слід враховувати як звичайні календарні дні, не збільшуючи період щорічної відпустки або соцвідпустки на дітей. Наприклад, працівнику надається щорічна основна відпустка з 1 березня 2023 року тривалістю 14 календарних днів. Її період – з 1 по 14 березня, тобто рівно 14 календарних днів попри те, що фактично на цей період припадає 8 березня.
Крім того, відпустка без збереження зарплати через воєнний стан, яку може бути надано всім без винятку працівникам на підставі ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 може бути оформлена по 19 травня 2023 року включно.
Відпустка без збереження зарплати, яка надається виключно працівникам за кордоном і зі статусом ВПО відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 тривалістю 90 календарних днів, також може бути оформлена по 19 травня 2023 року включно.
Крім того, оскільки діє воєнний стан, то призупинення дії трудового договору також залишається можливим, якщо обидві сторони (і працівник, і роботодавець) не можуть виконувати свої зобов’язання за трудовим договором.
Мобілізація продовжена: дії роботодавця
До 20 травня 2023 року продовжено не тільки воєнний стан. Указом Президента України від 06.02.2023 № 59/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який затверджено Законом України від 07.02.2023 № 2916-IX, період проведення загальної мобілізації також продовжено до 20 травня 2023 року. Нагадаю, що за працівниками, призваними за призовом під час мобілізації зберігається місце роботи та посада. У роботодавця в загальному випадку, якщо ми не говоримо про педагогів, більше немає обов’язку зберігати за працівником середній заробіток. Проте роботодавець може прийняти рішення про виплату мобілізованому працівнику матеріальної допомоги в розмірі середнього заробітку, посадового окладу або в іншому розмірі.
Також нагадаю, що мобілізованого працівника слід наказом увільнити від роботи у зв’язку із проходження служби за призовом під час мобілізації. У табелі цей період помічається як «ІН» – Інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.
Нагадаю, що зразок наказу про увільнення та наказ про виплату матеріальної допомоги мобілізованому працівнику (в розмірі середнього заробітку та в розмірі посадового окладу) є в нашій рубриці «Документи».
Відпустка без збереження зарплати у 90 к. дн. використана: що далі?
Сьогодні ми з вами вже проговорили, що відпустка без збереження зарплати працівникам за кордоном і зі статусом ВПО надається виключно тривалістю 90 календарних днів. Надають її на вимогу працівника з відповідним статусом, і роботодавець не може відмовити в її наданні. При цьому такі 90 календарних днів виділяються на весь час воєнного стану з урахуванням усіх продовжень війни. Тобто якщо працівнику вже надавалася неоплачувана відпустка саме за ч. 4 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» загальною тривалістю 90 календарних днів, ще 90 календарних днів цієї відпустки працівник оформити вже не може.
Однак регіональне Держпраці пропонує свої варіанти подальшого оформлення відсутності працівника. Всіх їх пов’язано з наданням відпустки без збереження зарплати за згодою між працівником і роботодавцем. Тобто роботодавець може відмовити в їх наданні.
Отже, після спливу 90 календарних днів неоплачуваної відпустки за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, працівник може або оформити відпустку без збереження зарплати через сімейні обставини, але її максимальна тривалість становить 15 календарних днів. Або відпустку без збереження зарплати через воєнний стан за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, яка надається всім без виключення працівникам за погодженням із роботодавцем. Зараз таку відпустку можна оформити по 19 травня. Або відпустку без збереження зарплати через карантин, яку зараз можна надана по 30 квітня.
Функція від ПФУ: застрахована особа може виправити помилкові дані у е-трудовій
У роз’ясненні Пенсійного фонду визначено, що на кожну застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб створено персональну електронну облікову картку з унікальним номером, де зберігається інформація про заробіток людини, її стаж тощо. Тобто це ті дані, які зберігаються в кабінеті застрахованої особи на порталі Пенсійного фонду.
При цьому Пенсійний фонд пропонує алгоритм дій у разі, якщо застрахована особа у своєму особистому кабінеті виявила некоректні, неактуальні чи неправильні відомості.
Для початку вам потрібно авторизуватися на порталі Пенсійного фонду. Йдемо далі.
- В особистому кабінеті, в лівому боковому меню розділу «Комунікації з ПФУ» обираємо пункт «Анкета для зміни даних в Реєстрі застрахованих осіб».
- Заповнюємо екранну форму Анкети.
- Ставимо мітку в чек-боксі «Я даю згоду на передачу та обробку моїх персональних даних».
- Прикріплюємо скан-копію паспорта, а також документів, що підтверджують зміну даних (наприклад, свідоцтво про шлюб).
- Підписуємо Анкету КЕП. Для цього обираємо файл ключа та вводимо пароль.
- Натискаємо кнопку «Відправити до ПФУ». Після відправлення заяви на екрані з’явиться повідомлення «Запис збережено та відправлено на розгляд до ПФУ».
- Результат обробки заяви можна переглянути в особистому кабінеті в розділі «Мої звернення». Після того, як фахівець Фонду опрацює Анкету, звернення набуде статусу «Виконано».
Нагадаю, що 2 лютого стартував курс «Трудові книжки по-новому: від паперової до електронної». Лекторами є я та Ольга Хільчук. Крім того, 7 лютого було проведено вебінар «Трудові книжки: реалії-2023. Кадрові секрети на порталі ПФУ».
ДПС + Держпраці = перевірка для виявлення неоформлених працівників
На сайті одного із регіональних ДПС з’явилося роз’яснення, що в разі неоформлення трудових відносин з працівниками та отримання про це відповідної інформації перевіряти підприємства буде не тільки Держпраці, а і безпосередньо податківці.
Такі дії з боку фіскальних органів передбачені Податковим кодексом. Однак, тут слід зважити те, що тепер якщо на роботодавця поскаржилися до Держпраці за неоформлення працівників, то Держпраці передаватиме таку інформацію до податківців, і ті, своєю чергою, займатимуться перевіркою також.
Зауважу, що штраф за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору зараз становить 67000 грн за кожного неоформленого працівника.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: скільки працювати
Нагадаю, що трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це єдиний вид трудового договору, яким може передбачатися виконання працівником роботи в разі виникнення потреби.
Зараз від Мінекономіки вже є примірна форма трудового договору з нефіксованим робочим часом. Проте, оскільки мова йде про типову форму, то такий договір може бути укладено й у довільній формі. Але завжди в письмовій формі.
Так ось у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом мають бути прописані базові години та дні. При цьому управління Держпраці роз’яснює, що базові години та дні при роботі з нефіксованим робочим часом – це часові періоди, під час яких від працівника може вимагатися виконання роботи, передбаченої трудовим договором, і які обов’язково визначаються в трудовому договорі.
При цьому за ст. 21-1 Кодексу законів про працю кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.
Отже, наприклад, у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можна вказати, що кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин і 5 робочих днів на тиждень. При цьому, наприклад, базовими днями роботи визначаються понеділок, вівторок, середа, четвер і п’ятниця з базовими годинами роботи в ці дні з 9:00 до 18:00 з перервою з 13:00 до 14:00.
Зразки трудового договору з нефіксованим робочим часом за примірною та довільною формами є в нашій рубриці «Документи».
Оформлення трудових відносин: пам’ятка від Держпраці
На тлі новин про спільні взаємодії Держпраці та податківців з приводу перевірок за неоформленими трудовими відносинами, Держпраці нагадує про алгоритм оформлення трудових відносин.
При прийнятті на роботу працівник має надати документи, передбачені ст. 24 Кодексу законів про працю. Обов’язково паспорт, трудову книжку або відомості про трудову діяльність. Крім того, Податковий кодекс вимагає ще подання індивідуального податкового номера, якщо він є в особи.
Далі укладається трудовий договір в усній або письмовій формі. Обов’язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі наведено в ч. 1 ст. 24 КЗпП. Обов’язково видається наказ про прийняття на роботу.
Після цього Держпраці нагадує про інформування працівників перед початком роботи на вимогу ст. 29 КЗпП. А також роботодавець має здійснити перевірку придатності працівників певних категорій до виконання роботи за станом здоров’я.
І головне: при укладанні трудового договору, усного або письмового, обов’язково слід подати Повідомлення про прийняття на роботу до податківців.
Тут слід зробити ремарку, адже в разі прийняття на роботу працівника, який є військовозобов’язаним, резервістом або призовником, підприємство ще має повідомити ТЦк. До речі, темі військового обліку на платформі вже присвячено не один вебінар, переглянути актуальні відеозаписи можна за посиланням.
Розмір мінзарплати і прожитмінімуму зростають… поки що у проєктах
У Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти:
- № 8432 «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо підвищення розмірів прожиткових мінімумів для соціальних і демографічних груп населення»;
- № 8431 «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати»).
Нагадаю, що зараз розмір мінімальної зарплати становить 6700 грн. При цьому законопроєктом № 8431 передбачається, що з квітня цей показник може скласти 7370 грн, з липня – 8107 грн, а із жовтня 8918 грн.
Варто нагадати, що в разі зростання розміру мінзарплати відбудеться і збільшення розміру штрафів, визначених у ст. 265 Кодексу законів про працю. Але все ж таки дочекаємося набрання законопроєктами статусу законів та офіційного внесення змін до Закону про держбюджет на 2023 рік.