Працевлаштування осіб з інвалідністю: як виконати норматив-2023
Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю знов на слуху. Дехто з роботодавців досі оскаржує тогорічне невиконання нормативу, а тут вже час замислитися і над нормативом за 2023 рік. Держпраці надала і свої роз’яснення.
Зокрема, підкреслили, що, як і раніше, виконувати норматив повинні всі роботодавці, а саме: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю. Форма власності та системи оподаткування неважливі.
Зауважте, що жодні послаблення щодо виконання нормативу осіб з інвалідністю не передбачені ані на період воєнного стану, ані на період карантину.
Сам же норматив залишився без змін. Він становить:
- одне робоче місце – якщо у роботодавця працює від 8 по 25 осіб;
- 4 % середньооблікової кількості штатних працівників – якщо середньооблікова кількість штатних працівників, як уточнює Держпраці, становить 26 і більше осіб.
Щоправда, це уточнення жодним чином ні на що не вплине. Бо, як показує наш досвід, норматив осіб з інвалідністю складає 1 особу в тому випадку, якщо середньооблікова кількість штатних працівників за рік дорівнює 37 особам. І тільки якщо середньооблікова кількість штатних працівників за рік складе 38 осіб, доведеться працевлаштувати вже 2 особи з інвалідністю.
Пам’ятайте, що в норматив зараховують працівників з інвалідністю:
- для яких це місце роботи є основним. Відповідно сумісники до нормативу не враховуються;
- інвалідність яких підтверджена: копією довідки до акта огляду МСЕК; копією пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соцдопомоги, що виплачується замість пенсії.
При цьому на зарахування до нормативу не впливає:
- група інвалідності, яка встановлена особі;
- режим роботи такої особи на підприємстві (повний чи неповний робочий час);
- коли саме особі було встановлено інвалідність (до її працевлаштування на підприємство, чи вже в період трудових відносин).
Не забувайте, що тепер Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю розраховує норматив самостійно. А джерелом інформації для цього є відомості, які передає Пенсійний фонд, зокрема, з Зарплатного об’єднаного звіту.
Детальніше про виконання квоти із працевлаштування осіб з інвалідністю – у нашому відеоролику.
Чому підприємству відмовляють у бронюванні? Роз’яснення від Мінекономіки
Все частіше на обговоренні у спільноти така тема: «Мінекономіки не прийняло списки на бронювання працівників». Знайомо? Розберемося, чому ж так.
Як виявилося, причина банальна. Так, у листі від 02.05.2023 № 2704-20/19826-01 Мінекономіки пояснює, що за інформацією Генштабу ЗСУ, значна кількість надісланих документів містить типові недоліки. Саме через це документи повертаються на доопрацювання.
Основні помилки та недоліки, через які повертають Списки:
-
внесення до Списків громадян України, які не перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних у відповідних ТЦК. Тобто відсутня відмітка ТЦК у військово-облікових документах військовозобов'язаного про взяття на військовий облік;
-
відсутність у Списках інформації про військове звання або військово-облікову спеціальність військовозобов'язаного;
-
необґрунтоване перевищення 50% співвідношення кількості заброньованих військовозобов'язаних і тих, які пропонуються до бронювання, до кількості військовозобов'язаних;
-
подання на погодження до Генштабу ЗСУ списків підприємствами, установами, організаціями. Уточнимо, що саме тут не так: відповідно до профільного Порядку № 76 Списки на погодження до Генштабу подають органи державної влади та інші державні органи;
-
відсутність Списку за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 76 та довідки за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 76, підписаних керівником підприємства, установи, організації шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису (у разі подання в електронній формі);
-
відсутність інформації про відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
Окремо Мінекономіки просить не включати до Списків:
-
військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу, – і мобілізованих, і контрактників;
-
військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Уточнимо, що вони зазначені в ст. 23 Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
-
військовозобов'язаних, які не перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних;
-
осіб, які не перебувають у трудових відносинах. Тобто фізосіб, з якими укладено цивільно-правові договори, контрагентів-підприємців.
Отже, якщо вам повернули списки на доопрацювання, то після усунення недоліків подавайте їх повторно в електронній формі (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади або засобами електронної пошти) у форматах Excel та PDF.
Важливо, що згідно з вимогами Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 № 76, Мінекономіки розглядатиме списки виключно після їх погодження у загальному випадку Генштабом ЗСУ. Причому в іншому листі Генштабу ЗСУ від 20.04.2023 р. №300/1/С/3886 наведено перелік дефіцитних військово-облікових спеціальностей, за наявності яких працівники не підлягають бронюванню. Враховуйте, що в переліку є виключення, які все ж таки бронюються.
Детальніше про бронювання в модулі 2 майстер-школи «Практика ведення військового обліку та бронювання».
Карантин під загрозою скасування… що із уже наданими відпустками без збереження зарплати
Всесвітня організація здоров’я оголосила про скасування статусу пандемії для коронавірусу COVID-19. Вслід за Всесвітньою організацією здоров’я відгукнувся і міністр уже українського МОЗ, заявивши, що Уряд незабаром почне підготовку до скасування постанови про карантин. Миттєве скасування, за словами Міністра, не є можливим через економічні чинники.
Для кадровиків такі заяви не пересічна новина, адже у ст. 26 Закону про відпустки прописано право працівників на відпустку без збереження зарплати через карантин.
При цьому статус карантину має бути закріплений у відповідній постанові Кабміну. Зараз застосовується постанова КМУ від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – постанова № 1236), до якої нещодавно були внесені зміни і поки що карантин офіційно продовжено до 30 червня 2023 року включно.
Відповідно станом на сьогодні на підприємстві уже є накази про надання відпусток без збереження зарплати через карантин по 30 червня 2023 року.
Як бути тим кадровикам, які уже мають вказані накази і одночасно знають про заяви Всесвітньої організації здоров’я і МОЗ? Так ось рішення Всесвітньої організації як раз зовсім не впливає на уже оформлені відпустки без збереження зарплати через карантин. Адже орієнтуємося ми як раз на українські нормативно-правові акти. І ось заява Міністра МОЗ як раз насторожує. Тримати руку на пульсі потрібно, але зараз йдеться виключно про повідомлення від МОЗ, а не офіційний нормативно-правовий документ. Натомість не відомо, коли саме скасують карантин до чи після 30 червня 2023 року. Разом із тим постанова № 1236, якою регламентовано продовження карантину по 30 червня 2023 року, залишається чинною. А тому і працівники мають повне право перебувати у відпустці без збереження зарплати через карантин. Тож видані накази про таку відпустку по 30 червня 2023 року залишаються актуальними і поки що не потребують змін.
Відреагувати на уже оформлені накази про надання відпустки без збереження зарплати через карантин по 30 червня 2023 року потрібно буде тільки у разі появи офіційної постанови про скасування карантину до настання 30 червня. Проте зауважу: якщо ви тільки-но збираєтеся оформити відпустку без збереження зарплати саме за підставою карантину, то на тлі поширеної інформації не рекомендую це робити. Якщо є потреба в оформленні відпустки без збереження зарплати, то краще обрати іншу підставу, наприклад, воєнного стану.
У випадку, коли у вас виникають питання з оформлення відпустки без збереження зарплати з будь-яких підстав, раджу звернутися до сервісу «Особистий консультант».
Коли замість щорічної відпустки – грошова компенсація?
Чи можна замінити відпустку грошовою компенсацією? Держпраці відповідає: ні, оскільки право на відпустки забезпечується забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки).
При цьому у ст. 24 Закону про відпустки визначено, що при звільненні працівнику має бути виплачена грошова компенсація за усі невикористані дні щорічної відпустки і соцвідпустки на дітей. І воєнний стан не дає послаблень роботодавцю у цьому обов’язку.
Разом із тим у ст. 24 Закону про відпустки також вказано: За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Підкреслю, що у цій нормі йдеться виключно про щорічну відпустку. Наприклад, у працівника є право на щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів за робочий рік. Так ось для отримання грошової компенсації без звільнення працівнику має бути надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Тоді за бажанням працівника він може отримати грошову компенсацію за 6 календарних днів цієї відпустки, належних за той самий робочий рік, що і надані 24 календарні дні щорічної основної відпустки.
Детальніше про виплату грошової компенсації за щорічну відпустку у курсі «Відпустки – 2023: обмеження, тривалість і оформлення».
Період мобілізації: чи зараховується у стаж для щорічної відпустки
Чи зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку, час, коли за працівником призваним на військову службу під час мобілізації зберігалися місце роботи і посада? Держпраці роз’яснює, що ні, не зараховується. При цьому Держпраці спирається на те, що середній заробіток за такими працівниками не зберігається і вказаний період до стажу, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
Проте тут слід зробити уточнення. Справа у тому, що у ч. 1 ст. 9 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» прямо визначено, що період мобілізації не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Однак така норма з’явилася з 19 липня 2022 року. Отже, період мобілізації не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Проте якщо йдеться про службу за призовом під час мобілізації у періоді до 19 липня 2022 року, то цей період дає право на щорічну основну відпустку.
При цьому період мобілізації не зараховується до стажу, що дає право на щорічну додаткову відпустку за шкідливі, важкі умови праці та за особливий характер праці, як до 19 липня 2022 року, так і після. Пояснюється це тим, що для виникнення стажу на такі щорічні додаткові відпустки має виконуватися умова: працівник зайнятий у шкідливих, важких або особливих умовах праці на робочому місці не менше половини тривалості робочого часу. Під час несення військової служби за призовом під час мобілізації така умова не виконується, а тому і за період мобілізації не набігають дні щорічної додаткової відпустки за шкідливість або особливість.
Підрахувати дні щорічної відпустки за робочий рік, на який припадає період мобілізації, допоможе калькулятор «Дні відпусток».
Щорічні відпустки за кілька років: чи можна надати усі дні під час воєнного стану
За час воєнного стану у працівників накопичилися не використані дні щорічної відпустки за кілька робочих років.
При цьому зараз у ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) продовжують існувати обмеження щодо тривалості щорічної основної відпустки і надання щорічних відпусток в цілому. Але усі вони не мають обов’язковий характер. Тобто роботодавець має право самостійно приймати рішення обмежувати або ні надання щорічних відпусток.
Отже, якщо роботодавець не вважає за потрібне застосовувати обмеження за ст. 12 Закону № 2136, то працівникам може бути надана щорічна відпустка, у тому числі основна, повної тривалості за кілька робочих років одночасно або поетапно. До речі, саме цієї думки дотримуються і фахівці Держпраці.
Зразки повідомлення, заяви і наказу про надання щорічної відпустки є у нашій рубриці «Документи», а також про їх заповнення є окремий відеоролик.
Нові законопроєкти: святковий день 8 травня & урегулювання дати початку декрету
У Верховній раді зареєстрований законопроєкт № 9278, внесений Президентом України, який передбачає коригування ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971. Законопроєктом пропонується скасувати святковий день 9 травня і натомість ввести святковий день 8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Інший законопроєкт № 9271 пропонує жінкам самостійно обирати дату початку відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами. Пропонується внесення норми: за бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань, частина відпустки тривалістю 70 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів (починаючи з дня пологів). При цьому загальна тривалість відпустки не може перевищувати у загальному випадку сумарно 126 календарних днів.
Наприклад, у разі підтримки вказаного законопроєкту працівниця зможе використати 26 днів відпустки до очікуваної дати пологів та 100 днів – після пологів. Натомість загальна тривалість відпустки залишиться незмінною та становитиме 126 днів.