Президентські ротації святкових днів – відтепер офіційно
30.07.2023 р. набув чинності президентський Закон від 14.07.2023 р. № 3258-IX «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України». Отже, прогнозовані зміни вже запрацювали. Зокрема, тепер Різдво Христове святкуємо тільки один раз – 25 грудня, відповідно святковий день – 7 січня – скасований. Крім того, змінено дати святкувань Дня Української державності (з 28 липня на 15 липня) та Дня захисників і захисниць України (з 14 жовтня на 1 жовтня).
Як бачите, по-новому День захисників і захисниць України маємо святкувати вже у 2023 році. Інші ж зміни слід враховувати при розрахунку норми робочого часу на 2024 рік.
Важливе уточнення: станом на 04.08.2023 р. офіційно воєнний стан триває до 05:30 18.08.2023 р. Оскільки 01.10.2023 р. знаходиться поза межами офіційно встановленого воєнного стану, то такий день вважається святковим. Крім того, 01.10.2023 р. – це неділя. За правилами (ч. 3 ст. 67 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. (далі – КЗпП)), якщо святковий день припадає на вихідний, то вихідний має бути перенесений на найближчий робочий день. Тож формально для працівників, в кого неділя вихідний, а понеділок – робочий, 1 жовтня (неділя) маємо враховувати як святковий, а 2 жовтня (понеділок) як вихідний.
Однак, скоріш за все, такого перенесення не буде. З дня на день очікуємо набрання чинності Закону про продовження воєнного стану. Тож до 15.11.2023 р., а саме до цієї дати планується продовжити воєнний стан, жодних святкових (неробочих) днів у розумінні трудового законодавства не буде (ч. 6 ст. 6 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
А от при плануванні норми робочого часу на 2024 рік всі святкові дні, а тепер їх лише 11, вважаємо святковими, адже на 2024 рік воєнний стан поки що не продовжено.
До речі, актуальна норма робочого часу завжди наведена в нашому розділі «Довідники». В разі зміни святкових днів ще у 2023 році, а також продовження воєнного стану – ми одразу ж перерахуємо норму.
Праця від сходу до заходу сонця, або хто може працювати більше під час війни
В тему норми робочого часу роз’яснення Держпраці, яке стосується збільшення тривалості роботи під час війни. Нагадаємо, що в загальному випадку нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 ст. 50 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р.; далі — КЗпП). Своєю чергою, певним категоріям працівників, визначеним в ст. 51 КЗпП, встановлюється скорочена тривалість робочого часу.
Але! У період дії воєнного стану нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень, а скорочена не може перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України від 15.03.2022 р. № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
При застосуванні зазначених вище норм Держпраці радить врахувати наступне.
-
Збільшення нормальної та скороченої тривалості робочого часу можливе лише для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, зокрема, в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо.
-
Здійснення роботодавцем виду діяльності у сфері забезпечення життєдіяльності населення у разі, коли об’єкт, на якому працює працівник, не віднесений до об’єктів критичної інфраструктури, не надає роботодавцю права встановлювати нормальну тривалість робочого часу 60 годин на тиждень.
-
Збільшення на період воєнного стану нормальної тривалості робочого часу до 60 годин на тиждень є правом, а не обов’язком роботодавця. Таке збільшення повинно бути обґрунтованим, перш за все, потребою ефективної діяльності відповідного підприємства, установи, організації в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення.
-
Працівникам, яким відповідно до законодавства встановлена скорочена тривалість робочого часу, не може встановлюватись нормальна тривалість робочого часу 60 годин на тиждень. Максимум це 40 годин на тиждень.
Максимально повно про робочий час під час дії воєнного стану розповідає Людмила Смердова в нашому топ-курсі «Трудові відносини в умовах воєнного стану». Цій темі Людмила присвятила окремий урок.
Тимчасове працевлаштування медиків зі статусом ВПО
Міністерство охорони здоров'я прояснило ситуацію з працевлаштуванням медиків, які через війну були вимушені залишити власні домівки та робочі місця і переїздити до інших більш безпечних регіонів.
Роботодавці мають такі настанови:
-
Порядок працевлаштування в іншому закладі охорони здоров’я для внутрішньо переміщених медичних працівників такий же самий, як і в разі звичайного працевлаштування. Медик має подати стандартний пакет документів, зокрема:
-
паспорт або ID-картку – документ, що засвідчує особу. При цьому у разі втрати паспорта варто використовувати мобільний застосунок «Дія» або паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
-
ідентифікаційний номер;
-
документ, що підтверджує освіту та професійну кваліфікацію (диплом, сертифікат лікаря-спеціаліста, посвідчення про кваліфікаційну категорію);
-
документ, що підтверджує професійний стаж (трудова книжка);
-
заяву з проханням про прийняття на роботу.
-
-
Нюанс для медиків, які через війну тимчасово залучені до надання медичної допомоги поза основним місцем роботи. Облік робочого часу такого медпрацівника здійснюється у закладі, до якого його направлено. Потім ці дані спрямовуються до закладу за основним місцем роботи, після чого він отримує заробітну плату. Нагадаємо, що питання тимчасового залучення медиків із числа внутрішньо переміщених осіб у заклади охорони здоров’я врегульовано наказом МОЗ від 04.03.2022 р. № 414 «Про облік та табелювання медичних працівників, які надають медичну допомогу поза основним місцем роботи в період воєнного стану на території України».
До речі, як дистанційно прийняти чи звільнити працівника я розповідала в лекції «Оформлення кадрових документів та е-обмін ними під час воєнного стану: заяви, накази, трудові договори». Пам’ятайте, що не всі заяви, надіслані працівником, можна вважати поданими.
Аксіома від Держпраці про неоплачувані відпустки
Держпраці запитали: чи може роботодавець відправити у відпустку без збереження заробітної плати за власною ініціативою?
Відповідь очевидна з боку законодавства і, на жаль, не така очевидна для деяких роботодавців.
Так, стосовно неоплачуваної відпустки підкреслено, що відпустка без збереження зарплати може надаватися в обов’язковому порядку та за згодою сторін. Зокрема, обов’язковими (тобто коли роботодавець не може відмовити) є відпустки, передбачені ст. 25 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки». Також роботодавець не може відмовити у наданні неоплачуваної відпустки особами, що виїхали за межі території України, та внутрішньо переміщеним особам (ч. 4 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Інші ж неоплачувані відпустки, зокрема, за сімейними обставинами та на період війни надаються за згодою сторін.
Надання відпусток без збереження заробітної плати з ініціативи роботодавця законодавством про працю не передбачено.
Зверніть увагу, від роботодавця не може виходити пропозиція про надання неоплачуваної відпустки або ж повідомлення про початок такої відпустки. Зауважте, що дотримання Закону № 2136 – одне з питань, яке досліджують Держпраці на позапланових перевірках. При цьому підставою для перевірки може бути заява працівника.
Про перевірки Держпраці детально говорили на online-інтенсиві «Перевірки Держпраці: процедурні моменти та питання для контролю & Самовиправлення до приходу Держпраці».
В декрет в «самоволку»: Держпраці нагадує основи
29.07.2023 р. набрав чинності Закон України від 13.07.2023 № 3238-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей використання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами».
Нагадаємо, що зміни полягають в тому, що працівницям надано право за відсутності медичних протипоказань самостійно визначати дату початку відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами, тобто декрету, без скорочення загальної тривалості декретної відпустки та втрати декретних. Так, тривалість відпустки по вагітності та пологах залишається незмінною, але при цьому допологові 70 календарних днів можуть бути використані жінкою повністю або частково після пологів, починаючи з дня пологів. Уточнимо: орієнтуємося на дату фактичних пологів. Саме за такого підходу жінка не втратить у сумі декретних.
Однак Держпраці справедливо нагадало базис: якщо вагітна жінка не бажає змінювати дату початку відпустки у зв’язку з пологами або існують медичні протипоказання для продовження роботи, то така відпустка буде надана їй у строки, зазначені у листку тимчасової непрацездатності.
Наша порада: як тільки отримаєте електронний лікарняний, повідомте працівницю про можливість відстрочки відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та строки виплати допомоги по вагітності та пологам. Не забудьте вказати й базову дату початки декрету. Форму такого повідомлення можна знайти в наші рубриці «Документи».
Видавати трудові книжки без звільнення: не можна, але можна…
Актуальне питання: чи може роботодавець видати працівникам трудові книжки?
Держпраці відповідає: «Ні, не можна». А потім… перелічує три випадки, коли роботодавець може видати працівникові трудову книжку:
- у разі звільнення (ст. 47 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р.);
- після завершення включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників (п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 05.02.2021 р. № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі»);
- під час дії воєнного стану (ст. 7 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Отже, інтерпретуємо відповідь. У загальному випадку, зокрема, за мирних часів, не можна видати трудову книжку працівнику без звільнення або оцифрування чи передання скан-копії до Пенсійного фонду Україну. Однак під час дії воєнного стану це правило може бути порушене без жодних наслідків для роботодавця.
Видача трудової книжки працівникові здійснюється під підпис.
Маєте якусь індивідуальну проблему, пов’язану з трудовими книжками? Поставте своє питання в сервісі «Особистий консультант».