Військовий облік жінок, їх виїзд за кордон та мобілізація: перші роз’яснення
З 1 жовтня 2023 року розпочалася постановка на військовий облік у ТЦК жінок. Проте не всіх. Стати на військовий облік обов’язково мають жінки медичних та фармацевтичних спеціальностей, жінки з іншими спеціальностями можуть стати на військовий облік виключно за власним бажанням, тобто добровільно (ч. 11 ст. 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу»). Якщо жінка уже є військовозобов’язаною, тобто має військовий квиток, то щодо неї має вестися військовий облік на підприємстві незалежно від її спеціальності.
А от щодо жінок-медиків й фармацевтів маємо перші уточнення від МОЗ. Як роз’яснює Міністерство, всі жінки віком від 18 до 60 років, які мають медичну або фармацевтичну освіту чи працюють за такими спеціальностями: лікар, стоматолог, акушерка, сестра медична, фармацевт та провізор, наукова співробітниця, керівниця підрозділів в охороні здоровʼя тощо вже мають перебувати на військовому обліку. При цьому більшість жінок з медичною та фармацевтичною спеціальністю уже стоять на військовому обліку у ТЦК.
Тож з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Щоб стати на військовий облік жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, матимуть 3 роки – до 31 грудня 2026 року.
При цьому у п. 51 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487), висунуті вимоги щодо працевлаштування жінок-медиків та фармацевтів, які досі не перебувають на військовому обліку у ТЦК. Отже, як зазначає МОЗ, до 31 грудня 2026 року жінки з медичною та фармацевтичною освітою зможуть працевлаштуватися на роботу без надання військового квитка. Однак під час прийняття на роботу жінок мають попереджати, що підприємство буде зобов’язане повідомити про неї ТЦК. При цьому МОЗ не уточнює – усно або письмово слід зробити таке попередження. Далі жінка має самостійно прибути до ТЦК для взяття на військовий облік.
Тут додам невеличку ремарку. У підприємства, дійсно, є обов’язок повідомити до ТЦК у довільній формі і без дотримання строків, про працевлаштовану жінку медичної або фармацевтичної спеціальності, яка не перебуває на військовому обліку у ТЦК. А от про обов’язок попереджати саму жінку про необхідність стати на військовий облік не сказано у Порядку № 1487. Проте й заявим це не буде.
Далі про мобілізацію. Як зазначає МОЗ, постановка на військовий облік жінок-медиків та жінок-фармацевтів не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків й відповідно фармацевтів у державі.
Про виїзд за кордон. Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок – не відбулось. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон незалежно від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади.
Бажаєте дізнатися більше про військовий облік жінок на підприємстві? Рекомендую вам переглянути вебінар з Тетяною Донець «Військовий облік: як підготуватися до 1 жовтня, робота над помилками до перевірки ТЦК, проблемні військові квитки, анулювання бронювання».
Передача скан-копій трудової книжки до ПФУ: роз’яснення від Фонду
До 10 червня 2026 року відомості з паперової трудової книжки мають бути передані до Пенсійного фонду (п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 05.02.2021 № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі»). Незважаючи на доволі довгий перехідний період, подбати про це потрібно уже зараз.
Хто має подати відомості з паперової трудової книжки до Пенсійного фонду? Як зазначає Фонд, це може зробити фізична особа, тобто працівник і він подає відомості через персональний кабінет на вебпорталі Пенсійного фонду або особисто звертається до сервісного центру Пенсійного фонду. Або це може зробити роботодавець, який подає відомості про трудову діяльність працівника через кабінет страхувальника на вебпорталі Пенсійного фонду. Це відповідає п. 4 Порядку подання відомостей про трудову діяльність працівника, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі, затвердженого постановою правління ПФУ від 12.03.2021 № 11-1.
При цьому зверніть увагу, що у роботодавця не має безумовного обов’язку з передачі відомостей про трудову діяльність з паперових трудових книжок працівників до Пенсійного фонду. Це може зробити і сам працівник.
Які способи подання відомостей про трудову діяльність на вебпорталі Пенсійного фонду? Перший спосіб: у вигляді сканованих копій передбачених законодавством документів. Другий спосіб: в оцифрованому вигляді, створивши відповідний електронний запис в кабінеті страхувальника або особистому кабінеті застрахованої особи на вебпорталі Пенсійного фонду України, до якого додати скановані копії документів, на підставі яких створюється запис.
Чому найчастіше обирають перший спосіб? Справа у тому, що передача скан-копій передбачає сканування паперової трудової книжки та завантаження отриманих скан-копій на порталі Пенсійного фонду. А от оцифрування полягає у тому, що потрібно відтворити кожний запис з паперової трудової книжки на порталі Пенсійного фонду з додаванням скан-копій документів, на підставі яких створювався цей запис. Звісно, якщо у працівника доволі великий трудовий стаж, то знайти усі документи, що підтверджують запис, доволі проблематично. Враховуючи цей факт, а також певні технічні нюанси роботи на порталі Пенсійного фонду перевага однозначно за поданням скан-копій паперової трудової книжки до Пенсійного фонду.
Тому далі у своєму роз’ясненні Пенсійний фонд нагадує про вимоги до скан-копій. Зокрема, вони мають бути у кольоровому форматі, скановані з оригіналів трудової книжки; мають містити всі сторінки трудової книжки у хронологічному порядку та поля відповідних документів; формат зображення має бути jpg або pdf; розмір кожного файлу не має перевищувати 1 Мб.
Зауважу, що скануванню підлягають всі заповненні сторінки розділів «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» та вкладиші оригіналу трудової̈ книжки.
До речі, про перехідний період у трудових книжках розповідала Галина Казначей на грандіозній оnline-конференції «Тріо кадрових питань осені – 2023: трудові книжки, перевірки ТЦК та Держпраці», запис доступний передплатникам Кадроленд.
Зміна прізвища на порталі ПФУ: як виконати застрахованій особі
Доволі часто нас запитують: як виправити відомості про застраховану особу на порталі ПФУ, якщо наприклад світиться не вірне чи не актуальне прізвище або не коректна дата народження.
Пенсійний фонд пояснює, як це зробити через кабінет застрахованої особи, тобто як це може здійснити працівник самостійно. Більше того Пенсійний фонд наводить алгоритм дій із цієї процедури.
По-перше, слід зайти на портал Пенсійного фонду та авторизуватися через кабінет застрахованої особи.
По-друге, у лівому боковому меню розділу “Комунікації з ПФУ” оберіть пункт “Анкета для зміни даних в Реєстрі застрахованих осіб”, як це показано на слайді.
По-третє, заповніть поля анкети, яка з’явиться перед вами.
Четвертий крок – відмітьте позначку “Я даю згоду на передачу та обробку моїх персональних даних”.
Далі – прикріпіть скан-копію паспорта, інших документів, що підтверджують актуальні/правильні дані (наприклад, свідоцтво про шлюб, зміну прізвища, імені, по батькові).
І завершальний етап: підпишіть Анкету за допомогою КЕП: оберіть файл ключа та введіть пароль. Натисніть кнопку “Підписати та відправити до ПФУ”. Після відправлення заяви на екрані з’явиться повідомлення “Запис збережено та відправлено на розгляд до ПФУ”.
Результат обробки заяви перегляньте в особистому кабінеті в розділі “Мої звернення”. Після того, як фахівець Фонду опрацює Анкету, звернення набуде статусу “Виконано”.
А от про роботу роботодавця на порталі Пенсійного фонду розповідає Ольга Хільчук у курсі «Кабінет роботодавця на порталі ПФУ: алгоритми роботи з е-трудовими та е-лікарняними».
Декрет під час призупинення трудового договору: як діяти
На цьому тижні ПФУ надав відповідь на таке питання: чи буде надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами жінці, з якою підприємство призупинило дію трудового договору?
Відповідь без несподіванок: у період дії воєнного стану роботодавець не може відмовити працівниці в наданні відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку навіть під час призупинення дії трудового договору. Таке виключення прямо передбачене у ч. 2 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Однак, щоб надати декретну відпустку роботодавець має відновити вагітну жінку на роботі з моменту відкриття лікарняного та надати заяву-розрахунок для фінансування допомоги по вагітності та пологах.
Тут маємо дещо уточнити. На нашу думку, відновлення на роботі та надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами має відбуватися не автоматично (тільки через те, що є електронний листок непрацездатності), а по заяві працівниці. Саме на підставі заяви та листка непрацездатності роботодавець видає два окремі накази: про відновлення дії та умов призупиненого трудового договору та про надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Зразки заяви та наказу про надання відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами, а також наказу про відновлення дії та умов призупиненого трудового договору ви можете знайти у нашому сервісі «Документи».
Під час війни можна звільняти працівників на лікарняному та у відпустці
Держпраці вкотре акцентує увагу на воєнних змінах, що стосуються звільнення працівників. Так, до війни Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП) було заборонено звільнення працівника за ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, або перебування у відпустці. Така заборона і зараз міститься у ч. 3 ст. 40 КЗпП.
Однак на період дії воєнного стану діє спеціальний Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закону № 2136). Як відомо, норми спеціального закону більш пріоритетні за норми загального законодавства. Так, ст. 5 Закону № 2136 допускає можливість звільнити працівника за ініціативою роботодавця у період тимчасової непрацездатності, у період перебування у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку).
І тут маємо два важливі уточнення.
Перше. Підстави звільнення працівника за ініціативою роботодавця визначені ст. 40 та 41 КЗпП. Тобто тільки при застосуванні цих «звільнюючих» підстав можна звільнити працівника на лікарняному чи у відпустці. А от звільнення працівників за ініціативою роботодавця з підстав запровадження воєнного стану не допускається. Держпраці підкреслює, що це може кваліфікуватися як грубе порушення законодавства про працю.
Друге. Датою звільнення буде перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у «лікарняному», або перший день після відпустки.
До речі: заборона на звільнення в період тимчасової непрацездатності чи під час відпустки у мирний час стосувалася тільки звільнення за ініціативою роботодавця. Натомість звільнення за ініціативою працівника або за угодою сторін дозволене і в період мирного часу, і в період війни. Адже в цьому випадку – це волевиявлення працівника або домовленість між сторонами.
Маєте сумніви щодо законного звільнення працівника в тій чи іншій ситуації? Поставте своє питання в сервісі «Особистий консультант».
Що очікувати кадровику у жовтні: норми, подання Звіту з праці, обов’язки з 1 жовтня
У жовтні продовжує діяти воєнний стан. А це означає, що ми у свою чергу продовжуємо застосовувати норми Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» про надання відпустки без збереження зарплати через воєнний стан, призупинення дії трудового договору, зміну істотних умов праці без обов’язкового повідомлення працівників саме за 2 місяці. Повідомити потрібно, але можна і за день до запровадження нових умов праці.
При цьому на жовтень приходиться святковий день – 1 жовтня, День захисників і захисниць України. Цього року 1 жовтня припадає на неділю. Однак, оскільки під час дії воєнного стану немає святкових днів, то й правила переносу святково-вихідних днів не спрацьовують, а тому у загальному випадку 2 жовтня – робочий день.
У такому разі норма тривалості робочого часу для стандартної п’ятиденки з двома вихідними днями у суботу і неділю для жовтня 2023 року становить: 22 робочих дні і 176 годин.
Крім того, пам’ятайте: не пізніше 9 жовтня слід подати Звіт з праці за формою № 1ПВ місячна за вересень 2023 року та Звіт з праці за формою № 1ПВ квартальна за 3 квартал 2023 року.
Також варто нагадати, що з 1 жовтня при прийнятті жінки з медичною та фармацевтичною спеціальність, яка не має військового квитка, слід повідомляти до ТЦК у довільній формі (п. 51 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, далі – Порядок № 1487). Також станом на 1 жовтня уже має бути визначено відповідальних за ведення військового обліку, які мають пройти курси підвищення кваліфікації (п. 12 Порядку № 1487). На Кадроленд для цих цілей розроблено спеціальний курс «Професія. Сертифікований спеціаліст з військового обліку на підприємств».