Інспектор праці роз’яснила, що, відповідно до ст. 10 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки», черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем.
При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Якщо роботодавець погодив дату початку і тривалість відпустки, однак відмовляється її надати, аргументуючи це тим, що, наприклад, багато роботи – це порушення трудового законодавства.
В такому випадку слід написати дві заяви: одну – про відпустку, іншу – з проханням надати письмове обґрунтування відмови. Ці заяви необхідно відправити рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Інспектор також зазначила, що ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дозволяє роботодавцеві відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки в зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання.
Джерело: Держпраці