Заголовок тимчасово відсутній

1. Відповідно до ч. 1 ст 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2136-IX у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рікhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n43. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР щорічну відпустку може бути поділено на частини на прохання працівника https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n145. Отже, ділити відпустку на частини за рішенням керівника неправомірно. Зауважимо, що відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).

2. Відповідно до ст. 10 Закону 504 право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n87. Отже, жінка, яка планує відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, має право на відпустку повної тривалості у будь-який час робочого року.

Раді допомогти, звертайтесь ще!