Заголовок тимчасово відсутній

Ви можете увільнити працівника від роботи на підставі запису у його військовому квитку.

Міноборони у листі від 21.08.2014 р. №322/2/7142 зазначило, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем в особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов'язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

Також документами, які підтверджують призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, можуть бути довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана ТЦК та СП або військовою частиною, а для резервістів — витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видає військова частина.

Зазначені документи можуть видаватися родинам військовозобов'язаних та резервістів для пред'явлення їх за місцем вимоги. Тож на підставі наданих документі, що підтверджують призов на військову службу слід увільнити працівника від роботи зі збереженням місця роботи та посади (ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України).

Отже, військовий квиток може бути підставою для увільнення від роботи через призов за мобілізацією, оскільки в ньому буде інформація про зарахування до особового складу військової частини.

За мобілізованим працівником зберігається місце роботи та посада на підставі ч. 3 ст. 119 КЗпП. На період військової служби роботодавець має увільнити працівника від роботи.за мобілізованими працівниками зберігається місце роботи та посада, а середній заробіток не зберігається. Але, якщо у роботодавця є можливість та бажання, він має право здійснювати виплати мобілізованим працівникам на добровільних засадах, але такі виплати мають бути передбачені відповідними внутрішніми документами роботодавця (Положення про оплату праці, наказ тощо).

Мобілізований працівник має право на отримання грошової компенсації за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч. 2 ст. 24 Закону про відпустки).

Виплата компенсації здійснюється за бажанням працівника, про яке працівник має повідомити роботодавця у письмовій заяві.

Для подання такої заяви потрібно дотримуватися встановленого законодавством строку: працівник має подати роботодавцю заяву про виплату компенсації не пізніше останнього дня місяця, у якому його було увільнено від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.

Період військової служби працівника не зараховується в стаж для надання щорічної відпустки (п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).

Але роботодавцям потрібно враховувати такий нюанс: цей період не включається в відпускний стаж тільки починаючи з 19 липня 2022 року, відповідно до Закону № 2352. Якщо працівник був мобілізований до цієї дати, то цей період у стаж для надання щорічної відпустки зараховується.

Увільнення працівника від роботи у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації зі збереженням місця роботи та посади оформлюється відповідним наказом на підставі ст. 119 КЗпП.

Для видання такого наказу працівник має пред’явити роботодавцю документ, який підтверджує факт призову на військову службу (повістка ТЦК або інші документи).

У табелі обліку робочого часу (типова форма П-5, затверджена наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489) відсутність працівника у зв’язку з військовою службою відображається позначкою «ІН» (цифровий код «22»).

Раді допомогти, звертайтесь ще!