Так, це було хибне рішення – працівника слід було не звільняти, а увільнити від роботи на період проходження ним військової служби.

Відповідно до п. 3 ст. 36 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n204) підставою припинення трудового договору є призов або вступ працівника на військову службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n709). А згідно зі згаданою правовою нормою за працівниками, які перебувають на військовій службі, у т. ч. і за призовом під час мобілізації, і прийнятими на військову службу за контрактом, тощо на період проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві.

Тож Вам потрібно було увільнити працівника від роботи на час проходження ним військової служби, зберігаючи йому місце роботи і посаду, тобто не проводити ні звільнення за п. 3 ст. 36 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n204), ні, відповідно, виплату йому розрахункових.

Раді допомогти, звертайтесь ще!