Заголовок тимчасово відсутній

Статтею 6 Закону 2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text визначено, що на період воєнного стану не застосовуються норми ст. 73 КЗпП. Тобто зараз немає святкових днів.Також не діє норма щодо перенесення вихідного дня, у разі коли на такий вихідний день приходиться святковий день. Але роботодавець може прийняти рішення щодо зменшення норми тривалості робочого часу і визнати наприклад 8 березня (якщо мова про нього) таким, робота в який не проводиться. Для цього слід видати відповідний наказ, зразок якого є в розділі документи. Тож, якщо святкові та неробочі дні передбачені ст 73 КЗпП в період воєнного стану у вас будуть визнані такими, робота в який не проводится, то у вас змінюється і норма робочого часу. І якщо працівнику встановлено оклад, то при відпрацюванні всіх днів за такою новою нормою він отримає свій повний оклад. Це ж саме можна казати і про інші свята. Підприємства й організації можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, аніж 40 годин на тиждень, коли укладають колективний договір (ч. 2 ст. 50 КЗпП). Колдоговір може передбачати додаткові порівняно із законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги (ч. 3 ст. 13 КЗпП). Якщо колективного договору не укладали, керівник підприємства, що не фінансують з бюджету, може встановити наказом меншу тижневу норму тривалості робочого часу працівникам. Керівник покращить умови трудових договорів порівняно із законодавством про працю, тому інспектор праці не притягне роботодавця до відповідальності.
Якщо ви визнали такий день днем робота в який не проводится, але довелось окремих працівників залучити до роботи в такий день видавши спеціально наказ, о за роботу в такий день буде компенсація - або інший день відпочинку або оплата в подвійному розмірі

Раді допомогти, звертайтесь ще!