Самостійно чи через центр зайнятості.

На жаль, ця дещо застаріла норма законодавства і досі діє – у ч. 3 ст. 184 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1018) прямо зазначено, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Норма вважається виконаною, якщо працівник працевлаштований у перший день після звільнення, тобто немає жодного дня перерви між днем звільнення і прийняттям на іншу роботу. Тож аби звільнити таких працівниць, Вам доведеться знайти їм іншу роботу – яким чином, немає значення, самостійно (через знайомих або сайти щодо пропозиції роботи) чи через центр зайнятості. На практиці такі звільнення оформлюють за домовленістю з працівницями за їх власним бажанням чи за угодою сторін, виплачуючи їм середній заробіток чи будь-яку іншу суму (це не є обов'язковим при такому звільненні, а є, так би мовити, «платою» працівниці за те, що вона погодилася оформити звільнення таким чином).

Раді допомогти, звертайтесь ще!